Місцеві правила регулювання забудови (зонінг)

З метою розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо регулювання забудови, проектом Закону Про внесення змін до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” № 6403, передбачено введення місцевих правил регулювання забудови, невід’ємною частиною яких стають плани зонування (зонінг).
Місцеві правила регулювання забудови – це нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування, прийнятий відповідно до законодавства, генерального плану або плану об’єднаної територіальної громади (ОТГ).
Метою розроблення та затвердження місцевих правил регулювання забудови є визначення умов планування і забудови, встановлення правових та планувальних обмежень, дозволених видів використання земельних ділянок в межах виділених функціональних зон населених пунктів та об’єднаних територіальних громад (ОТГ).
Функціональне призначення відповідної території у місцевих правилах регулювання забудови не може відрізнятися від функціонального призначення території, визначеного у генеральному плані населеного пункту або плані об’єднаної територіальної громади. Якщо певна територія у генеральному плані населеного пункту або плані об’єднаної територіальної громади має кілька функцій, то у місцевих правилах регулювання забудови повинні зберігатися усі ці функції.
Варто звернути увагу, що місцеві правила регулювання забудови не можуть передбачати обов’язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.
Порядок розроблення місцевих правил забудови, їх склад та зміст має визначити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Рішення про розроблення місцевих правил забудови прийматиме відповідна місцева рада.
➜ Зміни до місцевих правил регулювання забудови в частині графічних матеріалів зможуть вноситися виключно у випадках необхідності приведення у відповідність до законодавства та генерального плану населеного пункту або плану об’єднаної територіальної громади (ОТГ).
2018

Дотримання всіх умов набувальної давності не призводить до виникнення права власності на землю

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді у касаційному порядку справи про визнання за особою права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, дійшов, зокрема, наступних висновків (Постанова від 11 квітня 2018 року №742/2916/15-Ц):
  1. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється статтею 119 ЗК України. Відповідно до статті 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом п’ятнадцяти років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання в користування.
  2. Аналіз статті 119 ЗК України дає підстави для висновку, що не передбачено жодних переваг для осіб, зазначених у частині першій цієї статті, оскільки навіть дотримання всіх умов набувальної давності не призводить до виникнення права власності на землю та фактично відсилає до загального порядку надання земельних ділянок у власність або в користування (статті 118, 123 ЗК України).
  3. Ця норма (ст. 119 ЗКУ) надає лише право звернення до органу державної влади або місцевого самоврядування з клопотанням про передачу земельної ділянки у власність чи користування і не передбачає обов’язкової передачі земельної ділянки у власність чи користування таким особам при дотриманні передбаченої законом процедури звернення та подання необхідних документів.
  4. При вирішенні спорів, пов’язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Оскільки (в даному конкретному випадку) орган місцевого самоврядування не надав дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення та передачі у власність спірної земельної ділянки, законний власник не визнає факту добросовісності користування спірною земельною ділянкою, що є необхідною умовою для визнання права власності за набувальною давністю. При цьому, позивач не порушував питання про набуття права власності за спірну земельну ділянку у порядку, передбаченому статтями 116, 118 ЗК України.
  5. Строк, який застосовується для набувальної давності на земельну ділянку, обчислюється починаючи з 01 січня 2002 року та має становити не менше 15 років, тобто норма статті 119 ЗК України щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосуватись лише з 01 січня 2017 року.
 
Ⓒ 2018

Дозвіл на порушення об’єктів благоустрою та дозвіл (ордер) на видалення зелених насаджень

Мінрегіоном України, з метою зменшення надмірного адміністративного навантаження на фізичних та юридичних осіб у сфері благоустрою, галузі поховання та житловій сфері, а також врегулювання процедури надання адміністративних послуг у сферах житлово-комунального господарства, розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства у відповідність до Закону України «Про адміністративні послуги».
Проектом, зокрема, вносяться зміни до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» щодо вдосконалення підходу до процедури надання дозволу на порушення об’єктів благоустрою та видалення зелених насаджень, а також щодо надання адміністративних послуг та переліку документів необхідних для отримання відповідного дозволу.

