Відстань до межі, згідно нового ДБН Планування та забудова територій

01.10.2019 року набрали чинності нові будівельні норми — ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, які, серед іншого, регулюють і питання відстаней між будинками, будівлями та спорудами як на власній, так і на сусідніх ділянках, відстаней до меж ділянок, протипожежних розривів тощо. Детальніше про вказані відстані написано в попередньому матеріалі.

⭕️ Зазначений ДБН, зокрема, містить пункт 6.1.41, наступного змісту:

  • При розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м.
  • Для новї садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м.

📌 Оскільки ні ДБН, ні чинне законодавство не дає визначення термінів «нова садибна забудова» та «сформована забудова», на практиці почали виникати спірні ситуації з приводу мінімальних відстаней до меж під час оформлення, зокрема, будівельних паспортів.

Так, на практиці, в одному із органів містобудування та архітектури положення пункту 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 тлумачать наступним чином:

  • у випадку, якщо сусідня земельна ділянка вільна від забудови, то мінімальна відстань до межі має становити 3 м,
  • якщо сусідня ділянка забудована, то мінімальна відстань до межі може бути 1 м.

У зв'язку з таким неоднозначним трактуванням вказаних положень ДБН Планування та забудова територій, я звернувся із запитом до Мінрегіону (який, в свою чергу, перенаправив запит на ДП «ДІПРОМІСТО» — розробника вказаного ДБН).

23.10.2019 року я отримав офіційний лист ДП УДНДІПМ «ДІПРОМІСТО» від 21.10.2019 №Д-2270 щодо тлумачення положень п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій:

  1. Пунктом 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 визначаються відстані від межі з суміжною земельної ділянкою до садибного житлового будинку в кварталах з сформованою протягом багатьох років забудовою — при будівництві житлових будинків на вільних земельних ділянках або проведенні реконструкції існуючих будинків, відстань слід приймати не менше 1 м.
  2. При розміщенні житлових будинків у нових кварталах населених пунктів, що знаходяться в процесі забудови, відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м.
  3. При цьому, як і в першому так і в другому випадку, повинні буди забезпечені вимоги до нормативних протипожежних відстаней між будинками і спорудами в межах окремої земельної ділянки, так і відносно суміжної.

Незважаючи на отриману відповідь, вважаю, що критеріїв віднесення забудови до нової чи сформованої наразі немає, а тому і в подальшому будуть виникати спірні ситуації, пов'язані з мінімальними відстанями до меж.

На мою думку, є необхідність чітко прописати визначення термінів «нова забудова» та «сформована», а також доповнити пункт 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 положення, які розповсюджують його дію не лише на садибні та дачні будинки, а і на садові.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Про національну інфраструктуру просторових даних

Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства розроблено проєкт Закону України «Про національну інфраструктуру просторових даних».

17.10.2019 року розпочато його громадське обговорення. 18.10.2019 року проєкт було передано на погодження в Державну регуляторну службу України.

⭕️ Зазначаений проєкт розроблено з метою встановлення єдиної державної політики з питань створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури просторових даних, спрямованої на забезпечення ефективного прийняття управлінських рішень органами державної влади та місцевого самоврядування, виключення дублювання робіт та витрат державного бюджету на створення просторових даних на усіх рівнях державного управління та місцевого самоврядування, задоволення потреб суспільства у всіх видах географічної інформації, інтегрування України до європейської та глобальної інфраструктури просторових даних.

Основними цілями державного регулювання законопроєкту є:

  • встановлення правових підстав створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури просторових даних, спрямованої на забезпечення ефективного прийняття управлінських рішень органами державної влади та місцевого самоврядування;
  • виключення дублювання робіт та витрат державного бюджету на створення просторових даних на усіх рівнях державного управління та місцевого самоврядування;
  • підвищення ефективності застосування просторових даних і геоінформаційних технологій в системах підтримки управлінських рішень органів державної влади, місцевого самоврядування в економічній, соціальній, екологічній, оборонній, науковій сферах;
  • інтегрування просторових даних, які створюються різними органами державної влади і місцевого самоврядування на єдиній геодезичній та картографічній основі за єдиними нормами і правилами;
  • забезпечення відкриття у мережі Інтернет просторових даних та метаданих, які створюються у публічному секторі та підприємствами–монополістами;
  • розвиток ринку сучасної геоінформаційної продукції і геоінформаційних послуг відповідно до рекомендацій Директиви 2007/2/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 14 березня 2007 року із запровадження інфраструктури просторової інформації у Європейському Союзі (INSPIRE). 

