Articles & Analysis

Мінрегіон розробив проект Закону України «Про Загальнодержавну цільовупрограму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2021 рік». Наразі триває громадське обговорення вказаного законопроекту.

⭕️ Проблематика: на сьогодні передача гуртожитків у власність територіальних громад, у тому числі гуртожитків, що були включені до статутних капіталів суб’єктів господарювання, створених у процесі приватизації (корпоратизації), здійснюється відповідно до затверджених обласними та Київською міською державними адміністраціями регіональних та місцевих програм, які фінансуються з місцевих бюджетів.

Разом з тим обмежене фінансування місцевих бюджетів сповільнює або зовсім унеможливлює передачу гуртожитків, що включені до статутних капіталів суб’єктів господарювання, створених у процесі приватизації (корпоратизації), оскільки, крім здійснення витрат на відновлення документації на гуртожитки (їх житлові комплекси та/або їх частини), визначення та благоустрій їх прибудинкових територій та проведення капітального ремонту гуртожитків, потребує додаткового фінансування для надання власникам таких гуртожитків компенсації відповідно до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Проект Загальнодержавної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2021 рік, яку планується затвердити зазначеним проектом Закону, передбачає надання суб’єктам господарювання, створеним у процесі приватизації (корпоратизації), до статутних капіталів яких включено гуртожитки, компенсації, видатки, що здійснюватимуться з державного бюджету і значно полегшить фінансовий тягар органів місцевого самоврядування при передачі гуртожитків та сприятиме досягненню домовленостей між власниками гуртожитків та місцевими радами.

🎯 Метою вказаної Програми є забезпечення надання мешканцям гуртожитків можливості реалізувати конституційне право на житло шляхом приватизації житлових приміщень в них відповідно до закону.

🎯 У результаті виконання Програми у власність територіальних громад буде передано 490 гуртожитків загальною площею 1 141,035 тис. кв. метрів, у тому числі:

• 271 гуртожиток загальною площею 563,469 тис. кв. метрів, що є об’єктом права державної власності;
• 219 гуртожитків загальною площею 577,566 тис. кв. метрів, що були включені до статутного капіталу суб’єктів господарювання, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Загальну кількість гуртожитків, що планується передати у власність територіальних громад відповідно до Програми, визначено з урахуванням інформації обласних та Київської міської державних адміністрацій.

🎯 Орієнтовна загальна кількість громадян, які матимуть змогу реалізувати конституційне право на житло шляхом приватизації житлових приміщень у гуртожитку, становить 68 604 особи.

✅ Проектом Закону передбачається здійснення наступних заходів:

• відновлення документації на гуртожитки (їх житлові комплекси та/або їх частини), визначення та благоустрій їх прибудинкових територій та проведення капітального ремонту 490 гуртожитків, у тому числі 271 гуртожиток, які є об’єктами права державної власності, та 219 гуртожитків, що були включені до статутних капіталів (фондів) суб’єктів господарювання, створених у процесі приватизації (корпоратизації);
• надання суб’єктам господарювання, створеним у процесі приватизації (корпоратизації), до статутних капіталів (фондів) яких включено гуртожитки, компенсації за передачу цих гуртожитків у власність територіальних громад.

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Мінрегіоном розроблено проєкт Наказу «Про затвердження мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель» з метою встановлення мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель на основі розрахованих для еталонних будівель даних, з урахуванням вимог до теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій, енергетичної ефективності інженерних систем (у тому числі обладнання) будівель, відповідно до економічно доцільного рівня та в залежності від функціонального призначення та висотності будівель, виду будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт), відповідно до вимог Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».

📌Перелік будівель, які не підлягають обов’язковій сертифікації енергоефективності

Частиною першою статті 6 вищезазначеного Закону передбачено, що мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

У пункті 11 частини першої статті 1 Закону вказано, що мінімальні вимоги до енергетичної ефективності ‒ сукупність вимог до огороджувальних конструкцій будівлі, інженерних систем та їх елементів (у тому числі обладнання), результатом дотримання яких є забезпечення належних умов проживання та/або життєдіяльності людей у такій будівлі протягом нормативного строку експлуатації будівлі при нормативно допустимому рівні витрат енергії.

Частиною другою статті 6 Закону передбачено, що мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель розраховуються за методикою, передбаченою частиною першою статті 5 цього Закону, з урахуванням вимог до теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій та вимог до енергетичної ефективності інженерних систем (у тому числі обладнання) будівель відповідно до економічно доцільного рівня та диференціюються залежно від функціонального призначення будівель, висотності будівель, виду будівельних робіт (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт).

