Електронний кабінет забудовника: перші враження та зауваження

Сьогодні, 13.12.2019 року офіційно презентовано Електронний кабінет забудовника, який є одним із компонентів Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (кабінет створено на заміну електронній системі здійснення декларативних процедур у будівництві, яка не функціонує з 04.07.2019 року).

Наказ «Про затвердження Порядку функціонування електронного кабінету у сфері містобудівної діяльності» 12 грудня 2019 року був зареєстрований Мінюстом, і ближчим часом буде оприлюднений та набере чинності, — повідомила очільниця Мінрегіон Альона Бабак.

Таким чином, вже найближчим часом буде усунуто останні «перешкоди» для запуску Е-кабінету забудовника.

Презентація Е-кабінету (Данило Молчанов, керівник напряму електронних послуг, “Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS”)

Ідентифікація в Е-кабінеті

Ідентифікація можлива за допомогою:

  • електронного цифрового підпису (ЕЦП)
  • BankID
  • MobileID

Наразі (в тестовій версії) жодних проблем з ідентифікацією не виникло.

Доступні послуги

На першому етапі в Е-кабінеті будуть доступними наступні послуги щодо подання:

  • повідомлення про початок виконання підготовчих робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт; 
  • повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;
  • повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1);
  • декларації про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта;
  • декларації про готовність до експлуатації об’єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1);
  • декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об’єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду.

🎯 При заповненні повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, за змовчуванням система «зазначає», що будівельні роботи буде виконувати підрядник (проте на практиці в 99% випадків будівництво здійснюється господарським способом без залучення підрядників), а також за змовчуванням «вказується», що замовником було розроблено проектну документацію (проте в 99% випадків замовники не розробляють проект).

🎯 Нажаль, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, побудованого без дозвільного документа на виконання будівельних робіт (будівельна амністія) Електронний кабінет не містить. Хоча розроблений Мінрегіоном Порядок функціонування електронного кабінету у сфері містобудівної діяльності передбачає реєстрацію таких декларацій через кабінет. За словами розробників, такі декларації будуть додані до Е-кабінету на наступному етапі.

📌 В тестовій версії нажаль відсутня можливість зазначення в адресі об'єкту садових (садівницьких) товариств (кооперативів тощо).

📌 Також, я стикнувся з проблемою реєстрації декларації про готовінсть, оскільки тестова система не завжди (або не з першого разу) знаходить зареєстровані повідомлення про початок виконання будівельних робіт (незважаючи на те, що інформація про повідомлення є в Єдиному реєстрі дозвільних документів (ДАБІ), а отже на сьогодні заповнити та подати декларацію про готовність до експлуатації неможливо.

Новели

Вважаю за необхідне виділити такі новели:

  • Чернетки: усі документи, які створюються в Е-кабінеті, зберігаються в Чернетках (якщо вони не були підписані та подані), і Ви маєте змогу в будь-який момент повернутися до їх заповнення та/або зміни;
  • Архів: усі подані через Е-кабінет документи зберігаються, і Ви можете переглянути їх та роздрукувати за необхідності.

⭕️ На практиці, при використанні Електронної система здійснення декларативних процедур у будівництві дуже часто виникали питання, як саме було заповнено той чи інший пункт при поданні документу, яка дата подання такого документу тощо.

В Електронному кабінеті забудовника створено окремий розділ, де міститься вся вищезазначена інформація.

📌 Окрім того, планується розширення функціоналу, шляхом доповнення вказаного блоку документами, що міститимуть відмітку про присвоєння реєстраційного номеру в Єдиному реєстрі дозвільних документів ДАБІ, а також нанесення QR-коду або штрихкоду, який даватиме можливість будь-якому перевірити такий документ.

Чат-бот та FAQ

Для допомоги користувачам в Е-кабінеті буде чат-бот, який на першому етапі міститиме відповіді на найрозповсюдженіші запитання. У випадку відсутності в системі відповіді на певне питання, планується перенаправляти заявника/запитувача на конкретного спеціаліста.

Підсумок

✅ Незважаючи на усе вище викладене, Е-кабінет є значно більш продуманою та функціональною системою, ніж Електронна система здійснення декларативних процедур у будівництві!

Сподіваюся, ближчим часом, усі недоліки Електронного кабінету буде усунуто.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Лазні та сауни в приватних будинках заборонені

01.12.2019 року набрав чинності ДБН В.2.2-15:2019 Житлові будинки. Основні положення.

Положення вказаного ДБН поширюються на проектування нових і реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення житлових будинків з умовною висотою до 73,5 м включно: одноквартирні та багатоквартирні, у тому числі спеціалізовані квартирні житлові будинки для осіб літнього віку і осіб з інвалідністю та гуртожитки.

