Articles & Analysis

17 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким, зокрема, скасовано пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

⭕️ Змінами внесеними вказаним Законом у ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» повністю скасовується пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту з 01.01.2021 року!

А на період з 01.01.2020 року по 01.01.2021 року встановлено наступні ставки пайової участі:

• для нежитлових будівель та споруд — 4% загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта;
• для житлових будинків — 2% вартості будівництва об’єкта;
• для всіх промислових об’єктів — 0!

📌 Також в Прикінцевих та перехідних положеннях міститься перелік об’єктів замовники будівництва яких звільнені від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Зокрема, в переліку зазначено, що пайова участь не сплачується у разі будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках.

Будинки до 500 кв.м та пайова участь

Потрібно зазначити, що ще 01 січня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів, яким, зокрема, внесено зміни у ст. 27 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: в абзаці другому частини першої статті 27 цифри «300» замінено цифрами «500».

✅ Таким чином, з 01.01.2019 року, на підставі будівельного паспорта можна буде будувати індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарські будівлі і споруди, гаражі, елементи благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Проте, вказаний Закон не передбачав внесення змін у п. 4 ч. 4 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо звільнення від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту!

⭕️ І от практично через рік, було розроблено законопроєкт, яким мало бути внесено зміни у відповідний пункт Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо звільнення від сплати пайової участі у разі будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 500 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках.

Саме таке формулювання було в одній з редакцій законопроєкту №2680 від 27.12.2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації дорожнього будівництва та удосконалення законодавства у сфері містобудівної діяльності».

❗️ Нажаль, оприлюднена на сайті ВР 28.12.2019 року редакція цього закнопроєкту не містить жодного положення про пайову участь.

Сподіваюся, під час підготовки до першого читання, норми щодо пайової участі будуть внесені (повернуті).

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 24.12.2019 року по справі №826/11072/16 щодо визнання протиправними дій ДАБІ щодо відмови видати сертифікат, що засвідчує прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об’єкта, та зобов’язання видати такий сертифікат, прийшов до наступних висновків:

Аналіз норм дає підстави для висновку, що для отримання сертифіката замовник обов’язково зобов’язаний подати заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката, а також акт готовності об’єкта до експлуатації.

Крім того, для розгляду зазначеного питання орган державного архітектурно-будівельного контролю має право, зокрема, одержувати проектну та виконавчу документацію.

За загальним правилом будь-якому праву кореспондує відповідний обов’язок. Тому, у випадку, якщо орган державного архітектурно-будівельного контролю вирішить скористатись правом одержати проектну та виконавчу документацію, то замовник, відповідно, зобов’язаний її надати. Проте, такий обов’язок надати документи у замовника не виникає, якщо контролюючий орган не витребує документи.

❗️ При цьому, варто зауважити, що Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (ПКМУ від 13 квітня 2011 року № 461) не обмежує перелік проектної та виконавчої документації, яку має право одержати орган державного архітектурно-будівельного контролю. Це означає, що контролюючий орган може вимагати надати будь-які документи, що належать до проектних та виконавчих.

⭕️ Таким чином, підставою для відмови у видачі сертифікату через неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, може бути неподання документів, які обов’язково мають бути подані, згідно із Порядком та/або неподання витребуваної контролюючим органом проектної та виконавчої документації, у разі, якщо контролюючий орган вимагав її надати.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

⭕️ Суд дійшов висновку, що у разі відмови у видачі сертифікату через неподання документів, які вимагав контролюючий орган, цей орган зобов’язаний довести, що мав місце факт цієї вимоги.

🏠 Містобудування в Україні

 ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 23.12.2019 року по справі №296/10900/15-а щодо скасування постанови ДАБІ про притягнення до відповідальності за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, прийшов до наступних висновків:

Згідно з пунктом 14 вказаної постанови, у разі виявлення оршаном ДАБК наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, Інспекція письмово повідомляє замовника протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Отже, законодавець чітко визначив процедуру проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт шляхом проведення позапланової перевірки та визначив строк проведення такої перевірки.

Проте, як встановлено судом та не заперечується сторонами  жодних розпорядчих документів на проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об”єкта до експлуатації відповідачем не виносилось та перевірка не проводилась до 11.08.2015 року.

📌 Відповідно до частини шостої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни орган державного архітектурно-будівельного контролю, який зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Триваюче правопорушення – це проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов’язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

⭕️ У спірному випадку подання позивачем декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 13.03.2014, в якій були вказані недостовірні дані, не може вважатися триваючим у розумінні наведених правових норм, а тому є закінченим правопорушенням, з моменту подання такої декларації, тобто 13.03.2014.

⭕️ Заповнення та подача декларації характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, яка припиняється під час проведення реєстрації такої декларації уповноваженим органом. Після реєстрації декларації, уповноважений орган у строки, встановлені Порядком № 533 не вчинив жодних дій щодо відомостей, зазначених у Декларації, а тому порушення, передбачене ч.1 ст.96 КУпАП не може вважатися триваючим.

Також, слід зазначити, що норми Кодексу України про адміністративні правопорушення не містять визначення поняття “триваюче” правопорушення. Натомість, Верховний Суд України в постанові  від 09.04.2012 року по справі № 21-260а11 висловив свою правову позицію щодо визначення правопорушення триваючим.

🏠 Містобудування в Україні

 ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019