Реєстрація місця проживання (прописка) в садовому будинку є можливою та законною

⭕️ Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 10.10.2019 року по справі №2340/4673/18, щодо відмови в реєстрації місця проживання особи в садовому будинку, дійшов наступних висновків:

🎯 Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходили з того, що реєстрація за адресою житла фізичної особи, зокрема, садового будинку, є можливою та повністю узгоджується зі статтями 69-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

🎯 Судами попередніх інстанцій встановлено, що садовий будинок відповідає вимогам державних будівельних норм (звіт про проведення технічного огляду дачного (садового) будинку від 15 жовтня 2015 року) та згідно відомостей, які містяться в технічному паспорті — складається з коридору, кухні-їдальні, кімнат, санвузлів, кабінету, топочної, холу, гардеробу. Відтак, садовий будинок придатний для експлуатації та проживання в ньому людей.

Житло та державні будівельні норми

Водночас, суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до ЖК УРСР садовий будинок не зазначений в переліку об`єктів, які не входять до житлового фонду. Колегія суддів погоджується з такими висновками судів та не вбачає підстав для відступлення від них, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги з посиланням на положення державних будівельних норм, відповідно до яких для садових будинків установлюються інші нормативні вимоги до зовнішніх конструкцій, інженерного устаткування, що не відповідають аналогічним нормативним вимогам до житлових будинків, зазначених висновків Суду не спростовують.

Суд зазначає, що відмінність будівельних норм у частині вимог до окремих конструктивних рішень, що застосовуються під час будівництва житлових будинків у порівнянні з садовими будинками, не позбавляє останніх ознак, притаманних житлу, і не спростовує їхньої придатності для постійного проживання, за умови, що власник садового будинку з власної ініціативи пристосував його для цього, встановивши додаткове обладнання чи комунікації.

Крім цього, Суд враховує, що чинне законодавство не виключає можливості переведення садових будинків у статус житлових.

✅ Отже, факт будівництва садового будинку на підставі будівельних норм, що відрізняються від будівельних норм, установлених для житлових будинків, не спростовує того, що він може потім використовуватися для проживання в ньому.

📌 Відтак, Суд погоджується з висновками судів, що відмова відповідача зареєструвати місце проживання позивача в садовому будинку — не ґрунтувалася на вимогах закону.

Зазначені положення можуть бути застосовані і до дачних будинків!

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Новий ДБН В.2.2-41:2019 Висотні будівлі. Основні положення

01.01.2020 року набере чинності новий ДБН В.2.2-41:2019 Висотні будівлі. Основні положення, який розроблено на заміну ДБН В.2.2-24:2009 Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків.

📎 Новий ДБН В.2.2-41:2019 затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 року №86, та опубліковано в Інформаційному бюлетені №10, 2019.

📌 На офіційному сайті Мінрегіону текст вказаного ДБН станом на 11.10.2019 року відсутній.

🎯 Норми ДБН В.2.2-41:2019 Висотні будівлі застосовують для проектування та будівництва висотних житлових будинків і громадських будівель (надалі — висотних будівель) з умовною висотою понад 73,5 м, відповідно до ДБН В.1.1-7 (прим. на сьогодні чинним є ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва), в тому числі житлових будинків висотою до 100 м включно та громадсбких будівель висотою до 150 м включно.

Разом із цим, питання проектування громадських будівель від 100 до 150 м не врегульовано, оскільки ДБН посилається на неіснучий ДСТУ: "10.2.1 Проектування висотних громадських будівель з умовною висотою від 100 м до 150 м здійснюється згідно з ДСТУ ХХХХ:202Х «Пожежна безпека. Проектування висотних громадських будівель з умовною висотою від 100 м до 150 м.»

▶️ Обмеження висотності в Києві: з 01.01.2019 року не можна будувати висотки в центрі столиці

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Садибна, садова та дачна забудова – діючі норми (з 01.10.2019)

01 жовтня 2019 року набрав чинності ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, який розроблено, фактично, на заміну ДБН 360-92 (який діяв з 01.01.1993 року) та ще низки ДБН.

