Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (будпаспорт) – це документ, який визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
✅ Процедуру оформлення (та внесення змін) до будпаспорта регулює Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (Наказ Мінрегіону №103 від 05.07.2011 року).
Також Порядок містить вичерпний перелік підстав для відмови у видачі будпаспорту, і містить процедуру внесення змін (прим. виключно за заявою замовника).
Скасування (анулювання) будівельного паспорта
Широко розповсюдження набула практика скасування будівельних паспортів, як органами, які їх видають, так і органами державного архітектурно-будівельного контролю (під час проведення перевірок органів містобудування та архітектури).
Органи ДАБК скасовують не самі будпаспорти, а рішення про їх видачу, посилаючись на підпункт 2 пункту 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, яким передбачено можливість скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об’єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів. Але тут варто звернути увагу на судову практику, про яку буде написано нижче.
⭕️ Проте, ні Порядок видачі будівельного паспорта, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не містить положень щодо скасування (анулювання) будівельних паспортів.
⭕️ Також, чинне законодавство України не передбачає такого виду санкцій або відповідальності суб'єктів містобудування, як скасування будівельного паспорта.
ℹ️ І якщо в питаннях правомірності скасування будпаспортів органами містобудування та архітектури судова практика майже однозначна — таке скасування (анулювання) незаконне; то в питаннях скасування будівельних паспортів органами держархбудконтролю не все так однозначно.
Нижче я наведу кілька судових рішень, але спершу зазначу Постанову ВС КАС від 28.11.2019 року по справі №607/9853/18, у якій суд прийшов до наступного висновку:
🎯 будівельний паспорт вичерпує свою дію шляхом реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, а тому його скасування не породжує жодних правових наслідків!
❗️ А отже, навіть у випадках, коли будпаспорт все ж було скасовано або анульовано, але на його підставі вже було отримано право на виконання будівельних робіт (подано повідомлення), то таке скасування (анулювання) будпаспорту не має правових наслідків!
На сьогодні скасування (анулювання) будівельного паспорту не є підставою для скасування права на виконання будівельних робіт, хоча органи держархбудконтролю скасовують таке право, посилаючись, наприклад, на порушення вимог містобудівної документації, невідповідність об’єкта будівництва вимогам будівельних норм тощо.
Проте, з 01.06.2020 року, право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
- подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
- отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
- на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
❗️Тобто, з 01 червня 2020 року ДАБІ не матиме права позбавити особу права на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення у випадку:
- встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
⭕️ Таким чином, після 01 червня 2020 року навіть у випадках скасування будівельного паспорта, ДАБІ не матиме можливості самостійно скасовувати право на виконання будівельних робіт, яке набуто на підставі повідомлення; і таке скасування будпаспорта не матиме жодних правових наслідків (за умови, що особою отримано право на виконання будробіт).
ℹ️ Детальніше про повноваження ДАБІ з 01.06.2020 року, а саме: заборону скасування МУО, повідомлень та декларацій, читайте в попередньому матеріалі.
Судова практика
Уповноважені органи містобудування та архітектури та інші суб'єкти містобудування не наділені повноваженнями щодо скасування (анулювання) будівельного паспорту, видачі нового будівельного паспорта замовнику з будь-яких підстав (в тому числі з підстав порушення будівельних норм, державних стандартів і правил).
Такий вид санкції або відповідальності суб'єктів містобудування, як скасування будівельного паспорта, не передбачено нормами Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекції України.
А відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд прийшов до висновку, що скасовуючи дію будівельного паспорта забудови земельної ділянки, орган державного архітектурно-будівельного контролю перевищив свої повноваження та діяв всупереч нормам зазначених вище нормативних актів, коли приймав рішення про скасування будівельного паспорта.
Оскільки будівельний паспорт не є документом, що дає право на виконання будівельних робіт, то такий вид санкції або відповідальності суб'єктів містобудування, як скасування будівельного паспорта, не передбачені нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», які є спеціальними законами.
Системний аналіз норм Закону України «Про місцеве самоврядування» дає підстави суду для формування висновку, що орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями скасовувати будівельні паспорти.
Додатково: Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)
Рішенням КСУ від 16.04.2009 №7-рп/2009 передбачено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).
Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, які вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (п. 5 мотивувальної частини рішення).
Рішення про видачу будівельного паспорта є ненормативним актом, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, а отже таке рішення вже не може бути змінено або скасовано органом, який його прийняв.
Ⓒ 2019