Відповідальність за перешкоджання у проведенні перевірок з питань техногенної та пожежної безпеки

Сьогодні (26.01.2021 року) у першому читанні прийнято проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірок з питань техногенної та пожежної безпеки (реєстраційний №3931).

В Пояснювальній записці зазначено, що відповідно до статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов’язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом. Однак практика свідчить про нехтування власниками та керівниками підприємств, установ, організацій та іншими юридичними особами цією вимогою.



Так, лише у 2019 році не можливо було здійснити заходи державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки у 2020 випадках, у тому числі в разі недопущення до проведення перевірок. За результатами неможливості проведення заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки 17 серпня 2019 року сталася пожежа в будівлі готелю «Токіо Стар» (м. Одеса), що призвела до трагічних наслідків.

Проектом Закону пропонується запровадити адміністративну відповідальність за перешкоджання діяльності уповноваженим посадовим особам центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі пов’язаної з проведенням перевірок.

🎯 Доповнити КУпАП новою статтею 18514: «Створення перешкод для діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі пов’язаної з проведенням перевірок». Штраф від від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян!

🎯 Надати можливість суддям районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 18514 Кодексу, шляхом внесення змін до статті 221 Кодексу.



🎯 Надати право поліцейським та посадовим особам органу державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки складати протоколи про адміністративне правопорушення (далі – протокол), передбачене статтею 18514 Кодексу, шляхом внесення змін до частини першої статті 255 Кодексу. У зв’язку з тим, що правопорушники можуть не надавати можливість оформити протокол за статтею 18514 Кодексу, пропонується надати можливість поліцейським проводити адміністративне затримання ❗ до встановлення особи правопорушника в разі перешкоджання ним діяльності уповноваженим посадовим особам центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі пов’язаної з проведенням перевірок шляхом внесення змін до статті 262 Кодексу.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Відповідальність власників кондиціонерів (за порушення ДБН при їх встановленні) та повноваження ДАБІ і поліції

21 січня 2021 року в Верховній Раді України було за зарестровано проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження відповідальності за виведення конденсату від розміщених на фасадах будинків (будівель, споруд) приладів охолодження (кондиціонерів) у не пристосовані для цього місця (законопроект №4619 від 21.01.2021 року).

На даний час набуло значного поширення розміщення громадянами, а також юридичними особами кондиціонерів на фасадах будинків, в тму числі багатоповерхівок. При цьому дуже часто власники цих приладів розміщують їх таким чином, що конденсат з них попадає на тротуари, на голови перехожих, на дахи чи фасади поруч розташованих будівель, на балкони тощо. Крім того, в конденсаті, який виводиться, не виключається наявність забруднюючих речовин, сказано в пояснювальні записці.

Описані вище дії власників кондиціонерів часто стають об’єктом скарг з боку осіб, чиї права та інтереси порушуються. В багатьох випадках справи доходять до судового розгляду в прагненні позивачів усунути дію шкідливих факторів, спричинених виведенням конденсату від розміщених на фасадах будинків (будівель, споруд) приладів охолодження (кондиціонерів) у не пристосовані для цього місця, а також відшкодувати завдану шкоду.

📌 Кондиціонери на історичних будівлях: чи потрібен дозвіл? (ВС КАС)



На рівні законів України жодні вимоги (обмеження) відносно виведення конденсату від розміщених на фасадах будинків (будівель, споруд) приладів охолодження (кондиціонерів) на даний час не встановлені. Відповідальність за порушення в цій сфері також не передбачена.

📐 Одночасно є вимоги ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» з цього приводу:

  • п. 7.12.44 Не допускається виводити конденсат від приладів охолодження на фасад будівлі.
  • п. 7.12.45 Слід застосовувати систему загального збору та відведення конденсату в зливову каналізацію від приладів охолодження. Допускається виводити конденсат в побутову каналізацію з розривом струмини через гідрозатвор. Напірний конденсатопровід від убудованого в прилад охолодження насоса слід підводити до каналізації індивідуально. Допускається такі конденсатопроводи об’єднувати або приєднувати до системи загального збору конденсату з розривом струмини.

