❗️Проте, зазначеної Постанови КМУ досі немає ні на сайті самого КМУ, ні на сайті Мінрегіону!
Неофіційно мені стало відомо, що вказану Постанову оприлюднять в середині березня 2019 року.
У зв’язку з усім наведененим вище, 06.03.2019 року я звернувся із запитом до КМУ, де просив:
1. Надати текст Постанови КМУ «Про внесення змін до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», яку було прийнято в грудні 2018 року.
2. Повідомити, коли вказана Постанова КМУ «Про внесення змін до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», яку було прийнято в грудні 2018 року буде опублікована.
▶️ 13.03.2019 року мною було отримано наступну відповідь:
Також 13.03.2019 року я направив відповідний запит до Мінрегону (сподіваюся, їм вистачить 5-ти днів, шоб надати відповідь).
20.03.2019 року було отримано відповідь Мінрегіону на запит від 13.03.2019 року:
❗️ З відповіді Мінрегіону від 20.03.2019 року стало відомо, що 18.12.2018 року не було прийнято жодної постанови, а також стало відомо, що «доопрацьований проект Постанови КМУ було передано на розгляд Уряду 04.02.2019 року»!
📎 20.03.2019 року мною подано запит з метою отримання тексту проекту Постанови, яка була передана на розгляд.
⭕️ акт, складений за відсутності Позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень; аналогічна позиція ВС по справі №201/3017/17 (2-а/201/281/2017).
⭕️ порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування результатів цієї перевірки.
Обґрунтування
Суд звертає увагу, що на кожному конкретному об’єкті будівництва можуть знаходитися (виконувати роботи) суб’єкти містобудування, перелічені у п. 1 Порядку проведення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №533. Під час перевірки об’єкта будівництва можуть бути виявлені порушення зі сторони одного або декількох суб’єктів містобудування.
У п.п. 16 зазначеного Порядку встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком, а у п. 18 Порядку зазначено, що керівникові кожного суб’єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта.
З огляду на вище викладене, Суд дійшов висновку, що виявлені посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил фіксуються у відповідних актах, які складаються щодо кожного конкретного суб’єкта містобудування (адже у п. 18 Порядку зазначається, що акт надається керівникові кожного суб’єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки).
У п. 17 Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі – припис). Із зазначеної норми вбачається, що протокол та припис складаються на підставі фактичних обставин, встановлених у відповідному акті. Акт, протокол та припис також є підставами для винесення постанови про накладення штрафу на відповідного суб’єкта містобудування.
Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб’єктів містобудування, закріплених у п. 13 Порядку. Зокрема, у пп. 3-5 п. 13 Порядку встановлено, що суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Окрім того, у п. 21 Порядку також зазначено, що якщо суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід’ємною частиною такого акта.
Суд погоджується із доводами касаційної скарги щодо того, що акт, складений за відсутності Позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.
Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 07.02.2019 у справі №201/3017/17(2-а/201/281/2017) та не вбачає підстав відступати від неї.
Відповідно до ч..4-5 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації – з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у ч. 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, ч. 1, 4, 6 – 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 статті 4, ч. 1 – 4 статті 5, ч. 3 статті 6, ч. 1ї – 4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 статті 22 цього Закону.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038. Порядок здійснення державого архітектурно-будівельного контролю затверджено: постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553. Пункт 1 Порядку №553 передбачає, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі – суб’єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб’єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців) на об’єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої – восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої – четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої – четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 Прикінцеві положення” Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Цей висновок не суперечить висновку про недотримання Відповідачем процедури проведення перевірки, а саме порушення права бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення.
Враховуючи вищезазначене, Суд не вбачає підстав для розгляду інших доводів скарги щодо неправильного з’ясування судом апеляційної інстанції суті порушення, оскільки порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування результатів цієї перевірки.
11 березня 2019 рокуз 12:00змінено тарифи надання послуг авторизованого електронного майданчика «ОЦІНКА.online»!
⭕️ Вартість однієї послуги за операціями з розміщення, отримання, передавання інформації авторизованим електронним майданчиком «ОЦІНКА.online» (тобто інформаційної послуги за одним фактом передавання однієї інформації зі звіту про оцінку) для Суб’єктів оціночної діяльності становить:
у разі, коли оціночна вартість об’єкта оцінки становить не більше як 29 999 грн. – 984 (дев`ятсот вiсiмдесят чотири гривнi 00 копiйок) в т.ч. ПДВ -20%;
у разі, коли оціночна вартість об’єкта оцінки становить від 30 000 грн. до 300 000 грн. – 1704 (одна тисяча сiмсот чотири гривнi 00 копiйок) в т.ч. ПДВ -20%;
у разі, коли оціночна вартість об’єкта оцінки становить більше як 300 000 грн. – 1860 (одна тисяча вiсiмсот шiстдесят гривень 00 копiйок) в т.ч. ПДВ -20%.
✅ Для нотаріусів жодних змін вартості послуг з 11.03.2019 року не анонсовано: отже, вартість однієї інформаційної послуги за одним фактом отримання інформації з єдиної бази даних звітів про оцінку про реєстрацію (наявність присвоєного унікального номеру) одного звіту про оцінку становить: 1,20 (одна гривня 20 копійок) в т.ч. ПДВ -20%.