⭕️ Розроблення проєкту Закону зумовлено відсутністю правових основ діяльності зі створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури просторових даних, інтегрування просторових даних, які створюються різними органами державної влади і місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання усіх форм власності на єдиній геодезичній і картографічній основі за єдиними технічними регламентами, забезпечення широкого доступу до просторових даних, розвитку ринку сучасної геоінформаційної продукції і геоінформаційних послуг.

Розвиток геоінформаційних систем, цифрових технологій отримання та реєстрації просторових даних, а також особливе значення географічної інформації для транспортно-навігаційних систем, кадастрів нерухомості, природоохоронної діяльності, управління розвитком територій та військової сфери сприяли перетворенню просторових даних у стратегічно важливий геоінформаційний ресурс, становленню і розвитку нової геоінформаційної індустрії з великими обсягами продукції та послуг. 

❗️ На даний час геоінформаційні ресурси в державному секторі створюються за відомчим принципом без узгодженої технологічної політики та єдиних методичних засад. Процеси збирання, вимоги до структури, складу та якості просторових даних не координуються, дані реєструються з використанням різних масштабів, систем класифікації та програмно-технологічних засобів. Нескоординована діяльність призводить до неузгодженості інформаційних потоків і дублюванню дорогих та трудомістких вишукувальних робіт із збирання і формування даних, збільшення витрат при зниженні якості та цінності інформації. У результаті, за рахунок бюджетів різних рівнів (державного, обласного, районного та міського) у органах державної влади чи органах місцевого самоврядування збирається та оновлюється однакова інформація (наприклад, відомості про фізичних та юридичних осіб, про нерухоме майно, інженерні комунікації, реєстри адрес, матеріали аерозйомки місцевості тощо). 

🎯 Функціонування національної інфраструктури просторових даних передбачає, що кожен суб’єкт національної інфраструктури просторових даних самостійно приймає рішення щодо створення необхідних йому просторових даних, розміщення їх у системі національної інфраструктури просторових даних, визначає рівень доступу до них та розпоряджається ними протягом всього часу існування цих даних. 

На першому етапі створення національної інфраструктури просторових даних будуть використані наявні просторові дані та метадані заінтересованих органів державної влади.

Створення національної інфраструктури просторових даних сприятиме забезпеченню потреб суспільства у всіх видах офіційної, достовірної, актуальної географічної інформації, прийняттю ефективних управлінських рішень, скороченню витрат бюджетів усіх рівнів, підвищенню ефективності застосування просторових даних та геоінформаційних технологій у сфері земельних відносин, екології, навігації, будівництва та інженерних вишукувань, розвитку територій, оборони та безпеки держави, інтегруванню України у європейську та глобальну інфраструктури просторових даних.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Параметричний метод нормування в будівництві з 19.10.2019

19 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про будівельні норми» щодо удосконалення нормування у будівництві».

⭕️ Вказаним Законом надано перевагу параметричному та цільовому методам при формуванні вимог будівельних норм.

🎯 До сьогодні в Україні застосовувася розпорядчий метод нормування в будівництві: цей метод не надає альтернативи та полягає в по-елементному описі будівельного об'єкта, у відповідності з яким пропонуються рішення, конструкції, матеріали, робочі характеристики тощо. Іншими словами, будівельні норми перетворюються в інструкцію, як слід виробляти виріб штучного середовища. Будівельні норми і правила обов'язкові, в них, як правило, існують прямі посилання на інші норми та стандарти, які стають також обов’язковими документами. Разом з тим цей метод не роз’яснює цілі нормативних положень (наприклад, встановлена ширина проїзду становить 6 м при цьому не роз’яснюється ціль яка має бути досягнута). Функціональні вимоги, як правило, не сформульовані, функція, яку повинен виконувати об'єкт будівництва, сама собою мається на увазі.

🎯 Параметричний метод нормування передбачає встановлення параметрів, що визначають безпеку, функціональність та якість об’єкта нормування. В якості параметрів використовують цілі, функціональні вимоги та критерії, яким повинен відповідати об’єкт нормування. Для дотримання вимог будівельних норм учасниками будівельної діяльності передбачено два підходи: прийнятних рішень і альтернативних рішень. Проектувальнику  надається вибір  якому з підходів слідувати для дотримання обов'язкових вимог, які встановлені в будівельних нормах. Параметричний метод нормування заснований на ієрархії цілей і завдань та є більш прогресивним. Параметричний метод отримав широке поширення в економічно розвинених державах (країни ЄС, США, Канада, Японія та ін.).

