Порядок розроблення та затвердження технічних умов на централізоване водопостачання та водовідведення

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України розробило та передало на погодження до ДРС України проєкт наказу «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження технічних умов на приєднання до систем централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення».

Проєктом передбачається урегулювати норми приєднання до систем централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення відповідно до розробленого проєкту об’єкта та вдосконалити взаємовідносини між надавачами послуг та споживачами, а також уникнути можливого зловживання з боку суб’єктів господарювання.

Вимоги Порядку будуть поширюватися на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (виконавці послуг) та замовників технічних умов.

Для одержання технічних умов замовник буде подавати з використанням Реєстру будівельної діяльності передбачений Порядком комплект документів, і виконавець послуг має розробити технічні умови на приєднання та надати їх протягом десяти робочих днів з дня реєстрації комплекту документів.

Вартість послуг з підготовки технічних умов на приєднання до систем виконавця буде визначатися на підставі обґрунтованих матеріальних, фінансових та трудових витрат, з урахуванням вартості одного людино-дня, складності об’єкта приєднання та категорії споживача.

Технічні умови будуть завтерджуватися керівником підприємства виконавця послуг. При цьому, один примірник технічних умов буде видано замовнику, а другий — зберігатимеится у виконавця послуг.

Відомості про видані технічні умови будуть внесені виконавцем послуг до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Обговорити проєкт наказу можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2024

Паркан (огорожа): норми, вимоги, обмеження по висоті та дозвільні документи — 2024

Вимоги до встановлення парканів на присадибних, садових та дачних ділянках врегульовано низкою нормативно-правових актів, частина з яких містить загальні положення про влаштування огорож, а частина – встановлює чіткі вимоги та обмеження (в т.ч. щодо висоти).

📌  Зверніть увагу: в статутах садових (садівничих) товариств та дачних кооперативів можуть бути встановлені певні вимоги та обмеження до встановлення парканів (відмінні від встановлених ДБН). Як правило, мова йде про максимальну висоту та відсоток прозорості (іноді може бути навіть зазначно дозволені та/або заборонені до використання матеріали).

Якої висоти паркан (огорожу) можна робити?

На сьогодні відсутній нормативно-правовий акт, який би встановлював максимальну або мінімальну висоту паркану (огорожі) всіх присадибних, садових та дачних ділянках.

При цьому є кілька документів, які опосередковано стосуються парканів та огорож присадибних (садових, дачних) ділянок:

⭕️ П. 6.1.34 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати. Висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» та правилами благоустрою населеного пункту. При цьому, встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях.

Як бачимо перший ДБН дійсно регулює садибну (садову та дачну забудову), але не містить положень щодо висоти парканів чи огорож, а містить лише посилання на ДБН «Благоустрій територій», проте цей документ розповсюджується лише на територій благоустрою (а перелічені вище земельні ділянки не відносяться до таких територій!). Поруч із цим, вказаний документ містить п. 6.7 наступного змісту:

Дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови. Висота огороджень має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.

Вказаний пункт знаходиться в розділі «Благоустрій прибудинкових територій». Згідно чинного законодавства, прибудинкова територія — територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

На мою думку, наявне положення ДБН прописано некоректно, хоча і застосовується на практиці, коли мова йде про огородження присадибних, садових та дачних ділянок.

❗️ Окрім того, огорожа (паркан) на приватній ділянці не є елементом благоустрою

📌  Також в ДБН «Планування та забудова територій» міститься положення, що огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці та межі ділянки! Тобто, у випадках, коли червоні лінії проходять безпосередньо по земельній ділянці (перетинаючи її), паркан (огорожу) дозволяється встановлювати без виступу за червоні лінії — фактично, по самій ділянці, а не по межі.

⭕️ П. 4.6.4 ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги: не допускається розміщення будь-яких споруд, у тому числі тимчасових, та зелених насаджень заввишки поняд 1,2 м в зоні забезпечення видимості (див. зображення нижче):

Як бачимо, цей ДБН містить також обмеження, які можуть бути застосовані до парканів та огорож (які за законодавством є спорудами). Проте він має «локальну» дію, оскільки встановлене ним обмеження стосується виключно тих парканів та огорож, що знаходяться у зоні забезпечення видимості (див. на зображення вище).

На сьогодні мені особисто невідомо про жоден випадок, коли б ці норми було застосовано до парканів та огорож на присадибних, садових та дачних ділянках.

⭕️ Пункт 1.3 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл: при розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір'ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.

Таким чином, у випадку наявності пасіки на присадибній земельній ділянці, мінімальна висота паркану становить 2,5 м, а максимальна не нормована, фактично.

📐 Відстані між будинками, відстані до меж, протипожежні розриви (2024)

📌  Правила добросусідства: потрібно також пам’ятати, що згідно положень Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Чи потрібно отримувати дозвіл на встановлення паркану?

Постановою КМУ від 07.06.2017 року №406 затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Так, згідно п. 6 вказаного вище Переліку, зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків (щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків), не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво.

⭕️ Таким чином, станом на січень 2024-го року чинне законодавство України не містить зобов’язань щодо оформлення дозвільних документів (повідомлень тощо) на будівництво парканів (огорож) на присадибних, садових та дачних ділянках. Роботи по зведенню парканів можуть проводитися навіть за відсутності будівельного паспорта (будпаспорта) та/або схеми забудови земельної ділянки.

Обговорити чинні норми та порадитися щодо конкретних ситуацій по влаштуванню парканів (огорож) можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2024

З 01 січня 2024 року втратив чинність ДК 018-2000 Державний класифікатор будівель та споруд

Наказом Мінекономіки України №3573 від 16.05.2023 року Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000, затверджено національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд» та, відповідно, скасовано національний класифікатор ДК 018-2000 «Державний класифікатор будівель та споруд», затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації №507 від 17.08.2000 року.

Вказаний наказ Мінекономіки №3573 набрав чинності 01.01.2024 року.

Національний класифікатор НК 018:2023 “Класифікатор будівель і споруд" було розроблено на замовлення Міністерства розвитку громад та територій України у 2022 році, його гармонізовано із Класифікацією типів споруд Євростату (Classification of Types of Constructions. Eurostat, 1998.

Також раджу ознайомитися з Перехідною таблицею Державного класифікатору будівель і споруд ДК 018-2000 до Національного класифікатору будівель і споруд НК 018-2023.

Обговорити новий класифікатор НК 018:2023 можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2024