Articles & Analysis

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України було розроблено Наказ від 01.03.2019 року №48 «Про внесення змін до Порядку погодження Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України обґрунтованих відхилень від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки до будівель і споруд у спосіб, не передбачений будівельними нормами».

📎 За словами Льва Парцхаладзе, Наказ Мінрегіону №48 від 01.03.2019 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня цього року (№539/33510); а 04 червня 2019 року наказ був опублікований в Офіційному віснику України і набрав чинності!

📎 За інформацією з сайту КМУ, Наказ Мінрегіону №48 від 01.03.2019 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня цього року (№539/33510); 04 червня 2019 року наказ був опублікований в Офіційному віснику України і набрав чинності.

В проекті Наказу зазначалося, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування, таким чином, станом на 05.06.2019 року Наказ від 01.03.2019 року №48 набрав чинності!

⭕️ Зазначеним Наказом внесено зміни до Порядку погодження Мінрегіоном обґрунтованих відхилень від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки до будівель і споруд у спосіб, не передбачений будівельними нормами (затвердженого наказом Мінрегіону від 19 квітня 2018 року №97;набрав чинності — 22.05.2018 року), а також доповнено Порядок новим розділом: Перелік витягів із ДБН у погодженні відхилень від яких Мінрегіон відмовляє заявникам при здійсненні нового будівництва або реконструкції.

▶️ Інформацію щодо звернень з приводу погодження відхилень від державних будівельних норм можна переглянути за посиланням.

⭕️ Так, зокрема, будуть заборонені наступні відхилення від ДБН:

🎯 ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій (вказаний ДБН станом на 29.05.2019 року чинності не набрав):

• збільшення показників щільності населення мікрорайону від граничних встановлених показників (пункт 6.1.16);
• зменшення питомих розмірів площі ділянки для розміщення окремо розташованого житлового будинку (включаючи площу під забудовою без урахування розміщення на ділянці закладів дошкільної освіти та загальної середньої освіти, підприємств обслуговування населення, гаражів та автостоянок, фізкультурних і спортивних споруд) більше, ніж на 20 % (пункт 6.1.26, таблиця 6.3);
• зменшення відстані від фасадів з вікнами 9-ти та більше поверхових житлових будинків до меж земельних ділянок садибних будинків до стіни найближчого садибного будинку з кварталу садибної забудови (пункт 6.1.22, прим. 1);
• розміщення нової дачної та садової забудови в межах населених пунктів, а також на територіях, де діють планувальні обмеження, у тому числі на територіях лісів та лісопарків, об’єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон, у санітарно-охоронних зонах курортів, водоохоронних зонах, на резервних позаміських територіях, які передбачені документацією з просторового планування для подальшого розвитку населених пунктів, на територіях інженерно-транспортної та природоохоронної інфраструктури (пункт 6.1.44);
• зменшення протипожежних відстаней між житловими, громадськими (крім зазначених у пункті 6.1.40 таблиці 10.6 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»), адміністративно-побутовими будинками промислових підприємств, гаражами, а також до виробничих будинків, сільськогосподарських будівель і споруд (пункти 7.2.25, 7.2.26, таблиця 15.2)*;
• при проектуванні кварталів, мікрорайонів: зменшення чи збільшення визначеної ширини вулиць і доріг (у червоних лініях) (пункт 10.7.7);
• розміщення АЗК з пунктами обслуговування транспортних засобів (технічне обслуговування, миття, змащування автомобілів) у межах сельбищних територій і зон відпочинку (пункт 10.8.15);
• розміщення АЗС на житлових та пішохідних вулицях, внутрішньоквартальних проїздах (пункт 10.8.16).

🎯 ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення (станом на 05.06.2019 року розроблено другу редакцію нового ДБН В.2.2-Х-20ХХ Житлові будинки. Основні положення):

• непередбачення огорожі на дахах житлових будинків (пункт 2.18, таблиця 4);
• непередбачення окремих входів та евакуаційних виходів з приміщень громадського призначення, ізольованих від житлової частини будинку (пункт 2.53).