Паралельно Міністерством розвитку громад та територій України розроблено проєкт Наказу «Про затвердження Змін до Методики визначення енергетичної ефективності будівель» для врегулювання суперечностей під час визначення класу енергоефективності будівлі.

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

07 червня 2020 року набрав чинності Закон України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних». Вказаний закон вводиться в дію 01.01.2021 року!

Закон встановлює єдину державну політику з питань створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних, спрямовану на забезпечення ефективного прийняття управлінських рішень органами державної влади та місцевого самоврядування, виключення дублювання робіт та витрат державного бюджету на створення геопросторових даних на усіх рівнях державного управління та місцевого самоврядування, задоволення потреб суспільства у всіх видах географічної інформації, інтегрування України до європейської та глобальної інфраструктури геопросторових даних.

📌  На даний час геоінформаційні ресурси в державному секторі створюються за відомчим принципом без узгодженої технологічної політики та єдиних методичних засад. Процеси збирання, вимоги до структури, складу та якості геопросторових даних не координуються, дані реєструються з використанням різних масштабів, систем класифікації та програмно-технологічних засобів. Нескоординована діяльність призводить до неузгодженості інформаційних потоків і дублюванню дорогих та трудомістких вишукувальних робіт із збирання і формування даних, збільшення витрат при зниженні якості та цінності інформації. У результаті, за рахунок бюджетів різних рівнів (державного, обласного, районного та міського) у органах державної влади чи органах місцевого самоврядування збирається та оновлюється однакова інформація (наприклад, відомості про фізичних та юридичних осіб, про нерухоме майно, інженерні комунікації, реєстри адрес, матеріали аерозйомки місцевості тощо). 

✅  Законом передбачено:

• забезпечення відкриття у мережі Інтернет геопросторових даних та метаданих, які створюються у публічному секторі та підприємствами  – монополістами;
• встановлення правових основ діяльності зі створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних;
• встановлення принципів створення та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних;
• забезпечення міжгалузевої інтеграції геопросторових даних та даних кадастрів;
• формування сучасної системи забезпечення потреб суспільства у всіх видах географічної інформації.

Геопросторові дані

Геопросторові дані – сукупність даних про об’єкт, що характеризується певним місцезнаходженням на Землі і визначеними у встановленій системі просторово-часовими координатами.

🎯  Базовими геопросторовими даними є відомості про:

1. координатно-просторову основу геопросторових даних;
2. державний кордон України;
3. адміністративно-територіальні одиниці, в тому числі їх межі;
4. об’єднані територіальні громади, в тому числі межі їх територій;
5. гідрографічні об’єкти та гідротехнічні споруди;
6. населені пункти, в тому числі їх вулично-дорожню мережу;
7. будівлі та споруди;
8. автомобільні дороги;
9. залізниці;
10. інженерні комунікації;
11. аеропорти, морські та річкові порти;
12. рослинний покрив та ґрунти;
13. земельні ділянки;
14. реєстри вулиць та адреси об’єктів;
15. географічні назви;
16. цифрову модель рельєфу;
17. ортофотоплани.

🎯 До профільних геопросторових даних належать всі види галузевих і тематичних геопросторових даних, які створюються на основі базових геопросторових даних.

🔎 Додатком до Закону затверджено та визначено Набори (види) геопросторових даних!

⭕️ Так, зокрема, з 01.01.2021 року:

🎯 містобудівний кадастр має включати геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, інша діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет згідно із Законом України “Про національну інфраструктуру геопросторових даних”;

🎯 державний земельний кадастр включає геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, інша діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет згідно із Законом України “Про національну інфраструктуру геопросторових даних”.

Законом також зобов’язано Кабінет Міністрів України розробити та реалізувати Порядок функціонування національної інфраструктури геопросторових даних. Зокрема, необхідно визначити, які органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та інші держателі відповідальні за створення та оновлення геопросторових даних та метаданих. 

Відповідальність

❗️ Законом запроваджується відповідальність за порушення прав на геопросторові дані та метадані (ст. 51-4 КУпАП):

Незаконне привласнення геопросторових даних та метаданих, їх втрата або несанкціоноване знищення, а також порушення порядку створення і використання геопросторових даних та метаданих – тягнуть за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020