📌 В попередньому матеріалі було зазначено, що згідно п. 5.40 ДБН В.2.2-15:2019 у житлових будинках не допускається, зокрема, розміщення лазень і саун (лазень сухого жару) (підпункт «и» пункту 5.40).

Зважаючи на те, що положення ДБН В.2.2-15:2019 розповсюджуються і на одноквартирні житлові будинки, до яких відносяться, зокрема, й індивідуальні (садибні) будинки, то усі заборони, перелічені в п. 5.40 нового ДБН Житлові будинки, стосуються і приватних будинків.

🎯 Проте я вирішив додатково звернутися за роз'яснення до Мінрегіону із запитом, в якому просив:

  • повідомити чи розповсюджуються положення (а саме, заборони (обмеження)) п. 5.40 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові та дачні будинки?
  • повідомити чи заборонено влаштування в нежитлових приміщеннях індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових та дачних будинків лазень і саун (лазень сухого жару).

⭕️ 12.12.2019 року отримав від Мінрегіону відповідь в якій підтверджується викладена вище інформація щодо розповсюдження заборони на всі житлові будинки.

Оскільки положення ДБН розповсюджуються саме на житлові будинки, то можна прийти до висновку, що вказані вище заборони не стосуються садових будинків (садовий будинок — будинок для літнього (сезонного) використання, в якому відсутня житлова площа, а є основна та допоміжна), але стосуються дачних (дачний будинок — житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку).

⭕️ Таким чином, з 01.12.2019 року в індивідуальних (садибних) та дачних будинках заборонено розміщення лазень та саун.

❌ Згідно п. 5.40 ДБН В.2.2-15:2019 не допускається розміщення у житлових будинках, зокрема:

  • готелів, хостелів;
  • пунктів приймання склотари та вторинної сировини, а також магазинів сумарною торговельною площею більше 1000 кв.м;
  • спеціалізованих рибних, м'ясних та овочевих магазинів;
  • ветеринарних клінік та їх центрів, ветеринарно-консультаційних кабінетів;
  • лазень і саун (лазень сухого жару), в тому числі у вбудованих фізкультурно-оздоровчих закладах, пралень і хімчисток (крім приймальних пунктів і пралень самообслуговування продуктивністю до 75 кг білизни у зміну);
  • спеціалізованих закладів і підприємств, експлуатація яких може призвести до забруднення території та повітря житлової забудови і квартир з підвищенням понад допустимі рівні шуму, вібрації, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання;
  • автоматичних телефонних станцій, призначених для телефонізації житлових будинків загальною площею більше 100 кв.м, вузлів фіксованого зв’язку (обладнання: автоматичних цифрових телефонних станцій, центрів комутації, розподільчих абонентських концентраторів, телекомунікаційного обладнання мережі широкосмугового доступу до Інтернету);
  • спеціалізованих магазинів будівельних, мастильних та інших товарів, експлуатація яких може призвести до забруднення території і повітря житлової забудови; магазинів та складів товарів побутової хімії, легкозаймистих та горючих рідин, вогненебезпечних (горючих) речовин і матеріалів (фарб, розчинників, лаків, пороху), балонів з газом, майстерень та інших приміщень з категорією за вибухопожежною небезпекою А і Б;
  • виробничих приміщень, зуботехнічних лабораторій, клініко-діагностичних та бактеріологічних лабораторій, диспансерів усіх типів, денних стаціонарів диспансерів та стаціонарів приватних клінік, травмпунктів, підстанцій швидкої та невідкладної допомоги, дерматовенеричних, психіатричних, інфекційних та фтизіатричних кабінетів лікарського прийому, відділень (кабінетів) магніто-резонансної томографії;
  • рентгенівських кабінетів, а також приміщень з лікувальною та діагностичною апаратурою і обладнанням, яке є джерелом іонізуючого випромінювання, заввишки припустимого рівня;
  • підприємств побутового обслуговування, в яких застосовуються легкозаймисті речовини (за винятком перукарень, майстерень з ремонту годинників розрахунковою площею до 300 кв.м);
  • майстерень з ремонту побутових машин і приладів, ремонту взуття розрахунковою площею понад 100 кв.м;
  • громадських туалетів;
  • похоронних бюро.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Скасування необхідності коригування проектної документації у зв’язку з введенням у дію нових норм

Мінрегіоном, з метою удосконалення порядку коригування, розроблення та оформлення проектної документації на будівництво об’єктів відповідно до сучасних вимог щодо розвитку інформаційних технологій та прискорення реалізації проектів будівництва, розроблено проект Наказу про внесення змін до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів.

⭕️ Проектом наказу пропонується:

❗️ скасування вимоги стосовно необхідності коригування затвердженої проектної документації на будівництво об’єкта у зв’язку з введенням нових нормативних документів, якщо дозвільні документи на виконання підготовчих та будівельних робіт по такому об’єкту не отримані;

🎯 розроблення, оформлення та передачу замовнику проектної документації на будівництво об’єктів у вигляді електронних документів.

