ЄДР доповнять інформацією про ліцензії та інші дозвільні документи (з 01.02.2019)

01 лютого 2019 року набрав чинності порядок, який визначає механізм внесення до Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання (ЄДР) інформації про ліцензії та дозвільні документи, що видаються відповідними органами влади.

30 січня 2019 року Кабінет Міністрів України затвердив Порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань відомостей про ліцензування виду господарської діяльності, документи дозвільного характеру (Поставнова КМУ від 30.01.2019 року №47).

📌 Вказаний Порядок забезпечить наявність в ЄДР вичерпної інформації про суб’єктів господарювання та їхню діяльність, в тому числі про отримані ліцензії, документи дозвільного характеру, декларації.

✅ Державні реєстри: інформаційна взаємодія

До Єдиного державного реєстру вносяться:

⭕️ відомості про ліцензування виду господарської діяльності суб’єкта господарювання: 

  • заява про отримання ліцензії;
  • вид господарської діяльності, на який видано ліцензію;
  • дата видачі ліцензії, строк дії ліцензії;
  • відомості про місця провадження ліцензіатом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, подання яких органові ліцензування передбачено ліцензійними умовами;
  • дата і номер рішення органу ліцензування про: — залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду, видачу, відмову у видачі ліцензії (із зазначенням підстави для такої відмови); — розширення виду господарської діяльності ліцензіата; — звуження виду господарської діяльності ліцензіата; — переоформлення ліцензії; — анулювання ліцензії, дату набрання ним чинності (із зазначенням підстав такого анулювання);
  • відомості про орган ліцензування (найменування та ідентифікаційний код) та ім’я посадової особи, що внесла запис до Єдиного державного реєстру;
  • дані про оприлюднення результатів розгляду документів, поданих для ліцензування;

⭕️ відомості про документи дозвільного характеру:

  • дата прийняття заяви про видачу документа дозвільного характеру;
  • об’єкт, на який видано документ дозвільного характеру;
  • назва виданого документа дозвільного характеру;
  • дата і номер рішення про: — видачу документів дозвільного характеру або повідомлення про відмову у видачі документа дозвільного характеру із зазначенням підстави для відмови; — переоформлення документа дозвільного характеру; — анулювання документа дозвільного характеру із зазначенням підстави для такого анулювання; — поновлення дії документа дозвільного характеру, у тому числі безпідставно анульованого; — продовження строку дії документа дозвільного характеру;
  • строк дії документа дозвільного характеру (необмеженість строку дії документа);
  • дата видачі документа дозвільного характеру;
  • дата і номер судового рішення про визнання анулювання документа дозвільного характеру безпідставним;
  • відомості про дозвільний орган (найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код) та ім’я посадової особи, яка внесла запис до Єдиного державного реєстру;
  • дані про оприлюднення результатів розгляду документів, поданих для видачі документів дозвільного характеру;

⭕️ відомості про декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства:

  • дата реєстрації декларації;
  • місце провадження певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, що можуть провадитися на підставі декларації;
  • перелік певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, що можуть провадитися на підставі декларації;
  • відомості про дозвільний орган (найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код) та ім’я посадової особи, яка внесла запис до Єдиного державного реєстру.

Строки внесення даних до Єдиного державного реєстру:

⭕️ у день їх отримання:

  • заяви, подані до органів ліцензування, та іншу інформацію про ліцензування виду господарської діяльності;
  • заяви, подані до дозвільних органів, та іншу інформацію про документи дозвільного характеру;

⭕️ у день їх прийняття:

  • рішення, прийняті органами ліцензування відповідно до Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності”;
  • рішення, прийняті дозвільними органами відповідно до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”;

⭕️ протягом п’яти робочих днів з дня отримання — відомості про декларації;

⭕️  протягом трьох днів з дня закінчення строку дії документів дозвільного характеру — відомості щодо продовження строку дії документів дозвільного характеру, виданих суб’єктам господарювання, що провадять діяльність на території проведення антитерористичної операції.

У разі скасування ліцензування виду господарської діяльності користувач у місячний строк вносить до Єдиного державного реєстру запис про скасування ліцензування такого виду господарської діяльності та визнання ліцензії недійсною.

✅ Реєстр об'єктів нерухомого майна (з червня 2019)

 

2019

Питання забудови в історичних районах

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України розпочало роботу щодо врегулювання питання забудови в історичних районах з метою їх збереження та подальшого розвитку.
«В Україні немає комплексного підходу до збереження таких територій та пам’яток, а необхідна містобудівна документація застаріла і неактуальна. Зараз в Україні статус історичного населеного місця має 401 населений пункт і лише 24% з них мають затверджені історико-архітектурні опорні плани (ІАОП), на основі яких визначаються межі історичних ареалів і режими використання зон охорони пам’яток. Тому зараз ми вивчаємо можливість стимулювання органів місцевої влади у розробленні ІАОП та впровадження механізмів для збереження цих територій», — зазначив Лев Парцхаладзе.
З цього приводу 06.02.2019 року в Мінрегіоні відбулася нарада за участі представників Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і ЖКГ, Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, Міністерства культури України та інших фахівців, експертів і громадськості, на якій було напрацьовано низку проблемних питань та пропозицій щодо їх врегулювання щодо цієї теми. За підсумками наради було вирішено продовжити збір ідей та пропозицій від усіх бажаючих до 15 лютого 2019 року.

