Передача до комунальної власності інженерних мереж та об’єктів інженерної інфраструктури

У Верховній Раді було зареєстровано проект Закону про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо удосконалення містобудівної діяльності (реєстраційний №4618), яким пропонується врегулювати механізм передачі новостворених інженерних мереж або об’єктів інженерної інфраструктури, побудованих у відповідності до технічних умов, до комунальної власності за відсутності згоди органів місцевого самоврядування на таку передачу.

На сьогодні на законодавчому рівні не врегульовано питання передачі замовником будівництва до комунальної власності інженерних мереж або об’єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких було передбачено технічними умовами, виданими відповідними органами місцевого самоврядування.

В законодавстві відсутні норми, які б встановлювали обов’язок, а не право, органів місцевого самоврядування прийняти у комунальну власність такі мережі та/або об’єкти.

В результаті того,
що дане питання законодавчо не врегульоване, органи місцевого самоврядування користуються відсутністю обов’язку приймати до комунальної власності інженерні мережі або об’єкти інженерної інфраструктури (хоча при цьому зобов’язують замовників будівництва будувати такі об’єкти шляхом видачі відповідних
технічних умов).

Таким чином виникає певна колізія, адже якщо органи місцевого самоврядування відмовляють в наданні дозволу на передачу до комунальної власності інженерних мереж або об’єктів інженерної інфраструктури, які були виконані у відповідності до технічних умов,
наданих комунальними службами міста, села, селища, то фактично такі мережі залишаються у власності замовника будівництва, який по завершенні будівництва фактично не буде мати відношення до експлуатації будинків та інженерних мереж.



Враховуючи зазначене, підготовлено вказаний проєкт Закону, який передбачає покладання на відповідні органи місцевого самоврядування обов’язку прийняти у комунальну власність відповідної територіальної громади (або у спільну власність декількох територіальних громад) інженерні мережі або об’єкти інженерної інфраструктури, якщо необхідність будівництва таких мереж передбачається технічними умовами.

Проектом запопоновано доповнити розділ IV Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» новою статтею 394 наступного змісту:

«Стаття 394. Передача у комунальну власність об’єктів інженерної інфраструктури

1. Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об’єктів інженерної інфраструктури, то такі інженерні мережі та/або об’єкти за зверненням замовника відповідні міські, сільські та селищні ради або обласні, районні та районні у містах  ради зобов’язані прийняти у комунальну власність відповідної територіальної громади (або у спільну власність територіальних громад).

2. Передача інженерних мереж та/або об’єктів у комунальну власність (у спільну власність територіальних громад) здійснюється на підставі рішення міської, сільської, селищної, обласної, районної або районної у місті ради, повноваження якої поширюється на територію розміщення такого об’єкта (мережі), яке приймається протягом 60 календарних днів з дня письмового звернення замовника будівництва.».

✔ Поява вказаної статті та, відповідно, обов'язку ОМС прийняти відповідне рішення звісно не гарантує того, що органи місцевого самоврядування не будуть затягувати процес прийняття таких рішень, але, на мою думку, ця норма в майбутньому дозволить замовникам будівництва звертатися до суду з вимогами про відшкодування витрат понесених ними на утримання цих інженерних мереж (за період, коли ОМС мав би прийнти рішення, і до фактичної передачі вказаних мереж/об'єктів).

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Суттєві зміни у сфері містобудування, архбудконтролю та нагляду (законопроект)

16 лютого 2021 року в Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності та реформування державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (реєстраційний №5071) та проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо підвищення відповідальності у сфері містобудівної діяльності (про нові штрафи та арешт за самочинне будівництво❗ — читайте в цьому матеріалі).

Законопроектом №5071 пропонується внесення змін до законів України «Про основи містобудування», «Про місцеве самоврядування», «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності».



