28 грудня 2021 року Кабінет Міністрів України своє постановою №1396 затвердив такі розміри плати за надання доступу до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (далі — Електронна система):
сто десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — щомісяця у разі надання доступу до відомостей Електронної системи про характеристики об’єктів будівництва та статуси документів щодо них;
сто десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — щомісяця у разі надання доступу до відомостей Електронної системи з обробки статистичних та/або аналітичних даних.
Вказан постанова прийнятя на виконання положень статті 221 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».
На мою думку, усі дані Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва мають бути відкритими та, відповідно, безкоштовними, проте наразі доступ до цих даних є платним в режимі реального часу буде платним.
З іншого боку, всі ті самі дані будуть доступні на порталі data.gov.ua, але оновлюватися вони будуть не в режимні онлайн.
Мінрегіон оприлюднив проект постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження Єдиного державного реєстру адрес та інших реєстрів, необхідних для його ведення».
Метою документу є створення нормативного підґрунтя, визначення основних положень проведення експерименту із створення реєстру адрес, забезпечення ефективного виконання ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» в частині здійснення присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес та забезпечення інформаційного обміну між інформаційними системами центральних органів виконавчої влади, які використовують інформацію щодо адрес об'єктів будівництва, об'єктів нерухомого майна.
Проектом постанови вносяться зміни до Порядку присвоєння адрес об’єктам будівництва, об’єктам нерухомого майна, затвердженому постановою КМУ від 7 липня 2021 р. №690; Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 р. №1051 та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року №1141.
✔ Запропоновано, зокрема, доповнити Порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва, об’єктам нерухомого майна такими термінами:
об’єкт — об’єкт будівництва, група будівель та споруд підприємства (як єдиного майнового комплексу), будинок, будівля, споруда, якому (якій) присвоюється адреса;
окрема частина об’єкта — частина об’єкта, яка може виступати самостійним об’єктом права на нерухоме майно (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення);
реквізити адреси – складові адреси у вигляді тексту та чисел, що у своїй сукупності дозволяють ідентифікувати місце розташування об’єкта будівництва або об’єкта нерухомого майна на місцевості.
✔ Також запропоновано пункт 5 викласти у такій редакції:
Присвоєння, зміна, коригування, анулювання адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна здійснюються з використанням Реєстру будівельної діяльності та на період дії експериментального проекту із використанням Єдиного державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, Єдиного державного реєстру адрес, Єдиного державного реєстру споруд та Єдиного державного реєстру автомобільних доріг.
✔ Окрім того, проектом акту затверджеється опис набору даних Єдиного державного реєстру адрес з метою пришвидшення подальшої інтеграції у адресний простір країн Європейського союзу.
Строки
З 15 грудня 2022 року — повноцінне функціонування Єдиного державого реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад і Єдиного державного реєстру адрес.
📌 З 15.12.2022 року використання адресної інформації можливе виключно з Єдиного державного реєстру адрес шляхом електронної інформаційної взаємодії з цим реєстром.
А до цього має бути повністю налагоджена взаємодія з Державним земельним кадастром та іншими реєстрами.
📌 ОМС мають до 31 травня 2022 року провести верифікацію даних про вулиці, площі, майдани, шосе, проспекти, бульвари, інші об’єкти вулично-дорожньої мережі та поіменовані об’єкти; а до 31 жовтня 2022 року –внести до Єдиного державного реєстру адрес геопросторові дані поіменованих об’єктів, вулиць, площ, майданів, шосе, проспектів, бульварів та інших об’єктів вулично-дорожньої мережі, що застосовуються для присвоєння адрес.
Тема довгобудів (проблемних об'єктів будівнцтва) є актуальною вже багато років. Періодично розробляються законопроекти та підзаконні нормативно-правові акти, які покликані або унеможливити появу нових довгобудів, або мають на меті захистити постраждалих «інвесторів», або мають вирішити проблему з довгобудами раз і назавжди.
