Month: December 2019

Мінрегіоном розроблено проєкт Закону України «Про особливості врегулювання добудови проблемних об’єктів житлового будівництва».

ℹ️ Проблемний об’єкт житлового будівництва – об’єкт житлового будівництва, фінансування будівництва якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та/або юридичних осіб, який не прийнято в експлуатацію в установленому законодавством порядку та який включено до Переліку проблемних об’єктів житлового будівництва, затверджений Кабінетом Міністрів України.

⭕️ Проєкт Закону розроблено з метою врегулювання правовідносин, що виникли у зв’язку із залученням коштів фізичних та/або юридичних осіб у будівництво проблемних об’єктів житлового будівництва та визначення механізму завершення будівництва таких проблемних об’єктів.

✅ З метою розв’язання існуючої проблеми проєктом передбачається, зокрема:

• створення обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями комісій для проведення технічного обстеження об’єктів житлового будівництва;
• проведення технічного обстеження проблемних об’єктів житлового будівництва з метою оцінки технічного стану об’єкта та складення відповідного звіту, у якому обов’язково зазначається можливість/неможливість подальшого безпечного завершення будівництва об’єктів або придатність до подальшої експлуатації;
• затвердження КМУ вичерпного Переліку проблемних об’єктів житлового будівництва;
• затвердження органами місцевого самоврядування місцевих цільових програм завершення будівництва, які включають сукупність взаємопов’язаних завдань і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням, спрямованих на організацію завершення будівництва проблемних об’єктів житлового будівництва;
• створення/визначення комунальних підприємств, які будуть виконувати функції замовників завершення будівництва проблемних об’єктів житлового будівництва.

📌 Окрім наведеного вище терміну проблемний об’єкт житлового будівництва, проєкт Закону також дає визначнення також наступним термінам:

• договір про залучення коштів у об’єкт будівництва – правочин, відповідно до якого фізична та/або юридична особа передала
  повністю або частково грошові кошти для фінансування об’єкта житлового будівництва та має право отримати у власність квартиру/нежитлове приміщення після прийняття житлового будинку в експлуатацію;
• співвласник майнових прав у об’єкті житлового будівництва – фізична та/або юридична особа, яка має право в майбутньому отримати у власність окреме нерухоме майно (житлового та/або нежитлового призначення) в об’єкті житлового будівництва та яка має документально підтверджені майнові вимоги (правочини) та документи щодо сплачених грошових коштів;
• технічне обстеження – комплекс заходів, спрямованих на встановлення технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкта з метою визначення можливості або неможливості подальшого безпечного завершення їх будівництва та/або експлуатаційної придатності.

❗️ Закон носитиме тимчасовий характер для забезпечення ефективної процедури захисту прав і законних інтересів осіб, кошти яких були прямо чи опосередковано залучені у будівництво проблемних об’єктів будівництва.

З метою реалізації положень проєкту Закону пропонується внести зміни до Господарського процесуального кодексу України, Законів України «Про судовий збір», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зокрема, пропонується внестизміни до ГПК України, згідно з якими господарські суди розглядатимуть справи про визнання права власності на проблемний об’єкт житлового будівництва.

 🏠 Містобудування в Україні & Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїй Постанові від 11.12.2019 року по справі №826/16216/18, зокрема, щодо правомірності забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, прийшов до наступних висновків:

Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання позивача (замовника будівництва) про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову (з висновками якого погодився апеляційний суд) виходив з того, що у зв’язку з дією наказу ДАБІ про скасування дозволу на будівництво наявний ризик реального ускладнення досягнення поставленої позивачами господарської мети на об’єкті будівництва, порушення строків виконання робіт та інших цивільно-господарських зобов’язань, які також пов’язані з участю третіх осіб.

При цьому суди виходили з того, що між позивачем (замовником будівництва) та іншими суб’єктами господарювання укладено договори щодо поставки будівельних матеріалів, договір оперативної оренди обладнання, договір про здійснення технічного нагляду та контракт на ведення авторського нагляду за будівництвом об`єкта, і оскаржуваний наказ фактично відкладає здійснення будівництва, що, в свою чергу, може негативно вплинути на виконання зобов’язань перед третіми особами та завдання матеріальних збитків.

Крім того, суди виходили з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії зазначеного наказу може призвести до завдання шкоди правам, свободам та інтересам позивачів, зокрема, у вигляді великих фінансових збитків, у зв’язку із фактичним початком будівництва.

За висновками судів вказані заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачами вимогами та відповідають предмету заявленого позову. При цьому вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а лише забезпечує збереження існуючого становища до вирішення справи по суті позовних вимог.

⭕️ З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується і вважає, що вони не відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, приймаючи оскаржуваний наказ «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» відповідач (ДАБІ) керувався повноваженнями, наданими Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідачами таких обставин не спростовано і доказів протилежного не надано.

Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що позивачі посилались виключно на те, що внаслідок прийняття оскаржуваного наказу буде зупинено їх господарську діяльність, а зупинення будівництва на даному етапі призведе до значної матеріальної шкоди, враховуючи штрафи та пеню за укладеними договорами.

Водночас повноваження відповідача (ДАБІ), як суб’єкта владних повноважень у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю спрямовані на забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

🎯 На відміну від господарської діяльності позивача державний архітектурно-будівельний контроль покликаний забезпечити додержання вимог спеціального законодавства, а враховуючи потенційну небезпеку та наслідки, які можуть виникнути у зв’язку з недотриманням вимог містобудівного законодавства і які можуть нести загрозу життю та здоров’ю людей, вжиття заходів контролю не може ставитись у залежність від можливості здійснювати позивачем його господарської діяльності.

