Зазначений проєкт розроблено з метою встановлення єдиної державної політики з питань створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних, спрямованої на забезпечення ефективного прийняття управлінських рішень органами державної влади та місцевого самоврядування, виключення дублювання робіт та витрат державного бюджету на створення геопросторових даних на усіх рівнях державного управління та місцевого самоврядування, задоволення потреб суспільства у всіх видах географічної інформації, інтегрування України до європейської та глобальної інфраструктури геопросторових даних.
✅ Проєктом Закону пропонується:
забезпечити відкриття у мережі Інтернет геопросторових даних та метаданих, які створюються у публічному секторі та підприємствами – монополістами;
встановити правові основи діяльності зі створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних;
встановити принципи створення та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних;
забезпечити міжгалузеву інтеграцію геопросторових даних та даних кадастрів;
сформувати сучасну систему забезпечення потреб суспільства у всіх видах географічної інформації.
Геопросторові дані
🎯 Базовими геопросторовими даними є відомості про:
координатно-просторову основу геопросторових даних;
державний кордон України;
адміністративно-територіальні одиниці, в тому числі їх межі;
об’єднані територіальні громади, в тому числі межі їх територій;
гідрографічні об’єкти та гідротехнічні споруди;
населені пункти, в тому числі їх вулично-дорожню мережу;
🎯 До профільних геопросторових даних належать всі види галузевих і тематичних геопросторових даних, які створюються на основі базових геопросторових даних.
📌 На даний час геоінформаційні ресурси в державному секторі створюються за відомчим принципом без узгодженої технологічної політики та єдиних методичних засад. Процеси збирання, вимоги до структури, складу та якості геопросторових даних не координуються, дані реєструються з використанням різних масштабів, систем класифікації та програмно-технологічних засобів. Нескоординована діяльність призводить до неузгодженості інформаційних потоків і дублюванню дорогих та трудомістких вишукувальних робіт із збирання і формування даних, збільшення витрат при зниженні якості та цінності інформації. У результаті, за рахунок бюджетів різних рівнів (державного, обласного, районного та міського) у органах державної влади чи органах місцевого самоврядування збирається та оновлюється однакова інформація (наприклад, відомості про фізичних та юридичних осіб, про нерухоме майно, інженерні комунікації, реєстри адрес, матеріали аерозйомки місцевості тощо).
Будівельний паспортзабудови земельної ділянки (будпаспорт) – це документ, який визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Також Порядок містить вичерпний перелік підстав для відмови у видачі будпаспорту, і містить процедуру внесення змін (прим. виключно за заявою замовника).
Скасування (анулювання) будівельного паспорта
Широко розповсюдження набула практика скасування будівельних паспортів, як органами, які їх видають, так і органами державного архітектурно-будівельного контролю (під час проведення перевірок органів містобудування та архітектури).
Органи ДАБК скасовують не самі будпаспорти, а рішення про їх видачу, посилаючись напідпункт 2 пункту 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, яким передбачено можливість скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об’єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів. Але тут варто звернути увагу на судову практику, про яку буде написано нижче.
⭕️ Проте, ні Порядок видачі будівельного паспорта, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не містить положень щодо скасування (анулювання) будівельних паспортів.
⭕️ Також, чинне законодавство України не передбачає такого виду санкцій або відповідальності суб’єктів містобудування, як скасування будівельного паспорта.
ℹ️ І якщо в питаннях правомірності скасування будпаспортів органами містобудування та архітектури судова практика майже однозначна – таке скасування (анулювання) незаконне; то в питаннях скасування будівельних паспортів органами держархбудконтролю не все так однозначно.
🎯 будівельний паспорт вичерпує свою дію шляхом реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, а тому його скасування не породжує жодних правових наслідків!
❗️ А отже, навіть у випадках, коли будпаспорт все ж було скасовано або анульовано, але на його підставі вже було отримано право на виконання будівельних робіт (подано повідомлення), то таке скасування (анулювання) будпаспорту не має правових наслідків!
На сьогодні скасування(анулювання) будівельного паспорту не є підставою для скасування права на виконання будівельних робіт, хоча органи держархбудконтролю скасовують таке право, посилаючись, наприклад, на порушення вимог містобудівної документації, невідповідність об’єкта будівництва вимогам будівельних норм тощо.