А вже 15 грудня 2021 року Кабінет Міністрів України приймає постанову №1327Деякі питання формування переліку об’єктів житлового будівництва, що не прийняті в експлуатацію (т.зв. довгобудів).
Так, згідно Порядку до переліку включається інформація про житлові будівлі або їх комплекси (у тому числі ті, які мають ознаки самочинного будівництва) (далі — об’єкти будівництва), які одночасно відповідають таким критеріям:
за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів будівництва із середніми (СС2) та значними наслідками (СС3);
фінансування об’єктів будівництва здійснювалося з використанням залучених коштів фізичних та/або юридичних осіб;
об’єкти будівництва не прийняті в експлуатацію у строк понад два роки із запланованої дати введення в експлуатацію згідно з договорами, відповідно до яких залучено кошти фізичних та/або юридичних осіб, або згідно з проектною документацією;
будівельні роботи на об’єкті будівництва не проводяться понад два останніх роки.
Таке визначення співпадає з запропонованим у названому вище законопроекті: довгобуд – об'єкт багатоквартирного житлового будівництва (сукупність таких об’єктів), який має такі ознаки: фінансування його будівництва здійснювалося із залученням коштів інвесторів, не прийнятий в експлуатацію в установленому законом порядку у строк понад два роки із запланованої дати прийняття в експлуатацію згідно з договором або згідно з проектною документацією або будівельні роботи на якому не ведуться понад два останні роки до моменту набрання чинності цим законом та який залишається не прийнятим в експлуатацію на дату набрання чинності цим Законом.
⭕ Проте, чи є вказані вище ознаки таким, що охоплять всі довгобути?
На мою думку та оскільки історія довгобудів наліучує вже більше десятка років, вказаних вище ознак недостатньо, щоб виявити усі проблемні об'єкти. Сподіваюся, що переліченим вище ознакам (у сукупності) відповідатиме хоча б 20% проблемних об'єктів.
Насправді ми маємо занадто велике «різноманіття» довгобудів, і чотирьох критеріїі не досить, щоб їх всі ідентифікувати.
Окрім того, такий критерій як «непроведення будівельних робіт» є досить спірним і може бути використано замовником, щоб об'єкт не потрапив до переліку — достатньо просто виконувати будь-які будівельні роботи хоча б раз в рік та фіксувати це в відповідних журналах.
Також до переліку не потраплять об'єкти, що за класом наслідків належать до СС1. Здавалося б це мова про приватні або просто невеликі будинки, проте під СС1 будувалися і висотки, і велика кількість багатоквартирних будинків в Київській області.
В будь-якому випаду, перші законодавчі спроби скласти перелік проблемних об'єктів будівництва — це великий плюс. Разом із цим, дуже важливо, щоб на цьому процес не зупинився.
📌 На мою думку, без повного переліку проблемних об'єктів та подальшого аналізу причин, які призвели до того, що об'єкт став довгобудом, буде неможливо ні запобігти появі таких об'єктів у майбутньому, ні вирішити проблеми існуючих «інвесторів».
Вважаю, що приблизно половину довгобудів можна завершити без суттєвих фінансових та часових витрат, ще приблизно чверть об'єктів потребуватиме пошуку додатковго фінансування і вирішення певних юридичних проблем, і лише близько 10% — це дійсно дуже проблемні об'єкти, які, можливо, будуть знесені...
довгобуд – багатоквартирний будинок, спорудження якого відбувалось із залученням коштів фізичних та/або юридичних осіб, не прийнятий в експлуатацію у визначений договором або графіком робіт строк;
проблемний об'єкт – довгобуд, визнаний проблемним об'єктом у судовому порядку або після закінчення трирічного терміну з часу невиконання взятих на себе замовником/забудовником зобов’язань щодо прийняття багатоквартирного будинку в експлуатацію, відповідно до договору.