🎯До того ж, прийняття оскаржуваного рішення і мало за мету зупинення діяльності позивачів з метою недопущення подальшого порушення законодавства.

В питанні вжиття заходів забезпечення позову у подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 20.03.2019 року у справі №826/14951/18 дійшов наступних висновків:

«Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, Суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У разі оскарження відповідного акту суб’єкта владних повноважень, особа має право разом з іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди. Тому, відсутність особливого порядку відшкодування шкоди внаслідок необґрунтованого зупинення дії спеціального дозволу, на що посилався суд, не може бути підставою вжиття заходів забезпечення позову.

Безумовно, рішення чи дії суб’єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб’єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом не передбачені, суд  втрутився у компетенцію Державної служби геології та надр України, зупинив дію наказу та фактично надав можливість позивачу, як надрокористувачеві, продовжувати користування надрами. Суд фактично погодився із збереженням стану триваючого порушення (на думку відповідача) вимог законодавства у сфері надрокористування, які виявлені відповідачем.»

❗️ За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що заходи забезпечення позову вжито судами у цій справі за відсутності передбачених для цього законом підстав, а тому судові рішення підлягають скасуванню із прийняттям у справі нової постанови про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

📌 Повноваження ДАБІ – зміни: заборона скасування МУО, повідомлень та декларацій

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Сьогодні, 13.12.2019 року офіційно презентовано Електронний кабінет забудовника, який є одним із компонентів Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (кабінет створено на заміну електронній системі здійснення декларативних процедур у будівництві, яка не функціонує з 04.07.2019 року).

Наказ «Про затвердження Порядку функціонування електронного кабінету у сфері містобудівної діяльності» 12 грудня 2019 року був зареєстрований Мінюстом, і ближчим часом буде оприлюднений та набере чинності, – повідомила очільниця Мінрегіон Альона Бабак.

✅ Таким чином, вже найближчим часом буде усунуто останні “перешкоди” для запуску Е-кабінету забудовника.

Презентація Е-кабінету (Данило Молчанов, керівник напряму електронних послуг, “Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS”)

Ідентифікація в Е-кабінеті

Ідентифікація можлива за допомогою:

• електронного цифрового підпису (ЕЦП)
• BankID
• MobileID

✅ Наразі (в тестовій версії) жодних проблем з ідентифікацією не виникло.

Доступні послуги

На першому етапі в Е-кабінеті будуть доступними наступні послуги щодо подання:

• повідомлення про початок виконання підготовчих робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт; 
• повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;
• повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1);
• декларації про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта;
• декларації про готовність до експлуатації об’єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів з незначними наслідками (СС1);
• декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об’єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду.

🎯 При заповненні повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, за змовчуванням система “зазначає”, що будівельні роботи буде виконувати підрядник (проте на практиці в 99% випадків будівництво здійснюється господарським способом без залучення підрядників), а також за змовчуванням “вказується”, що замовником було розроблено проектну документацію (проте в 99% випадків замовники не розробляють проект).

🎯 Нажаль, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, побудованого без дозвільного документа на виконання будівельних робіт (будівельна амністія) Електронний кабінет не містить. Хоча розроблений Мінрегіоном Порядок функціонування електронного кабінету у сфері містобудівної діяльності передбачає реєстрацію таких декларацій через кабінет. За словами розробників, такі декларації будуть додані до Е-кабінету на наступному етапі.

📌 В тестовій версії нажаль відсутня можливість зазначення в адресі об’єкту садових (садівницьких) товариств (кооперативів тощо).

📌 Також, я стикнувся з проблемою реєстрації декларації про готовінсть, оскільки тестова система не завжди (або не з першого разу) знаходить зареєстровані повідомлення про початок виконання будівельних робіт (незважаючи на те, що інформація про повідомлення є в Єдиному реєстрі дозвільних документів (ДАБІ), а отже на сьогодні заповнити та подати декларацію про готовність до експлуатації неможливо.

Новели

Вважаю за необхідне виділити такі новели:

• Чернетки: усі документи, які створюються в Е-кабінеті, зберігаються в Чернетках (якщо вони не були підписані та подані), і Ви маєте змогу в будь-який момент повернутися до їх заповнення та/або зміни;
• Архів: усі подані через Е-кабінет документи зберігаються, і Ви можете переглянути їх та роздрукувати за необхідності.

⭕️ На практиці, при використанні Електронної система здійснення декларативних процедур у будівництві дуже часто виникали питання, як саме було заповнено той чи інший пункт при поданні документу, яка дата подання такого документу тощо.

В Електронному кабінеті забудовника створено окремий розділ, де міститься вся вищезазначена інформація.

📌 Окрім того, планується розширення функціоналу, шляхом доповнення вказаного блоку документами, що міститимуть відмітку про присвоєння реєстраційного номеру в Єдиному реєстрі дозвільних документів ДАБІ, а також нанесення QR-коду або штрихкоду, який даватиме можливість будь-якому перевірити такий документ.

Чат-бот та FAQ

Для допомоги користувачам в Е-кабінеті буде чат-бот, який на першому етапі міститиме відповіді на найрозповсюдженіші запитання. У випадку відсутності в системі відповіді на певне питання, планується перенаправляти заявника/запитувача на конкретного спеціаліста.

Підсумок

✅ Незважаючи на усе вище викладене, Е-кабінет є значно більш продуманою та функціональною системою, ніж Електронна система здійснення декларативних процедур у будівництві!

Сподіваюся, ближчим часом, усі недоліки Електронного кабінету буде усунуто.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019