❗️ Важливо зазначити, що ДБН 360-92 формально не втратив чинності досі, як і ДБН Б.2.4-1-94ДБН Б.2.4-3-95, ДБН Б.2.4-4-97 і ДБН Б.1-2-95 — які на сьогодні діють в частині, що не суперечить нормам ДБН Планування та забудова територій.

▶️ В цьому матеріалі буде наведено норми ДБН Планування та забудова територій, які стосуються садибної, садової та дачної забудови. Вказані норми з 01.10.2019 року, зокрема, застосовуються і до оформлення будівельного паспорту забудови земельної ділянки. Також їх необхідно буде враховувати вибираючи земельну ділянку для будівництва.

Поверховість (висотність)

🎯 Поверховість будинків в межах територій садибної забудови не може перевищувати 3-х поверхів без урахування мансарди (а у сільських населених пунктах – 1-3 поверхи).

❗️ Розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається! Тут варто зауважити, що на сьогодні багатоквартирний — це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; а з 01.12.2019 року це буде житловий будинок, до складу якого входить більше ніж одна квартира.

Обмеження висотності в залежності від населеного пункту: максимально допустима висота (поверховість) житлової забудови визначається від чисельності населення та класифікації населеного пункту, з врахуванням встановлених обмежень щодо охорони культурної спадщини, а саме:

  • сільські населені пункти чисельністю до 1 тис. осіб – виключно садибна забудова;
  • сільські населені пункти чисельністю понад 1 тис. осіб – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно);
  • селища (селища міського типу) – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 15 м (до 5 поверхів включно);
  • міста чисельністю до 50 тис. осіб включно – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 27 м (до 9 поверхів включно);
  • міста чисельністю понад 50 до 100 тис. осіб включно – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 48 м (до 16 поверхів включно);
  • міста чисельністю понад 100 тис. осіб – висотність багатоквартирної житлової забудови встановлюється містобудівною документацією.

У разі розміщення на земельній ділянці житлових будинків або секцій різної поверховості при розрахунках слід визначати середню поверховість.

Мінімальна площа ділянок

🎯 Граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 кв.м для блокованої забудови і не менше 500 кв.м для індивідуальної житлової забудови.

✅ При розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більше ніж на 20% за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог.

З нового ДБН прибрано норму, яка містилася в ДБН 360-92, та яка передбачала, що садибна забудова площею ділянок менше 600 кв.м повинна забезпечуватися централізованим водопроводом, а малоповерхова забудова площею приквартирних ділянок менше 300 кв.м — водопроводом і каналізацією. Наразі в ДБН Планування та забудова територій введено іншу норму: за відсутності мереж міської (селищної) каналізації необхідно передбачити каналізування садиб з використанням локальних очисних споруд згідно з вимогами ДБН В.2.5-64ДБН В.2.5-75.

Відстані до меж, сусідніх будівель тощо

 Детально тема відстаней та протипожежних розривів, встановлених як чинним ДБН Планування та забудова територій, розглянута в окремому матеріалітому нижче буде вказано лише кілька нововведень:

⭕️ З 01.10.2019 року для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м! З невідомих причин, вкзанане положення не містить терміну «садова забудова».

📌 Але при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 мПри цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення.

В умовах реконструкції допускається зменшувати відступи від червоних ліній до будинків і споруд з урахуванням сформованої забудови.

Новим ДБН Б.2.2-12:2019 передбачається, що відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути не менше ніж 4-6 м в залежності від величини крони (але не менше ½ діаметру крони дерева), а до кущів 1,0 м.

Огорожа (паркан)

Детально тема чинних норм щодо влаштування парканів висвітлена в матеріалі: Паркан (огорожа): норми, обмеження, документи (2019)

Згідно ДБН Планування та забудова територій присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати. Висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5:2011 та правилами благоустрою населеного пункту. Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях. Огорожа присадибних ділянок не може виступати за червону лінію та межі ділянки.

Фактично, ДБН Б.2.212:2019 не вносить якихось суттєвих змін щодо норм та обмежень по встановленню парканів (огорож), порівняно з чинними на сьогодні нормами.

