21 листопада 2018 року у Верховній Раді було зареєстровано Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності (№9311 від 21.11.2018 року), який розроблено з метою посилення гарантій захисту законних прав та інтересів громадян і розвитку бізнесу в Україні.
Вказаним Проектом запропоновано внести зміни до ряду законодавчих актів у сфері цивільних, корпоративних відносин, направлених на забезпечення максимальних гарантій захисту державною права власності, а саме:
- Цивільного кодексу України
- Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
- Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»
- Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»
- Закону України «Про нотаріат»
- Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»
До Цивільного кодексу України:
- запровадження обов’язкового нотаріального посвідчення договорів, предметом яких є частка у статутному (складеному) капіталі товариства. Водночас запропоновано альтернативу – укладення таких договорів в електронній формі з максимальним ступенем захисту – підписання його сторонами з використанням кваліфікованого електронного підпису;
- 📌 надання права власнику нерухомого майна встановити вимогу нотаріального посвідчення правочинів щодо свого майна, які на сьогодні не підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню. Така вимога буде вноситися до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і у разі надходження до державного реєстратора договору без нотаріального посвідчення, законодавством у вказаній сфері передбачатиметься прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав;
- удосконалення інституту спільної власності шляхом запровадження нотаріального посвідчення договору про визначення часток у праві спільної власності не за принципом їх рівності.
До Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:
- передбачається з суб’єктів державної реєстрації прав виключити акредитовані державні та комунальні підприємства. По рішенню Уряду суб’єктом може бути визначено виключно державне підприємство і лише в частині розгляду заяв в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
- запровадження обов’язкового підвищення кваліфікації для державних реєстраторів;
- запровадження удосконаленої взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Державним земельним кадастром;
- запровадження обов’язку державного реєстратора прав залишати без розгляду заяву про реєстрацію права на нерухоме майно, якщо кадастровий номер земельної ділянки відсутній у Державному земельному кадастрі (у такому разі заява не приймається);
- 📌 передбачається можливість продовження дії договору оренди земельної ділянки на такий самий строк і на таких самих умовах в автоматичному режимі реєстром, якщо договір оренди землі має умову про його автоматичне поновлення та орендована земельна ділянка не належить до земель державної або комунальної власності – інформація про автоматичне поновлення правочинів обов’язково вноситься до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації такого права;
- 📌 обов’язкове внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього за відповідними правочинами;
- 📌 встановлення норми, відповідно до якої перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, перевірка дійсності та змісту довіреності в Єдиному реєстрі довіреності;
- удосконалений механізм виконання рішень про скасування державної реєстрації прав чи скасування документів, на підставі яких проводиться реєстрація – шляхом застосування не процедури скасування записів, а шляхом внесення запису про належного власника;
- запровадження механізму реєстрації прав на підставі рішень судів шляхом обов’язкового отримання примірника рішення в електронному вигляді з кваліфікованим підписом судді в порядку взаємодії з Єдиним державним реєстром судових рішень. Унеможливить реєстрацію на підставі підроблених судових рішень;
- деталізована регламентація здійснення реєстраційних дій у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном.
До Закону України «Про нотаріат» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»:
- удосконалення механізмів наповнення та функціонування державних нотаріальних контор, а саме: допуску до професії матимуть громадянин України, який працював у Міністерстві юстиції України, Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, на посадах безпосередньо пов’язаних з державним регулюванням, контролем або організацією нотаріату, або консультантом державної нотаріальної контори, уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії визначені статтею 37 Закону «Про нотаріат», мають рівень освіти, передбачений частиною другою цієї статті, стаж роботи у сфері права не менш як шість років та стаж роботи на зазначених посадах не менше п’яти років; отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальної діяльності такими особами з умовою про відпрацювання державними нотаріусами в державних нотаріальних конторах визначених Міністерством юстиції України не менше трьох років;
- встановлення норми, відповідно до якої перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, перевірка дійсності та змісту довіреності в Єдиному реєстрі довіреності;
- 📌 встановлення пільги у розмірі 50% при справлянні державного мита за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами, зокрема громадяни, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
Про зміни, які пропонується внести до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» можна прочитати тут.
Ⓒ 2018