Історичний населений пункт

Згідно Закону України Про охорону культурної спадщини, історичне населене місце — населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України; історичний ареал населеного місця — частина населеного місця, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.
Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому КМУ, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.
📌 На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Відповідно до Порядку визнання населеного місця історичним (ПКМУ від 3 липня 2006 року №909), історичне населене місце — місто, селище чи село, яке зберегло повністю або частково свій історичний ареал з об'єктами культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, типові для певних культур або періодів розвитку, та занесене до Списку історичних населених місць (далі — Список).
Статус історичного населеного місця отримує місто, селище чи село, яке відповідає щонайменше 2-м критеріям із списку:
  • наявність історичних, архітектурних, ландшафтних та садово-паркових об’єктів, культурної спадщини, які мають містоутворююче значення;
  • розпланування відповідно до минулих історичних епох (до початку ХХ століття);
  • збереження основних композиційних центрів та композиційних осей населених місць;
  • наявність рядової історичної забудови.
Для визнання міста, селища чи села історичним місцем та занесення його до Списку Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські держадміністрації або орган місцевого самоврядування на основі наукових досліджень подають до Мінрегіонбуду клопотання з відповідним обґрунтуванням, до якого додається погоджена та затверджена в установленому порядку науково-проектна документація, що включає історико-архітектурний опорний план, проект зон охорони пам'яток і проект меж та режимів використання історичних ареалів населених місць (далі — Науково-проектна документація).
Після занесення міста, селища та села до Списку розробляються нові або корегуються існуючі місцеві правила забудови і генеральний план, в якому визначається стратегія розвитку історичного населеного місця з урахуванням:
  • відновлення історичної планувально-просторової структури;
  • реставрації, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини;
  • реконструкції і капітального ремонту об'єктів рядової історичної забудови.
Науково-проектна документація включається до нового генерального плану історичного населеного місця як його обов'язкова складова частина.
2019

ДБН В.2.2-24:20ХХ Висотні будинки і комплекси (друга редакція)

Розроблено другу редакцію ДБН В.2.2-24:20ХХ Висотні будинки і комплекси (станом на 05.02.2019 року).

Вказаний ДБН розроблено ДП «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» на заміну ДБН В.2.2-24:2009 Проектування висотних житлових і громадських будинків.

Нормативний документ розробляється з метою створення нормативної бази для будівництва і експлуатації нового сегменту висотних будинків і споруд від 100 м до 200 м.

 

✅ Перелік ДБН, які планується оновити (змінити) в 2019 році

 

Юрій Брикайло, DREAMDIM

2019

Нова редакція ДБН Планування та забудова територій (на заміну ДБН Б.2.2-12:2018 / ДБН 360-92)!

 

31.01.2019 року розроблену редакцію ДБН було передано на розгляд в Мінрегіон.

 

 

Також на сайті Мінрегіону у відповідному розділі зазначено, що«Дію наказу Мінрегіону від 23.04.2018 № 100 зупинено згідно з наказом Мінрегіону від 30.08.2018 № 228».
Таким чином, новий ДБН Б.2.2-ХХ:20ХХ Планування та забудова територій, фактично, розроблено на заміну ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень (який на сьогодні є чинним), оскільки ДБН Б.2.2-12:2018 так і не набрав чинності.

 

📌 Підставою для розроблення проекту ДБН Б.2.2-ХХ:20ХХ «Планування та забудова територій» є рішення секції з питань будівництва та архітектури НТР Мінрегіону України від 23 листопада 2018 року.
 

 

Ⓒ 2019

Реформування системи архітектурно-будівельного контролю (ДАБК)

Cтворено робочу групу з питань реформування системи архітектурно-будівельного контролю шляхом впровадження електронного кабінету забудовника, онлайн-платформи «Прозора ДАБІ» та розроблення нормативно-правових актів.

На першому засіданні робочої групи було обговорено та напрацьовано низку питань, які потребують першочергового вирішення, а саме:
  • роз’єднання функцій контролю та адміністративної послуги за допомогою Технологічної картки видачі дозвільних документів на будівництво;
  • автоматизація подачі заяв на отримання дозвільних документів для будівництва об’єктів із значними та середніми класами наслідків (СС3, СС2);
  • підключення до електронного кабінету ДАБІ місцевих органів влади, ЦНАП та інших реєстрів;
  • посилення відповідальності осіб, які підписують дозвіл на виконання будівельних робіт та інші питання.

До складу групи увійшли представники Мінрегіону, ДАБІ, Державного агентства з питань електронного урядування України, Офісу ефективного регулювання, IDLO, TAPAS, урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» та Конфедерації будівельників України. Група створена за дорученням Віце-прем’єр-міністра — Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадія Зубка.


2019