Author: Юрій Брикайло

Обґрунтування

• розподіл за видом господарської діяльності суб’єктів господарювання у сфері благоустрою населених пунктів;
• наявність порушень вимог законодавства у сфері благоустрою населених пунктів;
• наявність випадків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері благоустрою населених пунктів.

• до високого ступеня ризику — не частіше ніж один раз на два роки;
• до середнього ступеня ризику — не частіше ніж один раз на три роки;
• до незначного ступеня ризику — не частіше ніж один раз на п’ять років.

• парки (гідро- , луго- , лісопарки, парки культури та відпочинку, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери;
• пам'ятки культурної та історичної спадщини;
• майдани, площі, бульвари, проспекти;
• вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, зупинки та споруди міського громадського транспорту, майданчики для паркування;
• пляжі;
• кладовища;
• інші території загального користування;
• прибудинкові території;
• території підприємств та закріплені за ними території на умовах договору;
• водоохоронні зони в межах населених пунктів та прибережні захисні смуги в межах населених пунктів.

• повнота, прозорість та доступність інформації про містобудівну діяльність для всіх її учасників;
• підвищення ролі громадськості під час прийняття рішень щодо містобудівної діяльності;
• пріоритетність збереження культурної спадщини та навколишнього природного середовища;
• усунення корупційних ризиків;
• субсидіарність;
• дерегуляція господарської діяльності, максимальна інтеграція та автоматизація дозвільних процедур.

• систематизація усіх норм законодавства у Містобудівний кодекс;
• створення Містобудівного кадастру та його взаємодія з іншими офіційними кадастрами та реєстрами, зокрема, Державним земельним кадастром, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, адресним реєстром;
• забезпечення публічності усіх дозволів та погоджень, що надаються;
• дієва система архітектурно-будівельного контролю та нагляду і громадський контроль;
• захист та охорона від забудови культурних пам’яток та інші важливі зміни.

Міністерство юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією запускають автоматичний обмін даними між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань та Єдиним державним реєстром судових рішень, щоб, зокрема, запобігти перереєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі підробних чи неіснуючих рішень суду.

Порядок інформаційної взаємодії між зазначеними реєстрами врегульовано Наказом Мін’юсту та ДСА від 29 січня 2019 року №270/5/94. Зазначений Наказ набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

⭕️ Інформаційна взаємодія здійснюється безоплатно за допомогою прикладних програмних інтерфейсів й автоматизованим способом із застосуванням засобів технічного та криптографічного захисту інформації з дотриманням вимог Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».

⭕️ Тип та структура електронних даних, що передаються та приймаються, процедури взаємодії інформаційних систем та зміни до них, критерії відбору даних, форма журналів обліку запитів і відповідей та інші необхідні для взаємодії реквізити визначаються технічним адміністратором зазначених вище державних реєстрів та ДП «Інформаційні судові системи» спільними рішеннями, які оформлюються окремими протоколами.

⭕️ ДП «Інформаційні судові системи» забезпечуватиме передання до Державних реєстрів всіх електронних примірників судових рішень, які набрали законної сили та відповідають критеріям, визначеним в окремих протоколах, разом з відомостями, які відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» не підлягають розголошенню в текстах судових рішень.

✅ ЄДР доповнять інформацією про ліцензії та інші дозвільні документи (з 01.02.2019)

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Зміни стосуються:

• процедур затвердження та проведення експертизи проектів будівництва, які підлягають оцінці впливу на довкілля (проекти будівництва подаються на експертизу разом з результатами оцінки впливу на довкілля);
• схвалення та затвердження проектів будівництва об’єктів загальною кошторисною вартістю 120 млн грн і більше, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, а також кредитів, наданих під державні гарантії, за наявності відповідних рішень щодо їх залучення – ЦОВВ і ОДА, а до 120 млн грн – державними та комунальними підприємствами, установами та організаціями;
• схвалення та затвердження проектів будівництва об’єктів загальною кошторисною вартістю 120 млн грн і більше, що реалізуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, — виконавчими органами сільських, селищних, міських рад;
• затвердження державними та комунальними підприємствами проектів будівництва об’єктів незалежно від їх вартості, що реалізуються за рахунок їх власних коштів, за погодженням із органами виконавчої влади або місцевого самоврядування;
• проекти будівництва, що реалізуються підприємствами, суб’єктом управління яких є КМУ, із залученням бюджетних коштів, власних коштів підприємств, а також кредитів, наданих під державні гарантії, затверджуються незалежно від їх вартості цими підприємствами у разі передбачення у затверджених фінансових планах відповідних видатків на їх реалізацію.
• у разі коли об'єктом будівництва є комплекс, до складу якого входять об'єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та за сукупними показниками перевищують рівень, установлений для об'єктів з відповідним класом наслідків (відповідальності), проект будівництва підлягає обов'язковій експертизі за відповідними напрямами.