Порядок оформлення (отримання) будівельного паспорту

Будівельний паспорт забудови земельної ділянки є одним із основних документів, які потрібні замовнику, щоб отримати право на виконання будівельних робіт.

Згідно положень ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Перелік документів, необхідних для отримання будівельного паспорту, встановлено п. 2.1. Порядку:

  • заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних;
  • засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
  • ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);
  • проект будівництва (за наявності);
  • засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Чинне законодавство України містить вичерпний перелік підстав для відмови у видачі будівельного паспорту.

Згідно п. 2.4. Порядку: пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

  • неподання повного пакета документів, визначених Порядком;
  • невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Проект будівництва для отримання будпаспорту не потрібен. Навіть, якщо у Вас є розроблений проект, немає необхідності його подавати в органи містобудування та архітектури; радимо подавати лише ескізи поверхових планів та фасадів.

Будь-яка вимога надати проектну документацію є безпідставною. Так само, як і вимоги надати документи, які не передбачені Порядком.

Разом із тим, в Київській області склалася така практика, що більшість районів вимагають викопіювання з генерального плану населеного пункту, також деякі райони Київської області вимагають топозйомку (топографію).

А в місті Києві існує вимога щодо надання «погодженої» топозйомки із нанесеними на ній межами земельної ділянки.

В більшості випадків пакет документів для отримання будівельного паспорту подається до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Строк надання (виготовлення) будівельного паспорту закріплено в п. 2.1. Порядку: будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів.

Після отримання будівельного паспорту (для отримання права на виконання будівельних робіт) потрібно подати до органу державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБІ) за місцезнаходженням об'єкта повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Право на виконання будівельних робіт виникає на наступний день після подання зазначеного повідомлення.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язаний протягом 30 календарних днів зареєструвати подане повідомлення та внести дані про нього до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Незважаючи на те, що чинне законодавство не передбачає можливості відмови у реєстрації повідомлення чи його повернення, органи державного архітектурно-будівельного контролю все іноді «відмовляють» у реєстрації повідомлення.

З метою уникнення спірних ситуацій, які можуть призвести до накладення на замовника адміністративного стягнення у вигляді штрафу, радимо уважно заповнювати повідомлення та вносити у нього усю, передбачену законодавством інформацію.

Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Разом із тим, органи державного архітектурно-будівельного контролю мають право у певних ситуаціях скасовувати такі документи (в т.ч. повідомлення), і тоді замовник зобов’язаний подати повідомлення повторно або оскаржити таке скасування.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *