Дотримання всіх умов набувальної давності не призводить до виникнення права власності на землю

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді у касаційному порядку справи про визнання за особою права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, дійшов, зокрема, наступних висновків (Постанова від 11 квітня 2018 року №742/2916/15-Ц):
  1. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється статтею 119 ЗК України. Відповідно до статті 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом п'ятнадцяти років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання в користування.
  2. Аналіз статті 119 ЗК України дає підстави для висновку, що не передбачено жодних переваг для осіб, зазначених у частині першій цієї статті, оскільки навіть дотримання всіх умов набувальної давності не призводить до виникнення права власності на землю та фактично відсилає до загального порядку надання земельних ділянок у власність або в користування (статті 118, 123 ЗК України).
  3. Ця норма (ст. 119 ЗКУ) надає лише право звернення до органу державної влади або місцевого самоврядування з клопотанням про передачу земельної ділянки у власність чи користування і не передбачає обов'язкової передачі земельної ділянки у власність чи користування таким особам при дотриманні передбаченої законом процедури звернення та подання необхідних документів.
  4. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Оскільки (в даному конкретному випадку) орган місцевого самоврядування не надав дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення та передачі у власність спірної земельної ділянки, законний власник не визнає факту добросовісності користування спірною земельною ділянкою, що є необхідною умовою для визнання права власності за набувальною давністю. При цьому, позивач не порушував питання про набуття права власності за спірну земельну ділянку у порядку, передбаченому статтями 116, 118 ЗК України.
  5. Строк, який застосовується для набувальної давності на земельну ділянку, обчислюється починаючи з 01 січня 2002 року та має становити не менше 15 років, тобто норма статті 119 ЗК України щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосуватись лише з 01 січня 2017 року.
 
Ⓒ 2018

Дозвіл на порушення об’єктів благоустрою та дозвіл (ордер) на видалення зелених насаджень

Мінрегіоном України, з метою зменшення надмірного адміністративного навантаження на фізичних та юридичних осіб у сфері благоустрою, галузі поховання та житловій сфері, а також врегулювання процедури надання адміністративних послуг у сферах житлово-комунального господарства, розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства у відповідність до Закону України «Про адміністративні послуги».
Проектом, зокрема, вносяться зміни до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» щодо вдосконалення підходу до процедури надання дозволу на порушення об’єктів благоустрою та видалення зелених насаджень, а також щодо надання адміністративних послуг та переліку документів необхідних для отримання відповідного дозволу.

Дозвіл на порушення об’єктів благоустрою

Дозвіл на порушення об’єктів благоустрою видається адміністратором у центрі надання адміністративних послуг на підставі письмової заяви за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.
➡ Заява про одержання (переоформлення, анулювання) дозволу на порушення об’єктів благоустрою подається суб’єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою):
  • у паперовій формі особисто або поштовим відправленням — до адміністратора;
  • в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі — портал електронних сервісів), оформлена згідно з вимогами законів у сфері електронних документів, – до дозвільного органу.
Якщо документи подаються особисто, пред’являється документ, що підтверджує особу та підтверджує громадянство України, тимчасове посвідчення громадянина України або документ, що підтверджує особу іноземця.
У разі подання документів представником додатково подається документ, що засвідчує його повноваження.
Документи в електронній формі подаються суб’єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою) через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».
➡ Відмова у видачі дозволу видається заявнику в письмовій формі з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.
Підставою для відмови у видачі дозволу є:
  • невідповідність поданої суб’єктом господарювання заяви вимогам законодавства;
  • виявлення недостовірних відомостей у поданій заяві.
Дозвіл може бути анульовано виконавчим органом відповідної сільської, селищної, міської ради у разі:
  • звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання дозволу;
  • наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;
  • наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

Дозвіл (ордер) на видалення зелених насаджень

Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, на підставі дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень, що надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. Підставою для видачі такого дозволу є заява з обґрунтуванням причини (необхідності) юридичної чи фізичної особи, у тому числі фізичної особи — підприємця, про видалення зелених насаджень.
Після отримання такої заяви виконавчий орган сільської, селищної, міської ради для визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості утворює відповідну комісію, до складу якої входять представники заявника, власника або користувача земельної ділянки, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, а також у разі необхідності – підприємства для утримання об’єктів благоустрою державної та комунальної власності, балансоутримувача об’єкта благоустрою, на якому розташовані зелені насадження.
Під час формування складу комісії виконавчий орган сільської, селищної, міської ради протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до власника або користувача земельної ділянки, підприємства для утримання об’єктів благоустрою державної та комунальної власності, балансоутримувача об’єкта благоустрою, на якому розташовані зелені насадження, щодо участі в її роботі.
Заінтересовані організації в п’ятиденний термін після отримання запиту в письмовій формі повідомляють виконавчий орган сільської, селищної, міської ради щодо включення свого представника до складу комісії.
Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.
У процесі визначення стану зелених насаджень та відновної вартості зелених насаджень, які видаляються на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», до складу комісії включають фізичну особу або представника суб’єкта господарювання, що має намір щодо забудови території.
Комісія у п’ятиденний строк після затвердження її складу визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, та їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню, за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія під час визначення стану зелених насаджень з’ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.
Кожному із членів комісії та заявнику надається по одному примірнику акта, один примірник у триденний термін надсилається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі відсутності їх представника у складі комісії).
Голова комісії в п’ятиденний термін готує проект рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради про видалення зелених насаджень, в якому зазначаються дані про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і що залишаються на земельній ділянці.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради у місячний строк після отримання зазначеного проекту приймає рішення про видалення зелених насаджень і наступного дня видає заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради в одноденний термін безкоштовно видає заявнику дозвіл (ордер) на видалення зелених насаджень.
Підставами для відмови у видачі заявнику дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень є:
  • несплата або сплата в неповному обсязі відновної вартості зелених насаджень;
  • недотримання форми заяви на видалення зелених насаджень, затвердженої Кабінетом Міністрів України;
  • виявлення недостовірних відомостей в поданій заяві.
Переоформлення дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень здійснюється безоплатно на підставі заяви юридичної чи фізичної особи в п’ятиденний термін.
У разі якщо право виконання робіт щодо видалення зелених насаджень передано іншій особі, дозвіл підлягає переоформленню.
Не потребує отримання дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень виконання робіт на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та у випадках, передбачених частинами четвертою – шостою статті 28 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів». Відновна вартість зелених насаджень у таких випадках сплачується до прийняття об’єкта в експлуатацію.
Розмір відновної вартості видалених зелених насаджень зменшується на суму, передбачену в проектній документації на озеленення території.
Видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об’єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, який складається комісією, утвореною виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, в порядку, передбаченому частиною третьою статті 28 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів».
Послуга з обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, та акт обстеження зелених насаджень надаються заявнику на безоплатній основі.
Підставою для відмови у наданні заявнику акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, є виявлення недостовірних відомостей у поданій заяві або недотримання форми заяви, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Видалення зелених насаджень на території меморіального комплексу та кладовищі здійснюється за рішенням підприємства для утримання об’єктів благоустрою державної та комунальної власності, балансоутримувача об’єкта благоустрою без сплати їх відновної вартості.
Видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.
 
 
Ⓒ 2018

Сотні ділянок та будинків в Києві «опинилися» в санітарній зоні хлорного господарства

Вже більше 20 років триває виділення (оформлення) земельних ділянок (та їх подальша забудова котеджами) в Оболонському (раніше Мінському) районі міста Києва, зокрема, в районі Урочищ Наталка та Редьки, озера Редьчине (Міністерка), незважаючи на те, що з 1996 року існує, фактично, заборона на виділення (відведення) земельних ділянок під забудову в санітарній зоні ДнВС (Дніпровської водопровідної станції) та водоохоронній зоні р. Дніпро.
Лист Директора ДнВС №135 від 26.03.1996 року Про припинення розподілу земельних ділянок під забудову + Схема з нанесеною санітарною зоною (1000 м).
Зокрема, мова йде земельні ділянки на території Оболонського (раніше Мінського) району м. Києва, де знаходяться такі дачні кооперативи та садові товариства:
  • КДТ «Чорнобилець» / Урочище «Наталка»
  • Кооператив «ТІЗ «Чорнобилець 2005»
  • СТ «Чорнобилець-2001»
  • СТ «Фронтовик»
  • СТ «Оболонь» та «Оболонь-2»
  • СТ «Гідромеханізатор»
  • СТ «Дніпровське-1»
  • СТ «Дніпровський-2»
  • СТ «Зелений Гай» та СТ «Зелений Бір» (наразі інформація по цим СТ не підтверджена даними кадастру).

Інформація отримана з відкритих джерел: Публічна кадастрова карта України, Містобудівний кадастр Києва, відкриті геоінформаційні системи, а також відповіді державних органів, підприємств та організацій.
⁉ Про існуючі з 1996 року обмеження в використанні земельних ділянок, які знаходяться в санітарній зоні ДнВС (Дніпровської водопровідної станції) та водоохоронній зоні р. Дніпро, немає інформації ні в Публічній кадастровій карті України, ні в Містобудівному кадастрі Києва!
Ближчим часом інформація про ці обмеження з'явиться на Аналітичній карті Гео Дизайн.
З метою уникнення подібних проблем варто перевіряти існування можливих обмежень до придбання земельної ділянки.

Юридична «сторона»

Зона санітарної охорони (ЗСО) — територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд (ст. 1 Водного кодексу України).
Санітарно-захисні зони (ЗСО) Дніпровської водопровідної станції (ДнВС): розділом 15 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» визначено, що ЗСО встановлюються для забезпечення санітарно-епідеміологічної безспеки та охорони від випадкового або навмисного забруднення поверхневих чи підземних джерел і відповідних споруд системи централізованого питного водопостачання, а також прилеглих до них територій.
ЗСО складається з трьох поясів: перший пояс (пояс суворого режиму), другій і третій пояси (пояси обмежень та спостережень).
За інформацією ПрАТ «АК «Київводоканал» на території ДнВС хлор, який використовується для знезараження води, зберігається в танках.
Розділом 1.4 Правил охорони праці при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору (НПАОП 0.00-1.23-10.), затверджених Наказом Держгірпромнагляду від 12.03.2010 року №56, відстань до об’єктів житлового, цивільного та побутового призначення, що проектуються, до складів хлору в танках становить 1000 м.
Пунктом 5.10 Державних санітарних правила планування та забудови населених пунктів, затвердженими Наказом МОЗ №173 від 19.06.96 року, передбачено, що в межах санітарно-захисних зон не можна допускати:
  • житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих, аварійних селищ;
  • дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл;
  • лікувально-профілактичних та оздоровчих установ загального та спеціального призначення, наркологічних диспансерів;
  • спортивних споруд, садів, парків, садівницьких товариств.
Згідно п. 4.2 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів (діють з 1996 року), розміщення житлово-громадських об'єктів, а також дачних поселень не допускається:
  • у першому поясі зони санітарної охорони курортів і джерел водопостачання, межі яких установлюються відповідно до діючого законодавства;
  • на ландшафтно-рекреаційних територіях, включаючи землі міських лісів, якщо об'єкти, що проектуються, не призначені для відпочинку та спорту;
  • на територіях інтенсивного забруднення хімічними, фізичними, в т. ч. радіаційними та біологічними, факторами до здійснення оздоровчих заходів, що забезпечать нормативну якість середовища, підтверджену відповідними дослідженнями;
  • у водоохоронних зонах рік та інших поверхневих водоймищ;
  • на територіях з щільністю радіоактивного забруднення ізотопами цезію понад 5 Кі/км2, стронцію — понад 0,15 Кі/км2, плутонію — понад 0,01 Кі/км2, якщо за допомогою спеціальних методів неможливо понизити радіоактивне забруднення ділянки менше вказаних меж;
  • на територіях закритих кладовищ та звалищ господарсько-побутових відходів, які повинні виключатись із зон забудови та використовуватись під озеленення (при піщаних грунтах, супісках та суглинках на 15 — 20 років, при глинистих грунтах — на 25 — 30 років після останнього поховання або закриття звалища).
❗Фактично, оформлення будь-якого будівництва (будівельний паспорт, МУОЗЗД) житлових (садових, дачних) будинків на ділянках, які знаходяться в санітарній та водоохоронній зонах, є незаконним. І, наразі, неможливим (що підтверджується відмовами Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у видачі будівельних паспортів та листами ПрАТ «АК «Київводоканал»). Так само, незаконною та неможливою є реконструкція подібних об’єктів.