Проте, з 01.06.2020 року, право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
⭕️ Таким чином, після 01 червня 2020 року навіть у випадках скасування будівельного паспорта, ДАБІ не матиме можливості самостійно скасовувати право на виконання будівельних робіт, яке набуто на підставі повідомлення; і таке скасування будпаспорта не матиме жодних правових наслідків (за умови, що особою отримано право на виконання будробіт).
ℹ️ Детальніше про повноваження ДАБІ з 01.06.2020 року, а саме: заборону скасування МУО, повідомлень та декларацій, читайте в попередньому матеріалі.
Уповноважені органи містобудування та архітектури та інші суб’єкти містобудування не наділені повноваженнями щодо скасування (анулювання) будівельного паспорту, видачі нового будівельного паспорта замовнику з будь-яких підстав (в тому числі з підстав порушення будівельних норм, державних стандартів і правил).
А відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд прийшов до висновку, що скасовуючи дію будівельного паспорта забудови земельної ділянки, орган державного архітектурно-будівельного контролю перевищив свої повноваження та діяв всупереч нормам зазначених вище нормативних актів, коли приймав рішення про скасування будівельного паспорта.
Оскільки будівельний паспорт не є документом, що дає право на виконання будівельних робіт, то такий вид санкції або відповідальності суб’єктів містобудування, як скасування будівельного паспорта, не передбачені нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», які є спеціальними законами.
Системний аналіз норм Закону України «Про місцеве самоврядування» дає підстави суду для формування висновку, що орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями скасовувати будівельні паспорти.
Рішенням КСУ від 16.04.2009 №7-рп/2009 передбачено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).
Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є “гарантією стабільності суспільних відносин” між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, які вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (п. 5 мотивувальної частини рішення).
Рішення про видачу будівельного паспорта є ненормативним актом, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, а отже таке рішення вже не може бути змінено або скасовано органом, який його прийняв.
Держгеокадастром розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру», метою якого є імплементація кращих практик якісного та ефективного регулювання, відображених Групою Світового банку у методології рейтингу “Doing Business”, зокрема у сфері Державного земельного кадастру в частині впровадження механізму оскарження рішень, дій або бездіяльності Державного кадастрового реєстратора в адміністративному порядку, спрощення процедури врегулювання спорів та розгляду скарг, пов’язаних з веденням Державного земельного кадастру, врегулювання питання щодо забезпечення контролю за прийняттям відповідних рішень у сфері ведення Державного земельного кадастру для покращення інвестиційної привабливості України.
⭕️ Разом із цим, проєктом передбачено виключити безоплатне надання органам державної влади, органам місцевого самоврядування узагальнених відомостей про кількість та якість земель.
⭕️ Змінами також передбачено, що доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання буде надаватися також до відомостей про прив’язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі та координат поворотних точок меж земельної ділянки.
🎯 Проєктом постанови передбачено внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру, в частині визначення процедур та порядку оскарження рішень, дій та бездіяльності державних кадастрових реєстраторів, встановлення повноважень Держгеокадастру, його територіальних органів, зокрема пов’язаних із скасуванням рішень державних кадастрових реєстраторів, прийнятих з порушенням норм діючого законодавства.
Зазначені зміни повинні значно спростити процедуру розгляду відповідних скарг від фізичних та юридичних осіб та суттєво зменшити витрати часу на їх розгляд, як наслідок, сприяти скорішому відновленню порушених прав і свобод власників (користувачів) земельних ділянок у разі незаконних дій державних кадастрових реєстраторів, виправленню помилкових даних Державного земельного кадастру. Водночас залишається можливість оскарження відповідних рішень, дій або бездіяльності до суду.
Таким чином особа, яка вважає, що її права порушено зможе оскаржити відповідні дії чи рішення до територіального органу Держгеокадастру. У разі незгоди з рішенням вказаного органу за результатом розгляду скарги, його можна буде оскаржити до Держгеокадастру. Виключення складають рішення про скасування рішення про відмову в державній реєстрації земельної ділянки та проведення державної реєстрації земельної ділянки, які можна буде оскаржити виключно до Держгеокадастру або до суду.
🎯 Також проєктом постанови запроваджуються певні важелі контролю за прийняттям відповідних рішень у сфері ведення Державного земельного кадастру з боку Держгеокадастру та його територіальних органів.