Господарські будівлі (в т.ч. гаражі) та споруди

В ДБН Планування та забудова територій, на відміну від ДБН 360-92, приділено менше уваги питанням розміщення господарських будівель та споруд.

🎯 Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається блокувати.

🎯 Гаражі слід передбачати вбудованими, прибудованими до житлових будинків або окремо розташованими по лінії забудови, а також в глибині ділянки. Фактично, ДБН Планування та забудова територій дозволяє розміщення гаражів по лінії забудови без отримання додаткових погоджень органів містобудування та архітектури.

🎯 Допускається розміщення об’єктів обслуговування на присадибній ділянці згідно з нормами законодавства України. Прибудовані або окремо розміщені приміщення та тимчасові споруди для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності допускається розташовувати на земельних ділянках по червоних лініях.

🎯 На території існуючої дачної і садової забудови використання садових або дачних ділянок для створення об’єктів торгівлі, побуту допускається за умови: відповідності площі земельної ділянки показникам відповідно до таблиці 6.8 ДБН Б.2.2-12:2019, забезпечення проїзду до ділянки та влаштування інженерного обладнання.

З нового ДБН Планування та забудова територій було прибрано наступні норми/положення:

  • Розміщення господарських будівель по лінії забудови житловими будинками не допускається.
  • Допускається розміщення гаража по лінії забудови за умови погодження з місцевими органами архітектури і містобудування.
  • Спорудження надвірних господарських будівель по лінії забудови вулиць і проїздів забороняється, їх треба зводити у глибині садиби з дотриманням санітарних і протипожежних вимог.
  • Допускається прибудова господарських сараїв (у тому числі для худоби і птиці) до садибних і блокованих житлових будинків за проектами, затвердженими у встановленому порядку.

 

🏠 Містобудування в Україні!

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Відстані між будинками, відстані до межі та протипожежні розриви (з 01.10.2019)

01.10.2019 року набрали чинності нові будівельні норми — ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, які, серед іншого, регулюють і питання відстаней між будинками, будівлями та спорудами як на власній, так і на сусідніх ділянках, відстаней до меж ділянок, протипожежних розривів тощо.

Вказані відстані (в т.ч. протипожежні розриви), а також відстані до існуючих мереж, джерел водопостачання, ліній електропередачі тощо є дуже важливими при плануванні забудови земельної ділянки або здійснення реконструкції (добудови) садибного, садового або дачного будинку.

Наведена в матеріалі інформація буде корисна всім, хто зараз вибирає ділянку для будівництва власного будинку, і дозволить зрозуміти чи вдасться розмістити будинок та господарські споруди так, як заплановано.

▶️ Наразі є велика кількість різноманітних графічних матеріалів в мережі Інтернет, де вказані відстані від тих чи інших об'єктів до меж ділянок, проте в більшості своїй наведена в них інформація не відповідає наявній в чинному законодавстві України. Окрім того, навіть ту інформацію, яка базується на нормах українського законодавства, потрібно перевіряти, оскільки 01.10.2019 року відбулися зміни.

⭕️ З 01 жовтня 2019 року основним документом, який регулює питання забудови, і в т.ч. нормує відстані, є ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій.

Відстані до меж та до сусідніх будинків і споруд, та червоних ліній (з 01.10.2019)

✅ Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м! З невідомих причин, вкзанане положення не містить терміну «садова забудова».

📌 Але при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення.

Проте, на мою думку, з приводу наведених вище норм щодо мінімальної відстані до межі можуть виникати спірні ситуації.

📎 Разом із цим, варто зазначити, що деякі органи містобудування та архітектури вже довгий час «вимагають» відступати від меж земельної ділянки не менше 4 м!

Житлові будинки на присадибних ділянках слід розміщувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць – 6 м, житлових – 3 м.

В умовах реконструкції допускається зменшувати відступи від червоних ліній до будинків і споруд з урахуванням сформованої забудови.

📎 Гаражі слід передбачати вбудованими, прибудованими до житлових будинків або окремо розташованими по лінії забудови, а також в глибині ділянки.

📎 Прибудовані або окремо розміщені приміщення та тимчасові споруди для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності допускається розташовувати на земельних ділянках по червоних лініях.