🎯 Цільовий — є перехідним і включає в собі елементи розпорядчого та параметричного методів. Цільовий метод нормування у будівництві — спосіб встановлення вимог до об’єкта нормування у будівництві, який передбачає визначення цілей та конкретних критеріїв оцінки технічних характеристик об’єкта нормування у будівництві.

16 жовтня 2019 року Альона Бабак — Міністр розвитку громад та територій України, на Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, повідомила, що Мінрегіон планує коригувати ДБН, у зв'язку з внесенням змін до ЗУ «Про будівельні норми», якими параметричний метод нормування в будівництві було визначено пріоритетним.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Електронний кабінет забудовника з 01.01.2020!

Сьогодні, 17.10.2019 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні проєкт Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (законопроект №1081 від 29.08.2019 року), яким передбачено створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, одними з компонентів якої стануть стати Реєстр будівельної діяльності та Електронний кабінет (на заміну існуючій електронній системі здійснення декларативних процедур у будівництві, яка з 04.07.2019 року вже не функціонує, та на заміну «Прозора ДАБІ»).

Закон набирає чинності 01.12.2019 року, а положення щодо запровадження електронного кабінету — з 01.01.2020 року.

Єдина електронна система у сфері будівництва буде впроваджена поетапно — з 01.12.2020 до 01.12.2022 року.

🎯 Законом:

  • створено Єдину державну електронну систему у сфері будівництва;
  • посилено відповідальності суб'єктів надання адміністративних послуг (Кодекс України про адміністративні правопорушення буде доповнено статтею 166-27 «Порушення законодавства у сфері надання адміністративних послуг»);
  • обмежено деякі повноваження посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБІ);
  • запровадежно подання документів в електронній формі для отримання всіх адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, а також отримання таких послуг в електронній формі 24 години на добу 7 днів на тиждень;
  • скорочено переліку документів, що подаються для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва;
  • запроваджено електрону взаємодію між державними електронними інформаційних ресурсами, суб’єктами надання адміністративних послуг у сфері будівництва для отримання адміністративних послуг за принципом «єдиного вікна»;
  • запроваджено отримання результатів надання  адміністративних послуг в електронній формі, отримання паперового примірника лише за бажанням;
  • передбачено оплату адміністративних послуг у сфері будівництва, штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за допомогою електронної системи;
  • запроваджено ідентифікатор об’єкта будівництва та завершеного будівництвом об’єкта, який буде незмінними протягом життєвого циклу об’єкта;
  • передбачено включення до електронної системи контрольних примірників будівельних норм, обов’язкових для виконання національних стандартів, інших нормативних документів технічного характеру, які є обов’язковими для виконання відповідно до закону;
  • запроваджено відкритий доступ до інформації, яка міститься в електронній системі (крім персональних даних), через портал електронної системи;
  • запроваджено єдиний порядок присвоєння та зміни адрес об’єктам нерухомого майна.

⭕️ Єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі – електронна система) – єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва.

⭕️ Електронна система буде складитися з:

  1. Реєстру будівельної діяльності;
  2. Електронного кабінету користувача електронної системи;
  3. Порталу електронної системи.

Невід’ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту скасовано!

17 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким, зокрема, скасовано пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Зміни з 01.01.2020 року (пайова участь в 2020 році)

Зазначеним Законом з 01.01.2020 року буде виключено ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діляності» та частину п’яту статті 30 виключити, а також статтю 7 буде доповнено частиною шостою такого змісту:

«6. Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об’єктів».

⭕️ Разом із цим, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» містить Прикінцеві та перехідні положення в яких зафіксовано, зокрема, наступне:

🎯 Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

🎯 Замовник будівництва зобов’язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об’єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об’єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об’єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об’єкта будівництва;

🎯 Пайова участь буде сплачуватись виключно грошовими коштами за такими ставками (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

  • для нежитлових будівель та споруд — 4% загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта;
  • для житлових будинків — 2% вартості будівництва об’єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури і містобудування;
  • для всіх промислових об'єктів — 0!

🎯 Також в Прикінцевих та перехідних положеннях міститься перелік об'єктів замовники будівництва яких звільнені від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

✅ На сьогодні чинне українське законодавство передбачає обов'язковість сплати замовниками будівництва пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту: у розмірі 4% від вартості житлового будівництва та 10% від вартості нежитлової забудови. 

 Потрібно зазначити, що в 2017—2018 році в м. Києві було знижено ставку пайового внеску в розвиток інфраструктури до 2% (на 2019 рік встановлено 3,2%).

Зміни з 01.01.2021 року

⭕️ Законом повністю скасовується пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту з 01.01.2021 року!

▶️ Єдина державна електронна система у сфері будівництва

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019