Отже, що пропонує законопроект №5071:

  1. Суттєве посилення відповідальності за порушення у сфері містобудування.
  2. Обов'язковість розробки проектної документації, навіть у випадку отримання будівельного паспорта.
  3. Обмеження максимальної площі будинку, який можна будувати на підставі будівельного паспорта, до 350 кв.м (прим. наразі маємо до 500 кв.м)
  4. Запровадження можливості будівництва без будівельного паспорта, містобудівних умов та обмежень та дозвільних документів (будівництво на присадибних, дачних і садових земельних ділянках господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою (альтанок, навісів, декоративних фонтанів і басейнів, штучних паркових водоспадів, огорож), споруд для збирання і вивезення відходів, прибудов до існуючих житлових будинків загальною площею до 50 квадратних метрів не потребує отримання будівельного паспорта, подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
  5. Запровадження комплексної експертизи проектної документації як завершального етапу розроблення проектів будівництва.
  6. Декларативний принцип початку будівництва замінюється на «реєстраційний», отже право на виконання будівельних робіт виникатиме лише після державної реєстрації такого права в Реєстр будівельної діяльності.
  7. Запровадження (чи навіть повернення) автоматичної реєстрації з присвоєнням реєстраційного номера повідомлень про початок виконання будівельних робіт та дозволів на виконання будівельних робіт (засобами Реєстру будівельної діяльності).
  8. Нове визначення підготовчих робіт – це будівельні роботи, які виконуються у підготовчий період після державної реєстрації права на виконання будівельних робіт.
  9. Провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), не потребує одержання окремих дозвільних документів для суб’єктів господарської діяльності, що провадять таку діяльність, та їх посадових осіб.
  10. Нова редакція статті 38 Знесення самочинно збудованих об’єктів (зокрема, у разі, якщо орган державного будівельного контролю з будь-яких причин не виявив факт самочинного будівництва в процесі будівництва об'єкта, не здійснив необхідних заходів державного будівельного контролю, посадові особи цього органу, які за своїми посадовими обов'язками мають здійснювати державний будівельний контроль, та керівник відповідного керівник відповідного структурного підрозділу з питань державного будівельного контролю несуть відповідальність, установлену Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності». Відповідальність за невиявлення самочинного будівництва покладається на органи місцевого самоврядування в особі сільських, селищних, міських голів в залежності від територіального розташування об’єкта самочинного будівництва.)
  11. Кардинальна зміна процедури прийняття об'єктів в експлуатацію (зокрема, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), в тому числі, об’єктів, будівництво яких проводилося на підставі будівельного паспорта (крім об'єктів із незначними наслідками (СС1), які споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами), проводиться відповідно до частин першої – четвертої цієї статті особами, що здійснюють технічний та авторський нагляд (в разі його застосування), після огляду збудованого об'єкта за поданням замовника, шляхом реєстрації акта готовності об’єкта до експлуатації.).
  12. За рішенням суду самочинно збудований об'єкт переходить у власність територіальної громади, а витрати на його знесення та компенсація інвесторам житлової нерухомості переходить на орган місцевого самоврядування.
  13. Об'єкт будівництва вважається готовим до експлуатації після підключення усіх інженерних комунікації, необхідних для забезпечення життєдіяльності такого об'єкта.


  14. Державний будівельний контроль – це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання будівельних робіт (запопоновано нову редакцію вказаною статті).
  15. Державний містобудівний нагляд – це сукупність заходів, спрямованих на дотримання структурними підрозділами з питань містобудування та архітектури обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, структурними підрозділами з питань державного будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчими органами з питань державного будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, експертними організаціями та експертами, інженерами технічного нагляду, інженерами-консультантами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності (запопоновано нову редакцію вказаною статті).
  16. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» запропоновано доповнити новою статтею «Будівельний контроль на об'єкті будівництва. Технічний нагляд»
  17. ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» запропоновано доповнити новою статтею «Страхування (співстрахування) професійної відповідальності осіб, які пройшли професійну атестацію у сфері містобудівної діяльності та отримали кваліфікаційний сертифікат».