Протипожежні вимоги (відстані)

Відстані між будинками і спорудами приймаються у світлі між зовнішніми стінами або іншими конструкціями. За наявності конструкцій будинків і споруд, що виступають більше, як на 1 м, виготовлених із спалимих матеріалів, приймається відстань між цими конструкціями.

Відстані між будинками і спорудами в залежності від ступеню вогнестійкості будинків:

🎯 між житловими, садовими, дачними будинками (та господарськими будівлями) I та II ступеню вогнестійкості (детальніше про ступені вогнестійкості написано в попередньому матеріалі) розміщеними (запланованими) на сусідніх земельних ділянках протипожежний розрив має бути 6 м.

🎯 між житловими, садовими, дачними будинками (та господарськими будівлями) I та II ступеню вогнестійкостіта будинками III ступеню вогнестійкості протипожежний розрив має бути 8 м!

🎯 між житловими, садовими, дачними будинками (та господарськими будівлями) III ступеню вогнестійкості розміщеними (запланованими) на сусідніх земельних ділянках протипожежний розрив має бути 8 м!  Під цю категорію підпадає найбільша кількість індивідуальних житлових, садових та дачних будинків!

🎯 між житловими, садовими, дачними будинками (та господарськими будівлями) IIIа, IIIб, IV, IVа, V ступеню вогнестійкості (зокрема, дерев'яні будинки) розміщеними (запланованими) на сусідніх земельних ділянках протипожежний розрив має бути від 10 до 15 м!

Протипожежні відстані від будинків, будівель і споруд сільських населених пунктів, а також від меж ділянок дачних поселень та садової забудови до лісових ділянок повинні бути 20 м, 50 м, 100 м – відповідно до дерев листяного, мішаного і хвойного лісу. У містах та селищах для зон одно- та двоповерхової садибної забудови з присадибними ділянками протипожежна відстань від меж присадибних ділянок до лісових ділянок може бути зменшена, але повинна складати не менше ніж 15 м.

📎 Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається блокувати.

⭕️ Виключення:

  • Відстань між стінами будинків без віконних прорізів допускається зменшувати на 20%, за винятком будинків певних ступенів вогнестійкості (примітка 3 Таблиці 15.2 ДБН Б.2.2-12:2019).
  • Протипожежні відстані можуть не застосовуватись між житловими і господарськими будинками у межах однієї присадибної ділянки. Отже, в межах приватної ділянки власник самостійно вирішує на якій відстані розміщувати будівлі та споруди!
  • Відстані між будинками I і II ступенів вогнестійкості допускається передбачати менше 6 м за умови, якщо стіна вищого будинку, розміщеного навпроти іншого будинку, є протипожежною.
  • Протипожежні відстані між будинками слід збільшувати на 20 %: для двоповерхових будинків V ступеня вогнестійкості; для будинків, що мають горищний дах, верхній шар покрівлі якого виконаний з горючих матеріалів.
  • У районах сейсмічністю 9 балів відстані між житловими будинками, а також між житловими і громадськими будинками IVа, V ступенів вогнестійкості, слід збільшувати на 20%.

❗️ Важливо: новий ДБН «Планування та забудова територій» на відміну від ДБН 360-92 не містить положень, згідно з якими часткова реконструкція житлових будинків та господарських споруд на окремих садибних ділянках, які побудовані за раніше чинними нормативами, допускалася за погодженням з місцевими органами архітектури і містобудування, державного пожежного та санітарного нагляду. В цьому випадку перебудова житлових будинків, їх господарських будівель та гаражів можлива була за умови збереження існуючих відстаней між будівлями.

Охоронні та санітарно-захисні зони

Охоронні та санітарно-захисні зони, їх розміри, допустимі відстані до будинків та інші обмеження регулюються як ДБН Б.2.2-12:2019, так і, зокрема, Правилами охорони електричних мережПравилами безпеки систем газопостачання та Кодексом газорозподільних систем.

❗️ В охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж забороняється будувати житлові, громадські та дачні будинки!

Використання земельних ділянок в охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж повинне бути письмово узгоджене з власниками цих мереж, державними органами пожежної охорони та санітарного нагляду.