📌 Потрібно зазначити, що норма про необхідність коригування проектної документації, у зв’язку з введенням нових норм (а саме зміни до пп. 15.5 п. 15 Порядку), набрала чинності кілька місяців тому — 02.07.2019 року, і тепер положення про те, що “на об’єкти будівництва, проектна документація на які затверджена відповідно до Порядку, підлягає коригуванню у зв’язку з введенням в дію нових нормативних документів, якщо щодо таких об’єктів не отримано документи, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт” планують скасувати. Хоча, на мою думку, більш логічним було б внесення змін у вказаний підпункт.

З одного боку, це дійсно логічний крок, який надасть можливість уникнути додаткових витрат, пов’язаних з коригуванням затвердженої проектної документації на будівництво об’єкта, будівництво якого вже розпочато або завершено.

А з іншого боку, проектом Наказу пропонується скасувати і положення, яке передбачає обов'язковість коригування проектної документації у зв’язку з введенням в дію нових нормативних документів щодо об’єктів, на які не отримано документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а проектна документація на які затверджена відповідно до Порядку.

Таким чином, навіть після того, як набрали чинності нові норми, зокрема, щодо підвищення вимог безпеки: забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро- , вибухо- , пожежобезпечності, енергоефективності об'єкта та вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, але проектна документація на будівництво об'єкту була затверджена багато років тому (розроблена за «старими» нормами), і при цьому документи на початок виконання будівельних робіт не було отримано, а роботи, відповідно, не розпочато, замовники/забудовники зможуть будувати об'єкти, які не відповідають чинним на сьогодні нормам!

📌 На мою думку, проект Наказу Мнірегіону повинен передбачати не повне виключення абзацу 2 підпункту 15.5 п. 15 Порядку, а його зміну. Наприклад, якщо проектна документація вже затверджена, а дозвільні документи не отримано протягом трьох/шести місяців з моменту такого затвердження (або отримання висновку експертизи), а також у випадках, якщо з моменту затвердження проекту (або отримання висновку експертизи) пройшло більше дванадцяти місяців (і дозвільні документи не отримано), то така проектна документація підлягає обов'язковому коригуванню, у випадках, коли таке коригування зумовлено підвищенням у нових нормативних документах наступних вимог безпеки: забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро- , вибухо- , пожежобезпечності, енергоефективності об’єкта та вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Або внести зміни до абзацу 3 підпункту 15.5 п. 15 Порядку, якими зазначити, що проектна документація на об’єкти будівництва, будівельні роботи на яких не розпочато, або побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв’язку з введенням нових нормативних документів, за винятком випадків, коли таке коригування зумовлено підвищенням у нових нормативних документах таких вимог безпеки: забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро- , вибухо- , пожежобезпечності, енергоефективності об’єкта та вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта є обов'язком ДАБІ, а не правом

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 09.12.2019 року по справі №826/22842/15 щодо зобов'язання органу державного архітектурно-будівельного контролю звернутися до суду із позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта, прийшов до наступних висновків:

🎯 Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених статтею 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», має обов'язок звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

🎯 Звернення до суду з позовом в цьому випадку є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб'єктивних прав органу державного архітектурно-будівельного контролю.

🎯 Таким чином, суди попередніх інстанцій невірно кваліфікували повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо пред'явлення позову про знесення самочинно збудованого об'єкта як повноваження, яке може здійснюватися (або не здійснюватися) на власний розсуд цього органу (дискреційне).

🎯 Звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є способом захисту публічних інтересів у сфері містобудування, а не прав та законних інтересів Держархбудінспекції. Захист публічних інтересів у сфері містобудування не може ставитися у залежність від бажання Держархбудінспекції.

У разі невиконання органом державного архітектурно будівельного контролю його повноваження, передбаченого законом, особа, яка вважає, що така бездіяльність порушує її права або законні інтереси, має право звернутися з відповідним позовом до суду.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Позапланова перевірка ДАБІ та повідомлення суб'єкта містобудування

Публікація матеріалів, які стосуються здійснення перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, про те, що акт, складений за відсутності суб'єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови; а також про те, що не є недопуском ДАБІ до перевірки ситуація, коли особу не було повідомлено про її проведення, викликали питання щодо того, чи вимагається чинним законодавством повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки.

⭕️ Аналіз положень ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю свідчить про те, що вказані нормативно-правові акти не містять вимоги повідомляти суб'єкт містобудування проведення позапланової перевірки.

⭕️ Разом із тим, варто звернути увагу на судову практику, та, зокрема, висновок Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 14.11.2019 року по справі №822/680/16 щодо скасування припису та постанови ДАБІ про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності:

🎯 З аналізу норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб'єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

🎯 Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов'язком такого суб'єкта містобудування.

🎯 Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019