Проект містить ще багато інших змін, які, сподіваюся, зможу проаналізувати вже ближчим часом.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Арешт за самочинне будівництво та штраф від 68 000 грн. за будівництво приватного будинку без дозвільних документів (законопроект)

Вже скоро рік як країна живе з «реформою ДАБІ» (мова про постанови КМУ 218 та 219), і одночасно без архітектурно-будівельного контролю, без ліцензування і, фактично, без належним чином функціонуючих органів ДАБК.

З грудня 2020 року почали з'являтися проекти нормативно-правових актів, які покликані в черговий раз реформувати сферу держархбудконтролю та нагляду, мова, зокрема, про проект постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурного-будівельного контролю».

16 лютого 2021 року в Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності та реформування державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (реєстраційний №5071) та проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо підвищення відповідальності у сфері містобудівної діяльності (реєстраційний №5072).

Законопроектом №5071 пропонується внесення змін до законів України «Про основи містобудування», «Про місцеве самоврядування», «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Мова йде про кардинальні зміни більшості процедур у сфері містобудування — тезово про ці зміни.



Законопроектом №5072 пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», з метою встановлення відповідальності за діяння посадових осіб та виконавців окремих видів робіт (послуг)

Давайте розглянемо, що пропонує законопроект №5072 (тезово):

Суттєве посилення відповідальності за порушення у сфері містобудування (адміністративна та кримінальна відповідальність):

  • мінімальний штраф за будівництво садибного, дачного або садового будинку без повідомлення ДАБІ становитиме 68 000 гривень;
  • штраф за передачу замовнику проектної документації, розробленої з порушенням вимог законодавства (щодо СС1) – 2 837 500 грн.);
  • штраф за експлуатацію об’єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних в акті готовності об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів з незначними наслідками (СС1), в тому числі, об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, – 68 000 — 85 000 гривень;
  • штраф за порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки, вимагання у замовника документів, не передбачених законодавством, надання таких документів з порушенням законодавства, установленого порядку, містобудівної документації на місцевому рівні, будівельних норм і правил, – 170 000 — 340 000 грн.
  • штраф за порушення вимог закону та строків реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об’єктах із незначними наслідками (СС1), в тому числі будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, реєстрації акта готовності об’єкта до експлуатації, вимагання під час реєстрації таких актів, документів, не передбачених законодавством, або реєстрація цих документів із порушенням законодавства, – 170 000 — 340 000 грн.
  • за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного будівельного контролю та державного містобудівного нагляду – 102 000 — 119 000 грн.
  • за недопущення посадових осіб органів державного будівельного контролю на об’єкти будівництва під час здійснення ними державного будівельного контролю – 102 000 — 119 000 грн.
  • самочинне будівництво будівель або споруд, тобто виконання будівельних робіт на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил та/або проектної документації, – штраф або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років.
  • самочинне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, – штраф або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років.
  • за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини чи їх частин – штраф або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або без такого.


style="display:block"
data-ad-format="fluid"
data-ad-layout-key="-fb+5w+4e-db+86"
data-ad-client="ca-pub-2601889031568289"
data-ad-slot="5406117927">

📌 Адміністративна відповідальність за окремі види порушень, зокрема, допущені при видачі позитивного висновку комплексної експертизи проектної документації, підписання акту готовності об’єкта до експлуатації на об’єкт, збудований з порушеннями проектної документації, здійснення авторського та технічного нагляду з порушеннями вимог законодавства, виконання окремих видів робіт без кваліфікаційного сертифікату та договору страхування, тощо;

📌 Кримінальна відповідальність за видачу завідомо неправомірного експертного висновку; порушення виконавцями робіт, пов’язаних з містобудівною діяльністю; нездійснення державного будівельного контролю та державного містобудівного нагляду.

📌 Розширення кола суб’єктів, на яких може бути накладений штраф

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021