Охоронні зони електричних мереж встановлюються:

  • уздовж повітряних ліній електропередачі — у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань: напругою до 1 кВ (до 1000 Вольт) — 2 м; до 20 кВ — 10 м; 35 кВ — 15 м; 110 кВ — 20 метрів.
  • уздовж підземних кабельних ліній електропередачі — у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра.
  • за периметром трансформаторний підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв — на відстані 3 м від огорожі або споруди.

Відстані по горизонталі до будівель, споруд, гаражів від проекції крайніх проводів повітряних ліній становлять: 2 м (для ліній напругою до 20 кВ), 4 м (для ліній напругою до 100 кВ), 5 м (для ліній напругою до 150 кВ).

Відстань від підземних силових кабелів всіх напруг і телекомунікаційних кабелів до фундаментів будинків та споруд має бути не меншою 0,6 м.

✅ Відстані по горизонталі (у світлі) від найближчих підземних інженерних мереж до будинків і споруд слід приймати за додатком И.1 ДБН Б.2.2-12:2019:

  • від фундаментів будинків і споруд до водопроводу і напірної каналізації — 5 м;
  • від фундаментів будинків і споруд до самопливної каналізації (побутової і дощової) — 3 м;
  • від фундаментів будинків і споруд до газопроводів горючих газів — від 2 до 10 метрів (в залежності від тиску). Зменшення відстаней можливе за умови виконання вимог п. 7.12 ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання.

Інші відстані та вимоги

Новим ДБН Б.2.2-12:2019 передбачається, що відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути не менше ніж 4-6 м в залежності від величини крони (але не менше ½ діаметру крони дерева), а до кущів 1,0 м.

Септики та фільтруючі колодязі повинні бути рощташовані не ближче 5-10 м (в залежності від продуктивності) від житлових будинків та літніх кухонь. І не ближче 20 м від артсвердловин та колодязів.

Господарські будівлі / сараї / для худоби, інших тварин та птахів (площею до 50 кв.м) — не ближче 15 м від житлових будинків і літніх кухонь та не ближче 20 м від артсвердловин водопостачання (питних колодязів).

Майданчики для компосту, дворові вбиральні, сміттєзбірник, сховища для добрив та ядохімікатів повинні знаходитись не ближче 20 м від житлових будинків, літніх кухонь та артсвердловин водопостачання (питних колодязів).

▶️ У великих містах, при розміщенні 9-16 та більше поверхових житлових будинків суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань від фасадів багатоповерхового будинку, що зводиться, до меж земельних ділянок садибних будинків приймається не менше 20 м, а до стіни найближчого садибного будинку – не менше висоти будинку, що зводиться.

▶️ При розміщенні багатоквартирних житлових будинків поверховістю від 4 поверхів до 8 поверхів суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань від фасадів багатоквартирного будинку, що зводиться, до меж земельних ділянок садибних будинків слід приймати не менше 15 м, а до стіни найближчого садибного будинку – не менше висоти будинку, що зводиться, для багатоквартирних будинків до 3 поверхів відстань від фасадів до меж земельних ділянок – не менше 10 м для забезпечення проїзду пожежних машин.

▶️ За відсутності мереж міської (селищної) каналізації необхідно передбачити каналізування садиб з використанням локальних очисних споруд згідно з вимогами ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-75.

▶️ Присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати. Висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5:2011 та правилами благоустрою населеного пункту. Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях. Огорожа присадибних ділянок не може виступати за червону лінію та межі ділянки.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Набрав чинності ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій

01 жовтня 2019 року набрав чинності ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, який було затверджено Наказом Мінрегіону №104 від 26 квітня 2019 року

В Передмові нового ДБН та в пояснювальній записці зазначено, що його розроблено на заміну ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій.

Проте, ДБН Б.2.2-12:2018 чинності так і не набрав, тому новий ДБН Планування та забудова територій, фактично, розроблений на заміну ДБН 360-92!

❗️ Таким чином, станом на 01.10.2019 року діє одразу кілька ДБН: ДБН Б.2.2-12:2019, а також ДБН 360-92, ДБН Б.2.4-1-94, ДБН Б.2.4-3-95, ДБН Б.2.4-4-97 і ДБН Б.1-2-95 — всі в частині, що не суперечить нормам ДБН Планування та забудова територій!

