Articles & Analysis

Закон України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (ПКМУ від 03 червня 2020 року №483) визначають доволі обмежений перелік підстав для внесення змін до договору оренди державного або комунального майна, зокрема щодо цільового призначення використання об’єкта оренди.

Якщо орендар отримав майно за результатами аукціону, умови якого при цьому не містили обмежень щодо цільового призначення, то за загальним правилом орендар може змінювати цільове використання об’єкта оренди на власний розсуд.

✔ З іншої сторони, пункт 126 Порядку встановлює обмеження, відповідно до якого внесення змін до договору оренди майна в частині зміни цільового призначення не допускається:

• для договорів, укладених до набрання чинності Законом (прим. Закон набрав чинності 27.12.2019 року), крім випадків, коли договір укладено за результатами конкурсу або з єдиним претендентом (за результатом вивчення попиту) в межах цільових призначень, визначених Фондом державного майна, і зміна цільового призначення не призведе до зменшення розміру орендної плати, яку орендар сплачує за результатами конкурсу (вивчення попиту);
• для договорів, укладених після набрання чинності Законом, за умовами яких орендар не має право використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням (зобов’язаний використовувати майно за визначеним цільовим призначенням).

Таким чином, щоб дати можливість орендарям, які уклали договори оренди до введення в дію Закону, змінювати цільове призначення за договором, Фонд має затвердити відповідний перелік таких видів діяльності.

📌 Перелік* цільових призначень, в межах яких можливе внесення змін до договорів оренди, укладених до набрання чинності Законом України «Про оренду державного та комунального майна», в частині зміни цільового призначення орендованого майна (витримка):

• Казино, інші гральні заклади, розміщення гральних автоматів.
• Пункти продажу лотерейних білетів, пункти обміну валюти.
• Фінансові установи, ломбарди, біржі, брокерські, дилерські, маклерські,
  рієлторські контори (агентства нерухомості), банкомати.
• Ресторани з нічним режимом роботи.
• Розміщення салонів краси, саун, турецьких лазень, соляріїв, кабінетів масажу, тренажерних залів
• Розміщення ресторанів.
• Розміщення приватних закладів охорони здоров’я.
• Розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв.
• Розміщення ветеринарних лікарень (клінік), лабораторій ветеринарної медицини.
• Розміщення приватних закладів освіти.
• Розміщення суб’єктів господарювання, що здійснюють проектні, проектно-вишукувальні, проектно-конструкторські роботи.
• Розміщення суб’єктів господарювання, що надають послуги з перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень.

* Зміна цільового призначення за договором оренди може відбуватися лише в межах зазначеного переліку. Поточне цільове призначення за чинним договором оренди, та нове цільове призначення, мають бути передбачені зазначеним переліком.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Мінекономіки оприлюднено проект Постанови КМУ «Про функціонування Державного аграрного реєстру».

Проектом акта визначаються правові та організаційні засади ведення та адміністрування Державного аграрного реєстру, а також перелік відомостей Державного аграрного реєстру. Крім того, проектом акту визначається порядок доступу до Державного аграрного реєстру його користувачів та механізм інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними електронними інформаційними ресурсами або системами органів державної влади.

Проектом постанови визначено перелік відомостей, які міститиме вказаний Реєстр, порядок доступу, а також порядо ведення та адмінстрування Державного аграрного реєстру.

Так, автоматично до Реєстру вносяться (завантажуються) такі відомості про виробників сільськогосподарської продукції:

• про перелік видів діяльності виробника сільськогосподарської продукції дату його реєстрації, юридичну адресу, інформацію про засновників та кінцевих бенефіціарів та іншу інформацію, що міститься в ЄДР;
• про земельні ділянки виробника сільськогосподарської продукції (кадастровий номер, площа, в тому числі у картографічному зображенні, цільове призначення, речове право на земельну ділянку, дату виникнення та строк дії речового права на земельну ділянку, наявність обтяжень такого права та іншу інформацію, що міститься у державних базах даних, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі);
• про тварин виробника сільськогосподарської продукції (тип, ідентифікаційний номер, кількість, дата народження, стан, дата забою, місцезнаходження та іншу інформацію, що міститься у Єдиному державному реєстрі тварин) – в порядку електронної інформаційної взаємодії Реєстру з Єдиним державним реєстром тварин;
• про непогашені аграрні розписки (сума, строк, предмет застави, земельна ділянка та інша інформація, що міститься у Реєстрі аграрних розписок), які видані виробником сільськогосподарської продукції або іншою особою, якщо забезпеченням виконання відповідної аграрної розписки є майбутній врожай, який вирощується на земельній ділянці, що належать виробнику сільськогосподарської продукції на праві власності або іншому речовому праві, – в порядку його електронної інформаційної взаємодії з Реєстром аграрних розписок;
• про пов’язаних із виробником сільськогосподарської продукції осіб, які протягом бюджетного року є отримувачами державної підтримки;
• про реєстраційний номер оператора ринку харчових продуктів – в порядку його електронної інформаційної взаємодії з Реєстрами потужностей операторів ринку, на які видано експлуатаційні дозволи;
• про реєстраційні номери потужностей – в порядку його електронної інформаційної взаємодії з Державним реєстром потужностей з виробництва та обігу кормів;
• про фінансову звітність та суму заборгованості перед Державним бюджетом України;
• про статистичну звітність та інформацію, подану Державній службі статистики України.

Право доступу до відомостей, внесених до Реєстру, матимуть:

• адміністратор Реєстру;
• виробник сільськогосподарської продукції;
• треті особи – в обсязі, що обмежується доступом до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті та відповідного функціоналу Реєстру для перегляду, а також за згодою виробника сільськогосподарської продукції – до окремих відомостей особистого електронного кабінету виробника сільськогосподарської продукції без права внесення або редагування таких відомостей.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Судова практика щодо законності (незаконності) перевірок ДАБІ, а також скасування результатів незаконних перевірок та визнання протиправними і скасування документів, складених за результатами їх проведення, залишається незмінною.

09 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові по справі №826/10284/16 прийшов о настпуних висновків:

Як убачається з матеріалів справи, позапланова перевірка була здійснена у присутності представника орендаря. Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що саме він є представником власників приміщення, які можуть бути суб’єктами містобудівної діяльності на об’єкті перевірки.

⭕️ Так, нормами Закону № 3038-VI та Порядку № 553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб’єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої перевірки. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року №826/7847/17.

📌 Незареєстрована ДАБІ декларація не може бути підставою для притягнення до відповідальності

Верховний Суд вже розглядав справу з подібними правовідносинами й у постанові від 27.02.2019 у справі №210/3059/17(2-а/210/148/17) сформулював правову позицію, відповідно до якої акт, складений за відсутності суб’єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень. Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 07.02.2019 у справі №201/3017/17 (2-а/201/281/2017) та не вбачає підстав відступати від неї.

⭕️ Колегія суддів звертає увагу також на правову позицію, неодноразово висловлену, як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі № 2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, згідно з якою, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

⭕️ Аналогічний підхід до застосування норм матеріального права застосував також Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 у справі №804/12558/14, де зазначив, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021