🎯 ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілей:

• збільшення поверховості підземних гаражів від встановленої максимальної кількості (пункт 6.1);
• зменшення відстані від в’їздів-виїздів з окремо розташованих підземних гаражів до вікон житлових і робочих приміщень, ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних і лікувально-профілактичних закладів, площадок відпочинку від встановленої мінімальної відстані (пункт 6.50).

🎯 ДБН В.2.5-20-2001 Газопостачання (01.07.2019 року набирає чинності новий новий ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання, на заміну ДБН В.2.5-20-2001):

• зменшення відстаней у просвіт від окремо стоячих ГРП, ГРПБ, ШРП до об’єктів (будинків і споруд, залізничних і трамвайних колій (до найближчої рейки), автомобільних доріг (до узбіччя), повітряних ліній електропередачі) від встановленої мінімальної відстані (пункт 5.5, таблиця 8);
• вимог розміщення ШРП на зовнішніх стінах будинків (пункт 5.15);
• зменшення встановлених відстаней від резервуарів АГЗП до житлових будинків та споруд (пункт 8.153, таблиця 21).

🎯 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва:

• зменшення ступенів вогнестійкості будинків, класів вогнестійк ості будівельних конструкцій (пункт 5.3, таблиця 1) .

▶️ Повний перелік заборонених відхилень міститься у Додатку 1 до Наказу №48 від 01.03.2019 року.

▶️ Перелік ДБН, які планується оновити (змінити) в 2019 році

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

⭕️Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 14.05.2019 року по справі №910/17274/17 щодо визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю прийшла до наступних висновків:

🎯 Умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 ЦК України є: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

🎯 За змістом частини першої статті 344 ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

🎯 Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

🎯 Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України.

🎯 Не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

🎯 Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

🎯 Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

🎯 Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності – добросовісність заволодіння майном.

🎯 Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

📌 Дотримання всіх умов набувальної давності не призводить до виникнення права власності на землю!

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

01.09.2019 року набирає чинності новий ДБН В.2.3-7:2018 «Метрополітени. Основні положення», який розроблено на заміну ДБН В.2.3-7-2010.

📎 Новий ДБН В.2.3-7:2018 затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.11.2018 року №311, та опубліковано в Інформаційному бюлетені №5, 2019.

⭕️ Норми ДБН встановлюють вимоги до проектування та будівництва нових, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення існуючих ліній, окремих споруд та пристроїв метрополітену. Норми не поширюються на підземні ділянки швидкісного трамвая та інші види підземного транспорту, пов’язані з перевезенням пасажирів, а також інші об’єкти спеціального призначення.

Забудова територій (зон) метрополітену

⭕️ В ДБН В.2.3-7:2018 Метрополітени змінено та доповнено додаток щодо технічних зон метрополітену та правил і обмежень їх забудови.

🎯 Також змінено сам термін зона обмежень. За новим ДБН це технічна зона метрополітену, в межах якої будівництво дозволяється за умови виконання спеціальних вимог, що наведені в містобудівних умовах та обмеженнях.

⭕️Новим ДБН В.2.3-7:2018, зокрема, дозволяється:

🎯 Розміщення за межами наземних або над підземними спорудами метрополітену відкритих автостоянок для легкових автомобілів за умови недопущення фільтраційних витоків у ґрунт паливних рідин і мастил та улаштування дощової каналізації з очисними спорудами за межами технічних зон.

🎯 Розміщення підземних автостоянок (паркінгів) для легкових автомобілів у разі проектування та спорудження їх у комплексі із спорудами метрополітену.

📌 Разом із тим, з нового ДБН прибрано положення щодо можливості розміщення над діючими тунелями метрополітену в технічній зоні 1-ї категорії постійних громадських, торгових, соціально-побутових та інших нежилих будинків!

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019