Зважаючи на те, що сплата податку на землю та податку на нерухоме майно здійснюється до 01 серпня звітного року на підставі податкового повідомлення-рішення, в якому зазначається сума податку, та яке орган державної податкової служби надсилає (вручає) громадянину за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня звітного року, виникають запитання щодо ситуацій, коли таке повідомлення-рішення не отримано платником.
⭕️ У звязку із цим, варто зазначити:
🎯 Обов’язок щодо сплати податку виникає у фізичних осіб протягом 60 календарних днів з моменту вручення відповідного повідомлення.
🎯 У випадку, якщо контролюючий орган не надіслав податкове повідомлення-рішення у визначений строк, платники податку звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання(підпункт 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Таким чином, якщо фізичною особою не отримано (або у випадках відмови від отримання та/або повернення у звя’зку із спливот терміну зберігання листа) за місцем реєстрації відповідного повідомлення-рішення щодо сплати податку на землю або на нерухоме майно, така особа звільняється від відповідальності за несплату податків!
📌 Проте, у випадку прострочення сплати узгодженого податкового зобов’язання, передбачена відповідальність: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Проаналізувавши положення документу, ми бачимо спробу осучаснити документ, який регулює цю сферу. проект Кодексу поєднує в собі низку діючих законів та ДБН, зокрема:
Закон України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”;
Закон України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”;
Закон України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”;
📌 Також проект містить нові терміни та положення (їх нове трактування), зокрема:
Соціальне житло
Тимчасовий притулок для дорослих
Заборона хостелів та готелів в житлових будинках
Державний реєстр багатоквартирних будинків
Орендні будинки
державний контроль (нагляд) у житловій сфері
Відповідальність за порушення житлового законодавства
❗️Варто також звернути увагу на одне з положень проекту: “Приватизація житлового фонду здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” та завершується до 1 січня 2030 року”.
11 березня 2021 року на сайті Мінрегіону оприлюднено проект постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.
⭕ Оприлюднений Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, визначає склад, зміст, порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні, а саме комплексних планів просторового розвитку території територіальної громади, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території в межах відповідних громад, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
Документ має великий обсяг і регулює багато процесів, пов’язаних із розробленням, оновленням, зміною та затвердженням містобудівної документації, а тому на детальний аналіз потрібно додатковий час.
📌 На мою думку, усім спеціалістам у сфері містобудування варто приділити увагу вказаному проекту постанови на етапі громадського обґоворення, і подати свої пропозиції та зауваження (якщо вони будуть).
Містобудівний регламент – сукупність обов’язкових вимог до використання земельних ділянок, що встановлюються у межах відповідних функціональних зон і визначають дозволені види використання території земельних ділянок, граничні (мінімальні і (або) максимальні) розміри земельних ділянок, граничні параметри дозволеного будівництва та реконструкції об’єктів нерухомості, обмеження використання земельних ділянок і об’єктів нерухомості, що встановлюються відповідно до законодавства України. Містобудівний регламент використовується в процесі проектування, забудови та наступної експлуатації об’єктів.
Транспортний попит – потреби мешканців, суб’єктів господарювання та інших установ в переміщенні територією, що визначається відповідно до системи розселення, просторового розміщення ділових центрів, промислових об’єктів, закладів торгівлі, соціальної інфраструктури та побутового обслуговування, об’єктів транспортної інфраструктури.
Функціональне використання (призначення) території – використання території за переважною функцією (багатофункціональна, громадська, житлова, промислова тощо), що існує або встановлюється містобудівною документацією, та наявність супутніх функцій, які не суперечать функціям, що переважають.
Комплексний об’єкт містобудування – структурний елемент планування території, який включає територію та комплекс споруд певного функціонального призначення з допоміжними об’єктами супутнього функціонального призначення (житлові квартали та мікрорайони з певним типом забудови, виробничі, складські, торговельні, офісні, навчальні, наукові, медичні та інші спеціалізовані комплекси тощо), щодо якого можуть визначатися атрибутивні дані Бази геоданих.
Діловий центр – структурний елемент планування території, який включає територію концентрації комплексних об’єктів містобудування та окремих об’єктів адміністративної та офісної забудови з високою концентрацією робочих місць невиробничих галузей.
✔ У разі наявності затвердженої містобудівної документації щодо певної території (комплексного плану, генерального плану населеного пункту, детального плану території) допускається лише внесення змін до неї та/або її оновлення, крім випадків зміни адміністративно-територіального устрою (суттєва зміна меж територіальної громади, в тому числі зміна приналежності населених пунктів до територіальної громади), а для детальних планів території – крім повного включення території, щодо якої розроблено детальний план території, до території, на яку передбачається розроблення проекту детального плану території.
✔ Зміни до комплексного плану, генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше одного разу на рік за результатами містобудівного моніторингу.
Набрання чинності порядком та чинність документації
Передбачається, що містобудівна документація на місцевому рівні, затверджена до набрання чинності Законом №711-ІХ відповідно до перехідних положень цього Закону, зберігає чинність.
З 1 січня 2025 року внесення змін до такої документації допускається за умови приведення її у відповідність із вимогами цього Закону.
Плани зонування територій, затверджені до набрання чинності цим Законом, вважаються невід’ємними складовими генеральних планів населених пунктів. У населених пунктах, у яких не затверджені плани зонування територій станом на день набрання чинності цим Законом, можуть затверджуватися плани зонування територій шляхом внесення змін до генеральних планів населених пунктів.
Протягом двох років з дня опублікування цього Закону містобудівна документація на місцевому рівні, розроблення якої розпочато до дня набрання чинності цим Законом, може затверджуватися без урахування вимог цього Закону щодо складу та змісту містобудівної документації на місцевому рівні.
Наразі порядок розроблення містобудівної документації на місцевому рівні затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року №290; порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану – наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.06.2011 року №64. Крім цього склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні, історико-архітектурного опорного плану передбачено відповідними державними будівельними нормами (нормативними документами), затвердженими наказами Міністерства.
