Зокрема, важливі зміни було внесено в пункт 57 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за якими знову з’явилася можливість отримати інформацію про всі об’єкти нерухомості одного власника (суб’єкта) за єдиним запитом, а не подавати запити щодо кожного окремого об’єкту!
Проте, незважаючи на те, що зміни набрали чинності 23.07.2019 року, Державному підприємству «Національні інформаційні системи» необхідний був час для реалізації положень ПКМУ №599, а саме: запровадження можливості в Он-лайн будинку юстиції отримання інформації про всі об’єкти нерухомості одного власника за єдиним запитом.
✅ На сьогодні, 16.08.2019 року, така функція вже реалізована!
🎯 Таким чином, отримати інформацію про всі об’єкти конкретної особи можна буде оплативши лише один платіж за запит про надання інформації з ДРРП щодо цієї особи (суб’єкту), а не оплачуючи інформацію по кожному об’єкту окремо, як це відбувається останнім часом.
🎯 Разом із цим, при пошуку за суб’єктом, заявник має можливість вибрати чи отримати інформацію по конкретному об’єкту, чи отримати одним запитом інформацію про всі об’єкти!
🎯 Окрім того, у випадку відсутності інформації в ДРРП, замовник бачить це (зазначено, що Об’єктів не знайдено), і може не оплачувати запит, якщо йому не потрібно паперового підтвердження вказаної інформації.
Вартість
Положеннями частини 6 статті 34 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якою встановлено, що за отримання інформації отримання інформації, витягу в електронній формі з Державного реєстру прав у порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону, справляється адміністративний збір у такому розмірі 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 20 грн.
❗️ А згідно п. 7 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі обрання особою варіанта отримання інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права в цілому щодо суб’єкта речового права, обтяження адміністративний збір справляється в установленому законом розмірі з розрахунку за кожні 25 сторінок інформації.
З 01.01.2019 року на підставі будівельного паспорта можна будувати індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарські будівлі і споруди, гаражі, елементи благоустрою та озеленення земельної ділянки. До 01.01.2019 року максимальна площа таких будинків була обмежена 300 кв.м.
🛑 Проте, за будпаспортом можна будувати будинки, площа яких за результатами технічної інвентаризації значно перевищуватиме встановлені 500 кв.м.
🎯 Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права під час розрахунку площі житлового будинку, у той час як апеляційний суд дійшов до помилкового висновку, віднісши площу технічного поверху до площі будинку, у зв`язку з наступним.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №405/10324/14-а, у якій колегія суддів дійшла до висновку, що при вирішенні питання про видачу будівельного паспорту, крім відповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, перевірці підлягає ще і відповідність намірів вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил, зокрема, ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
🎯 Так, відповідно до пункту В5 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» додатку В, який визначає, зокрема, правила підрахунку площі житлових будинків, площу житлового будинку визначають як суму площ поверхів будинку, виміряних у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, а також площ балконів і лоджій. Площа сходових кліток, ліфтових та інших шахт включається до площі поверху з урахуванням їх площ на рівні даного поверху. Площа горищ і технічних поверхів та підвалів до площі будинку не включається.
🎯 Згідно з визначеннями, що містяться у додатку Б ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», поверх підвальний (перший підземний поверх) – поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більш ніж на половину висоти приміщення.Приміщення технічні – приміщення для розміщення обладнання теплових вузлів, бойлерних, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, холодильних установок тощо.
🎯 Зі змісту вказаних будівельних норм слідує, що площа підвального поверху, у тому числі того, що належить до технічного приміщення (його відрізняє використання з метою розміщення технічного обладнання), не включається для обчислення площі житлового будинку.
Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів, площа приміщення, частково розташованого нижче поверхні землі, складає 153,35 кв. м; вказане приміщення є підвальним.
🎯 З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що площа будинку складає 298,36 кв. м, оскільки відповідно до пункту В5 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» площа підвального приміщення 153,35 кв. м не включається до площі житлового будинку, тому площа будинку без урахування цього приміщення становить 298,36 кв. м, що відповідає вимогам пункту 1.2 Порядку № 103, тому оскаржуваний наказ про скасування права на виконання будівельних робіт, є протиправним та підлягає скасуванню, як такий, що винесений без законних підстав.
➡️ Тут варто згадати про проект змін до Порядку видачі будівельного паспорту, розроблений Мінрегіоном: зокрема,скасування необхідності надання ескізних намірів забудови (місця розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо). Замість надання ескізних намірів забудови, замовник подаватиме лише схему забудови земельної ділянки, без необхідності додавати, зокрема, плани та фасади майбутніх будівель!
Фактично, з моменту набрання змін, замовник визначатиме лише пляму майбутньої забудови, а далі буде самостійно вирішувати скільки та яких поверхів зводити (в рамках норм чинного заокнодавства).
Пайова участь
📌 Важливо звернути увагу, що у випадку будівництва будинку площею більше 300 кв.м, виникатиме зобов’язання (до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію) сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту; в той час, коли замовники будівництва будинків до 300 кв.м, звільняються від сплати пайової участі (п. 4 ч. 4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Вказаний Порядок встановлює, що адреса об’єкту будівництва(крім реквізиту, визначеного абзацом десятим пункту 3 цього Порядку) присвоюється за вибором замовника будівництва:
заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних;
засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);
проект будівництва (за наявності);
засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
🎯 у випадку присвоєння адреси об’єкту під час оформлення містобудівних умов та обмежень – замовник має подати:
копію документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
копію документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
витяг із Державного земельного кадастру.
📌 В абз. 2 п. 10 Порядку присвоєння адрес заначено, що у разі коли до заяви про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки законодавством вимагається подання викопіювання з топографо-геодезичного плану, то таке викопіювання подається у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків). Проте чинне законодавство наразі не вимагає надання икопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:500!
✅ Таким чином, подавши один раз зазначений вище вичерпний перелік документів (як для будпаспорта, так і для МУО) замовник отримує адресу об’єкта будівництва, і в подальшому зможе її використати при реєстрації права власності на об’єкт.
Законодавець передбачив єдиний виняток: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та яким не присвоєно адресу об’єкта будівництва під час надання будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень у порядку, визначеному цим Порядком, не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси. Адресою такого об’єкта вважається місце розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний будинок згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
🎯 у випадках присвоєння адреси після отримання документів на право виконання будівельних робіт або після прийняття об’єкту в експлуатацію, замовник має додатково звернутися до уповноваженого органу для отримання адреси, і при цьому має подати пакет документів, серед яких, повинно бути викопіювання з топографо-геодезичного плану у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків).
🛑 Разом із тим, якщо особою отримано будівельний паспорт або МУО на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, але його ділянка не зареєстрована в Державному реєстрі речових прав або у випадку, коли в ДРРП не зазначено місцерозташування ділянки (або зазначено лише частково), а також в випадку, коли особою отримано містобудівні умови та обмеження для будівництва інших об’єктів, то така особа для присвоєння адреси зобов’язана подавати викопіювання з топографо-геодезичного плану у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків).
Вказаний документ – це додаткові витрати як грошей, так і часу замовника, які він міг би зекономити, якби адресу було присвоєно під час оформлення будівельного паспорта або МУО!