Інші нормативно-правові акти:

Про екологію та безпеку/небезпеку

Гранично допустима концентрація залишкового хлору у воді не регламентується ДСТУ, а лише ДержСанПіНом 2.2.4-171-10, і не має перевищувати 1,2 мг/дм3.
Проте, згідно даних ПрАТ «АК «Київводоканал»: на сьогодні діє дозвіл СЕС на підвищений вміст хлору від 06.06.2013 року.
За даними світових досліджень та експериментів, проведених Інститутом гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва АМН України, встановлений негативний вплив продуктів хлорування води на органи травної системи та можливість додаткового ризику розвитку раку.
Хлор є сильнодіючою отруйною речовиною 2-го класу небезпеки, використовується у кількості, яка перевищує критичні значення, тому в аварійній ситуації можливе зараження хлором не тільки території ДнВС, а також поруч розташованих дачних ділянок, лікарняного комплексу, ґрунту, атмосфери, води р. Дніпро, лісових насаджень, інтоксикації населення.
Отруєння хлором за середніх концентрацій викликає різкий загрудний біль, печію і різі в очах, сльозотечу, задушливий сухий кашель, збудження або пригнічення, набряк слизових оболонок зева, гортані, голосових зв’язок, легенів.

Зміни до Закону Про приватизацію державного житлового фонду

Мінрегіоном України, з метою зменшення надмірного адміністративного навантаження на фізичних та юридичних осіб у сфері благоустрою, галузі поховання та житловій сфері, а також врегулювання процедури надання адміністративних послуг у сферах житлово-комунального господарства, розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства у відповідність до Закону України «Про адміністративні послуги».

Проектом вносяться зміни до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» з метою удосконалення процедури проведення такої приватизації, до Закону України «Про поховання та похоронну справу» задля врегулювання питань стосовно процедури перепоховання останків померлих та особливості процедури здійснення виділення місць для поховання, до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» щодо вдосконалення підходу до процедури надання дозволу на порушення об’єктів благоустрою та видалення зелених насаджень, а також щодо надання адміністративних послуг та переліку документів необхідних для отримання відповідного дозволу.

Зокрема, вказаним Проектом пропонується внести зміни до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», з метою:

  • врегулювати видачу свідоцтва про право власності на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку,
  • затвердити чіткий перелік документів, які громадянин має подавати до органів приватизації,
  • встановити граничний строк розгляду органом приватизації заяви на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку,
  • викласти підстави для відмови громадянинові у видачі свідоцтва про право власності на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку,
  • встановити вартість послуги по видачі свідоцтва про право власності на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку (За видачу свідоцтва про право власності на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
2018

Розширення Переліку об’єктів будівництва для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються

Мінрегіоном України з метою приведення його положень у відповідність до пункту 16 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розроблено проект наказу «Про внесення змін до Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються».
Проектом наказу передбачається внести зміни до Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2017 року № 289, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 листопада 2011 року за № 1437/31305, доповнивши його новим пунктом такого змісту:
📌 «29. Нове будівництво та реконструкція об’єктів загальновійськового і спеціального призначення безпосередньо на території діючих військових частин (підрозділів), установ, організацій Збройних Сил України.».
✎ Інформація з офційного веб-сайту Мінрегіону.
 
Ⓒ 2018