Також існують норми Цивільного кодексу України щодо обов’язків власників (власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі).





Штрафи та повноваження ДАБІ і органів поліції

❗ Пропонується внести наступні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення:

1) Кодекс доповнюється
новою статтею 963 , відповідно до якої:

✔ запроваджується відповідальність за «виведення конденсату від розміщених на фасадах будинків (будівель, споруд) приладів охолодження (кондиціонерів) у місця, які не є спеціально пристосованими для цього місцями». Санкція за це правопорушення передбачається у вигляді штрафу, який накладатиметься на громадян – власників приладів охолодження (кондиціонерів) або на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які є власниками приладів охолодження (кондиціонерів), у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (прим. 1700 грн.);

✔ повторне протягом року вчинення такого ж порушення матиме наслідком накладення штрафу у розмірі вже двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (прим. 3400 грн.);

🔎 у «примітці» до статті 96-3 розкривається, які місця вважаються спеціально пристосованими місцями для виведення конденсату від приладів охолодження (кондиціонерів), розміщених на фасадах будинків (будівель, споруд). Це: 1) зливова каналізація; 2) побутова каналізація (в разі виведення конденсату з розривом струмини через гідрозатвор); 3) резервуари, обладнані та розміщені таким чином, щоб збирати конденсат та не допускати його витоку або поширення іншим чином. Таким чином власникам приладів охолодження (кондиціонерів) надається широкий вибір способу забезпечення належного виведення і збору конденсату, враховуючи при цьому суспільні інтереси.

2) В статтю 222 «Органи Національної поліції» до переліку справ про адміністративні правопорушення, передбачених КУпАП, які розглядаються органами Національної поліції, додається запроваджена стаття 96-3;

3) В статтю 244-6 «Органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» до переліку справ про адміністративні правопорушення, передбачених КУпАП, які розглядаються органами державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, додається запроваджена стаття 96-3 . Також вносяться зміни, які передбачають, що справи про адміністративні правопорушення, вказані в диспозиції статті 96-3, від імені органу державного архітектурно-будівельного нагляду мають право розглядати головні інспектори будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

🎯 Набрання чинності Законом передбачається з 01 червня 2021 року, з метою надання достатнього часу власникам приладів охолодження (кондиціонерів) для підготовки та облаштування спеціально пристосованих місць для виведення конденсату.

Насправді, проблема з хаотичним встановленням зовнішніх блоків кондиціонерів на будівлях та спорудах, і, відповідно, з відведенням конденсату, дуже велика, але довгий час це питання ніяк не вирішується. І, на мою думку, вказаний законопроект є спробою почати вирішувати вказані проблеми.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Спрощення розміщення об'єктів телекомунікацій: передача (надання) ділянок за відсутності зонінгу або ДПТ

Міністерством цифрової трансформації України розроблено та оприлюднено проект Закону України «Про внесення зміни до статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо спрощення розміщення об'єктів телекомунікаційної інфраструктури», який покликаний спростити процедуру отримання операторами, провайдерами телекомунікацій права на користування земельними ділянками для розміщення об'єктів телекомунікаційної інфраструктури (для покриття 95% населення України мобільним та фіксованим високошвидкісним зв’язком).

Наразі проект знаходиться на погодженні Державної регуляторної служби України.

Так проектом пропонується викласти в новій редакції пункт 4 частини третьої статті 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме:  «4) надання земельної ділянки для розміщення лінійних об’єктів транспортної, енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі) та об'єктів телекомунікаційної інфраструктури (технічних засобів та/або споруд телекомунікацій, що є складовими телекомунікаційних мереж, в тому числі, базових станцій мобільного зв’язку та їх ліній зовнішнього електроживлення, кабельної каналізації електрозв’язку, волоконно-оптичних ліній зв′язку)».



⭕ Таким чином, після прийняття акту, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для розміщення, зокрема, базових станцій мобільного зв'язку, прокладення волоконно-оптичних ліній зв'язку тощо, стане можливою за відсутності затвердженого плану зонування або детального плану території.

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій БрикайлоDREAMDIM

Ⓒ 2021