Проектна документація на побудовані повністю або частково об'єкти не підлягає коригуванню у зв'язку з введенням нових нормативних документів.

Новели ДБН Планування та забудова територій

🎯 ДБН «Планування та забудова територій» вводить нові містобудівні терміни, які мають на меті не тільки підвищити якість забудови, але і зробити населені пункти безпечнішими та комфортнішими для проживання, зокрема:

  • Блакитні лінії: визначені містобудівною документацією лінії обмеження висоти та силуету забудови; спрямовані на регулювання естетичних та історико-містобудівних якостей забудови.
  • Зелені лінії: визначені містобудівною документацією обмеження щодо меж озеленених територій, що мають високу ландшафтно-рекреаційну, наукову, історичну та культурну цінність, спрямовані на збереження цінних у ландшафтному відношенні озеленених територій.
  • Жовті лінії: визначені містобудівною документацією обмеження щодо максимального розповсюдження завалів житлової ти громадської забудови, промислових, складських будівель, зруйнованих у наслідок надзвичайних ситуацій, розміщених, як правило, вздовж магістральних вулиць сталого функціонування. Встановлюється для забезпечення евакуації населення у надзвичайних ситуаціях.
  • Зона регулювання забудови: забудована чи призначена під забудову територія за межами охоронної зони пам’яток культурної спадщини, що визначається для збереження активної ролі пам’яток у композиції і пейзажі населеного пункту.
  • Пішохідна зона: площі, майданчики, проходи і вулиці в забудові населеного пункту, що призначені для руху пішоходів та можливості проїзду (під’їзду) лише спеціального транспорту.

🎯 Обмеження висотності: максимально допустима висота (поверховість) житлової забудови визначається від чисельності населення та класифікації населеного пункту, з врахуванням встановлених обмежень щодо охорони культурної спадщини, а саме:

  • сільські населені пункти чисельністю до 1 тис. осіб – виключно садибна забудова (прим. до 3 поверхів без урахування мансарди (з земельними ділянками), 1-3 поверхи (у сільських населених пунктах));
  • сільські населені пункти чисельністю понад 1 тис. осіб – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно);
  • селища (селища міського типу) – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 15 м (до 5 поверхів включно);
  • міста чисельністю до 50 тис. осіб включно – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 27 м (до 9 поверхів включно);
  • міста чисельністю понад 50 до 100 тис. осіб включно – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 48 м (до 16 поверхів включно);
  • міста чисельністю понад 100 тис. осіб – висотність багатоквартирної житлової забудови встановлюється містобудівною документацією.

🎯 Встановлює граничні параметри забудови земельної ділянки у відношенні до висоти будівлі та максимальні параметри щільності забудови.

🎯 Забороняє розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови. 

🎯 ДБН водить заборону паркування всередині житлових кварталів, та зобов’язує забудовників забезпечувати безбар’єрний доступ маломобільних груп населення до будівель, приміщень тощо.

🎯 Граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови. При розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більше ніж на 20% за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог.

🎯 Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м! При розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. В умовах реконструкції допускається зменшувати відступи від червоних ліній до будинків і споруд з урахуванням сформованої забудови.

📎 Більш детально про зміни в регулюванні садибної, садової та дачної забудови читайте тут.

Цікаво, яка доля чекає на «червоний список» будівельних норм, стосовно яких тепер відхилення неможливі та у погодженні яких гарантовано буде відмовлено: чинна з 05.06.2019 року редакція Порядку погодження Мінрегіоном обґрунтованих відхилень від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки до будівель і споруд у спосіб, не передбачений будівельними нормами, доповнена розділом: Перелік витягів із ДБН у погодженні відхилень від яких Мінрегіон відмовляє заявникам при здійсненні нового будівництва або реконструкції.

Вказаний перелік містить посилання лише на нечинний ДБН Б.2.2-12:2018 та, відповідно, не містить жодних посилань на ДБН Б.2.2-12:2019 та ДБН 360-92.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019