Дані технічного паспорта актуальні протягом одного року!

З 15.01.2019 року діє нова редакція Інструкції про порядок проведення техінчної інвентаризації об’єктів нерухомого майна (затверджена Наказом Мінрегіону від 26.07.2018 року №186).

⭕️ Згідно з п. 6 Інструкції, технічну інвентаризацію проводять у таких випадках:

1) перед прийняттям експлуатацію завершених будівництвом об’єктів, у тому числі після проведення реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

2) перед проведенням державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт;

3) перед проведенням державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об’єднання об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об’єднання або виділення частки шляхом реконструкції завершений будівництвом об’єкт приймався в експлуатацію;

4) перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об’єктів, зазначених у пункті 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (будівельна амністія 2018—2019).

В інших випадках технічна інвентаризація проводиться за бажанням замовника.

🎯 Отже, маємо чотири випадки, коли проведення інвентаризації є фактично обов’язковим, а також положення, за яким техінвентаризація може проводитися за бажанням замовника!

🛑 Однак, незважаючи на те, що в тексті самої Інструкції БТІ не встановлено жодних інших (додаткових) випадків, коли замовник зобов’язаний проводити технічну інвентаризацію нерухомого майна, а також не встановлено жодних строків «придатності» виготовлених технічних паспортів, в кількох додатках до Інструкції можна знайти наступну примітку:

❗️Дані технічного паспорта актуальні протягом одного року з дати проведення технічної інвентаризації.

Подібна примітка є лише в трьох додатках до Інструкції, якими затверджені форми наступних технічних паспортів:

  • на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (Додаток 4)
  • на садовий (дачний) будинок (Додаток 5)
  • на гараж (машино-місце) (Додаток 6)

Таким чином, техпаспорти на будинки садибного типу, садові, дачні будинки та на гаражі (машино-місця), виготовлені після 15.01.2019 року, фактично зробили строковими – один рік з дати проведення технічної інвентаризації. Проте жодним нормативно-правовим актом подібних обмежень не встановлено. Саме тому, вимагати від особи “актуалізувати” техпаспорт є незаконними.

🛑 ВАЖЛИВО: з 19.05.2023 року дії новий Порядок проведення технічної інвентаризації, яким не встановлюється жодних обмежень строку дії технічних паспортів!

А технічні паспорти, виготовлені, наприклад, 14.01.2019 року, є безстроковими…

❗️ При цьому, технічні паспорти на всі інші об’єкти, зокрема, квартиру (кімнату, жилий блок, секцію), громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, на будинок квартирного типу (гуртожиток), на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, на об’єкт незавершеного будівництва, на допоміжну (господарську) будівлю, яка не належить до садибного, дачного та садового будинку, не містять подібних приміток, а отже дані техпаспортів на такі об’єкти є актуальними безстроково!

🏠 Містобудування в Україні


Юрій Брикайло, DREAMDIM

2019

Зміни до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах

⭕️ На сайті Мінрегіону повідомляється, що 21.08.2019 року Кабінет Міністрів України схвалив Постанову №809, якою затвердив зміни до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, розроблених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України з метою приведення положень Порядку у відповідність до вимог чинного законодавства.

📎 Вказана Постанова набрала чинності 31.08.2019 року.

Зокрема, відповідно до частини шостої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з Порядку виключено пункт щодо погодження з Мінприроди та Держкомнацрелігій проектної документації на будівництво об’єктів (мова йде про абзац 13 пункту 6: Сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі: … будівництва культових будівель та будівель, необхідних для їх обслуговування, що здійснюється релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано в установленому законом порядку (за умови погодження такого будівництва з Мінприроди та Держкомнацрелігій)).

Також змінами передбачено, що у разі видалення зелених насаджень у зв’язку із будівництвом об’єктів, розмір їх відновної вартості зменшується на суму, передбачену у проектній документації на озеленення території.

Зазначений пункт, на мою думку, містить в собі певні ризики, оскільки вартість майбутнього озелення території замовник будівництва визначатиме самостійно, а отже на папері вартість озеленення може повністю “покривати” відновну вартість видалених зелених насаджень.

Ідентичне положення закріплене в ч. 3 ст. 28 ЗУ “Про благоустрій населених пунктів”: Розмір відновної вартості видалених зелених насаджень зменшується на суму, передбачену проектною документацією на озеленення території.

Матеріал оновлено та змінено 22.08.2019 року.

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

ДБН та відкриті дані, або чому ДБН досі не є відритими даними (OpenData)!

05 червня 2019 року набрала чинності Постанова №409 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відкритих даних», якою, зокрема, до наборів відкритих даних було віднесено ДБН (державні будівельні норми) та ГБН (галузеві будівельні норми).

В статті від 11.06.2019 року я описав, що це означає, коли ДБН стали відкритими даними; і з’явилися коментарі про те, що ДБН вже давно є “відритими” та загальнодоступними даними; і що нічого нового 05.06.2019 року фактично не відбулося.

⭕️ Проте на мою думку загальнодоступність, безоплатність та навіть оприлюднення ДБН в форматі pdf на сайті Мінрегіону, не зробили ці дані дійсно відкритими даними (OpenData) в розумінні Постанови КМУ №835 від 21.10.2015 року!

⭕️ Вважаю, що наразі Державні будівельні норми, які оприлюднені на сайті Мінрегіону, не відповідають такому принципу оприлюднення даних як машиночитаний формат (формат даних, структурований таким чином, що дає змогу інформаційним системам ідентифікувати, розпізнавати, перетворювати та отримувати конкретні дані без участі людини).

Мова йде про те, що при створенні файлів pdf з Державними будівельними нормами, швидше за все використовуються некириличні символи, а тому пошук в таких файлах з використанням символів української мови (кириличних символів) є неможливим!

❗️Ось приклад тексту, який Ви отримаєте після копіювання тексту з ДБН: ÊÓËÜÒÓÐÍÎ-ÂÈÄÎÂÈÙͲ ÒÀ ÄÎDzË˪² ÇÀÊËÀÄÈ ÄÁÍ Â.2.2-16:2019

Звичайно, можна використовувати різноманітні декодери для отримання “зрозумілого” та читабельного тексту, або використовувати програми для розпізнавання текстів, але це все не про відкриті дані…

🎯 Це стосується не тільки раніше оприлюднених ДБН, а і викладеного в серпні 2019 року, тобто вже після набрання чинності ПКМУ №409, нового ДБН В.2.2-16:2019 Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади.

Таким чином, ДБН досі не стали відкритими даними (OpenData) в розумінні чинного законодавства України!

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019