Дозвіл на порушення об’єктів благоустрою

Дозвіл на порушення об’єктів благоустрою видається адміністратором у центрі надання адміністративних послуг на підставі письмової заяви за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.
➡ Заява про одержання (переоформлення, анулювання) дозволу на порушення об’єктів благоустрою подається суб’єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою):
  • у паперовій формі особисто або поштовим відправленням — до адміністратора;
  • в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі — портал електронних сервісів), оформлена згідно з вимогами законів у сфері електронних документів, – до дозвільного органу.
Якщо документи подаються особисто, пред’являється документ, що підтверджує особу та підтверджує громадянство України, тимчасове посвідчення громадянина України або документ, що підтверджує особу іноземця.
У разі подання документів представником додатково подається документ, що засвідчує його повноваження.
Документи в електронній формі подаються суб’єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою) через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».
➡ Відмова у видачі дозволу видається заявнику в письмовій формі з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.
Підставою для відмови у видачі дозволу є:
  • невідповідність поданої суб’єктом господарювання заяви вимогам законодавства;
  • виявлення недостовірних відомостей у поданій заяві.
Дозвіл може бути анульовано виконавчим органом відповідної сільської, селищної, міської ради у разі:
  • звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання дозволу;
  • наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;
  • наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

Дозвіл (ордер) на видалення зелених насаджень

Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, на підставі дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень, що надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. Підставою для видачі такого дозволу є заява з обґрунтуванням причини (необхідності) юридичної чи фізичної особи, у тому числі фізичної особи — підприємця, про видалення зелених насаджень.
Після отримання такої заяви виконавчий орган сільської, селищної, міської ради для визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості утворює відповідну комісію, до складу якої входять представники заявника, власника або користувача земельної ділянки, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, а також у разі необхідності – підприємства для утримання об’єктів благоустрою державної та комунальної власності, балансоутримувача об’єкта благоустрою, на якому розташовані зелені насадження.
Під час формування складу комісії виконавчий орган сільської, селищної, міської ради протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до власника або користувача земельної ділянки, підприємства для утримання об’єктів благоустрою державної та комунальної власності, балансоутримувача об’єкта благоустрою, на якому розташовані зелені насадження, щодо участі в її роботі.
Заінтересовані організації в п’ятиденний термін після отримання запиту в письмовій формі повідомляють виконавчий орган сільської, селищної, міської ради щодо включення свого представника до складу комісії.
Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.
У процесі визначення стану зелених насаджень та відновної вартості зелених насаджень, які видаляються на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», до складу комісії включають фізичну особу або представника суб’єкта господарювання, що має намір щодо забудови території.
Комісія у п’ятиденний строк після затвердження її складу визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, та їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню, за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія під час визначення стану зелених насаджень з’ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.
Кожному із членів комісії та заявнику надається по одному примірнику акта, один примірник у триденний термін надсилається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі відсутності їх представника у складі комісії).
Голова комісії в п’ятиденний термін готує проект рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради про видалення зелених насаджень, в якому зазначаються дані про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і що залишаються на земельній ділянці.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради у місячний строк після отримання зазначеного проекту приймає рішення про видалення зелених насаджень і наступного дня видає заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради в одноденний термін безкоштовно видає заявнику дозвіл (ордер) на видалення зелених насаджень.
Підставами для відмови у видачі заявнику дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень є:
  • несплата або сплата в неповному обсязі відновної вартості зелених насаджень;
  • недотримання форми заяви на видалення зелених насаджень, затвердженої Кабінетом Міністрів України;
  • виявлення недостовірних відомостей в поданій заяві.
Переоформлення дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень здійснюється безоплатно на підставі заяви юридичної чи фізичної особи в п’ятиденний термін.
У разі якщо право виконання робіт щодо видалення зелених насаджень передано іншій особі, дозвіл підлягає переоформленню.
Не потребує отримання дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень виконання робіт на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та у випадках, передбачених частинами четвертою – шостою статті 28 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів». Відновна вартість зелених насаджень у таких випадках сплачується до прийняття об’єкта в експлуатацію.
Розмір відновної вартості видалених зелених насаджень зменшується на суму, передбачену в проектній документації на озеленення території.
Видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об’єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, який складається комісією, утвореною виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, в порядку, передбаченому частиною третьою статті 28 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів».
Послуга з обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, та акт обстеження зелених насаджень надаються заявнику на безоплатній основі.
Підставою для відмови у наданні заявнику акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, є виявлення недостовірних відомостей у поданій заяві або недотримання форми заяви, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Видалення зелених насаджень на території меморіального комплексу та кладовищі здійснюється за рішенням підприємства для утримання об’єктів благоустрою державної та комунальної власності, балансоутримувача об’єкта благоустрою без сплати їх відновної вартості.
Видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.
 
 
Ⓒ 2018