Приватизацію житла буде скасовано (2025)

З 22 червня 1992 року в Україні діє Закон Про приватизацію державного житлового фонду, який передбачає, серед іншого, безоплатну передачу громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках (приватизацію).


Відповідний відеоматеріал дивіться на моєму YouTube-канал
і!

Точної статистики скільки громадян скористалися за ці 33 роки своїм правом на безоплатну приватизацію квартир наразі немає, але на мою думку, мова йде про мільйони громадян України.

З всі ці роки приватизація не “зупинялася”, але я певен, що є ще досить багато тих, хто відкладав приватизацію свого помешкання на потім, оскільки вважав та вважає, що в ближчі роки ніяких змін в цій сфері не має бути.

Хоча варто зазначити, що в 2021 році вже був проект, який передбачав, що “Приватизація житлового фонду … завершується до 1 січня 2030 року”. Але маючи (теоретично) на той момент попереду ще 9 років до завершення приватизації, та зважаючи на те, що документ так і залишився в проекті, це навряд сильно вплинуло на тих громадян, які відкладали вирішення питань приватизації.

Які ж зміни очікуються зараз (2025)?

Наразі, на мою думку, ситуація змінюється, і швидше за все осінню 2025 року буде прийнято закон Про основні засади житлової політики, який, серед іншого, передбачає скасування безоплатної приватизації.

❗️Так, відповідно до положень проекту вказаного вище закону, через один рік після набрання ним чинності, але не раніше одного року з моменту припинення або скасування воєнного стану в Україні, втратить чинність Закон України Про приватизацію державного житлового фонду!

Звісно спрогнозувати дату припинення/скасування воєнного стану неможливо, але і говррити, що приватизація буде ще багато років я б не став.

⭕️ Тому я б радив всім, хто з якихось причин відкладав приватизацію житла, зайнятися цим процесом якомога раніше!

Більше новин та аналітики у сфері містобудування та земельного права у групі Містобудування в Україні та на моєму YouTube-каналі.

Юрій Брикайлоадвокат

DREAMDIM

Ⓒ 2025

Які ризики придбання ділянки з неоформленим будинком?

Підібрали гарний варіант ділянки з приватним будинком, але будинок неоформлений, і продавець пропонує вам укласти договір лише на земельну ділянку та каже, що так буде простіше та дешевше, і що ви потім самі швидко оформите будинок.

Подібна практика існує вже багато років, та от чи дійсно так вигідніше та простіше для покупця?

Фактично, ви купуєте земельну ділянку з розміщеним на ній самобудом (об’єктом самочинного будівництва); при цьому сплачуєте одразу і за ділянку, і за неузаконений будинок.

При цьому, практично завжди продавці кажуть, що після придбання землі ви легко і швидко все узаконите, і часто кажуть, що так буде вигідніше (дешевше) та простіше.

Але от чи дійсно все буде просто, швидко та вигідно? Для продавця – так, а от для покупця навряд!

Чи дійсно покупцям вигідно купувати неоформлений будинок, чи не суперечить така практика чинному законодавству, які ризики та проблеми чекають на покупця, та про те як їх мінімізувати – про все це ви дізнаєтеся у моєму відео!

Більше новин та аналітики у сфері містобудування та земельного права у групі Містобудування в Україні та на моєму YouTube-каналі.

Юрій Брикайлоадвокат

DREAMDIM

Ⓒ 2025

Розміри охоронних зон магістральних трубопроводів дозволять змінювати у всіх випадках (проект закону)

Депутати пропонують внести зміни до Закону України “Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів” і передбачити можливість змінювати (а точніше зменшувати) розміри охоронних зон магістральних трубопроводів не тільки “в умовах існуючої на момент набрання чинності цим Законом забудови” (а це мова про 25.03.2011 року), а взагалі у всіх випадках.

На сьогодні розміри таких охоронних зон становлять:

  • від 75 до 350 м для магістральних газопроводів;
  • від 75 до 200 м для магістральних нафтопроводів.

Які зміни очікуються?

Нещодавно я писав матеріал Про захист прав та інтересів власників об’єктів нерухомого майна, зруйнованого внаслідок бойових дій (спрощене оформлення земельних ділянок) та про відповідний законопроект №13174 від 15.04.2025 року.

Саме в цьому документі є кілька положень, якими пропонується внести зміни до ЗУ “Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів“, Земельного кодексу України, ЗУ “Про землеустрій” щодо можливості зменшення охоронних зон магістральних трубопроводів.

Так, пропонується у ч. 1 ст. 13 ЗУ “Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів” слова “В умовах існуючої на момент набрання чинності цим Законом забудови розміри” замінити словом “Розміри”, таким чином нова редакція буде звучати наступним чином:

Розміри охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, а також розміри внутрішніх зон безпеки таких охоронних зон можуть зменшуватися з урахуванням фактичного стану безпеки та зміни категорійності відповідної дільниці магістрального трубопроводу.

Зменшення розмірів охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, а також розмірів внутрішніх зон безпеки охоронних зон здійснюється центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці за погодженням з підприємством магістрального трубопровідного транспорту за клопотанням власника будівлі або споруди, земельної ділянки, розташованих у межах відповідної охоронної зони, та на підставі експертного висновку, наданого спеціалізованою експертною організацією щодо стану безпеки та зміни категорійності відповідної дільниці магістрального трубопроводу. Клопотання про зменшення зазначених зон може бути подано також підприємством магістральних трубопроводів.

Таким чином, після внесення відповідних змін з’явиться можливість зменшувати охоронні зони магістральних газопроводів та нафтопроводів в будь-яких випадках, незалежно від того, чи існувала станом на 25 березня 2011 рік будь-яка забудова (насамперед житлова) в межах таких охоронних зон.

Яка мета?

На мою думку, метою вказаного законопроекту є бажання (чи можливо потреба) у “вивільненні” додаткових територій для забудови (зокрема і житлової). Наприклад, в кількох кілометрах від південної межі Києва, дуже великі площі земельних ділянок потрапляють в охоронну зону магістрального газопроводу.

Нажаль в Пояснювальні записці про мету вказаних змін нічого не сказано (власне там про охоронні зони трубопроводів взагалі не йде мови).

Більше новин та аналітики у сфері містобудування та земельного права у групі Містобудування в Україні та на моєму YouTube-каналі.

Юрій Брикайлоадвокат

DREAMDIM

Ⓒ 2025