На сьогодні, за офіційними даними 82 органам державного архітектурно-будівельного контролю при органах місцевого самоврядування делеговано повноваження у здійсненні реєстраційних функцій щодо об’єктів будівництва з класом наслідків СС2 (кількість населених пунктів – 87). Важливо врахувати, що частина з цих населених пунктів нажаль окупована загарбниками!
Якщо переглянути офіційні дані, то ми побачимо, що фактично всі великі міста нашої Країни, отримали повноваження розглядати документи, що дають право на виконання будівельних робіт, та документи про введення об’єктів в експлуатацію щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) відносяться до СС2.
Нижче наведена різниця між всіма класами наслідків (відповідальності) – від СС1 до СС3 (відповідно до Таблиця 1 Класи наслідків (відповідальності) об’єктів в ДБН В.1.2-14:2018 “Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд”):
| Клас наслідків (відповідальності) об’єкта | Характеристики можливих наслідків відмови об’єкта | ||||
| Можлива небезпека, кількість осіб | Обсяг можливого економічного збитку, м.р.з.п. | Припинення функціонування лінійних об’єктів інженернотранспортної інфраструктури, об’єктів комунікацій, зв’язку, енергетики та інженерних мереж, рівень | |||
| Для здоров’я і життя людей, які постійно перебувають на об’єкті | Для здоров’я і життя людей, які періодично перебувають на об’єкті | Для життєдіяльності людей, які знаходяться зовні об’єкта | |||
| СС3 значні наслідки | понад 400 | понад 1000 | понад 50000 | понад 50000 | загальнодержавний |
| СС2 середні наслідки | понад 50 до 400 включно | понад 100 до 1000 включно | понад 100 до 50 000 включно | понад 2 500 до 50 000 включно | регіональний, місцевий |
| СС1 незначні наслідки | до 50 включно | до 100 включно | до 100 включно | до 2 500 включно | об’єктовий |
| Примітка 1. Вважається, що на об’єкті постійно перебувають люди, якщо вони перебувають там більше ніж вісім годин на добу і не менш ніж 150 днів на рік (загалом не менше 1200 годин за рік).Особами, що періодично відвідують об’єкт, вважаються ті, що заповнюють його не більше восьми годин на добу протягом не більше ніж 150 днів на рік (загалом від 450 до 1200 годин за рік). Можливою небезпекою для життєдіяльності людей є ймовірне порушення нормальних умов життєдіяльності більш ніж на три доби відповідно [ 3 ]. Примітка 2. Обсяг можливого економічного збитку визначається відповідно до Методики [1] Примітка 3. Мінімальний розмір заробітної плати (м.р.з.п.) щорічно встановлюється [2]. | |||||
Далі в матеріалі буде йти мова про завищення класу наслідків з СС2 до СС3 (ситуацій, коли замовник хоче, щоб об’єкт СС1 “став” СС2 або СС3 я у своїй роботі поки не зустрічав, а от випадків, коли замовник змінював клас наслідків з СС2 на СС3 я зустрічав на практиці досить багато).
Як бачимо, різниця між СС2 та СС3 суттєва,
То в чому ж причина завищення класу наслідків (відповідальності) з СС2 на СС3?
⭕️ Якщо відповісти коротко, то причина в найчастіше в складностях, які створюють деякі місцеві органи ДАБК при розгляді документів.
Я не буду наводити тут конкретну статистику по тим чи іншим місцевим ДАБК, та я знаю випадки, коли замовникам відмовляли 5-7 та більше разів у реєстрації того чи іншого документу (але є випадки, коли 10-15 відмов). Аналізуючи подібні випадки, можна прийти до висновку, що мінімум в у половині ситуацій, підстави для відмови були не обґрунтованими (звісно я не є інспектором, який уповноважений розглядадти документи, але як адвокат з великим досвідом, я можу робити подібні висновки).
При цьому, коли замовники, що намагалися оформити документи на будівництво об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) відносилися до СС2, вносили зміни до проектної документації і клас наслідків таких об’єктів в результаті ставав вже СС3, зверталися після численних вимог вже до ДІАМ, то вони або отримували обґрунтовані відмови і усували порушення, або документи реєструвалися з першого разу.
Фактично, завищення класу наслідків об’єктів ставало та стає єдиним можливим варіантом оформлення дозвільних документів на будівництво.
Мова не про те, що ДІАМ завжди реєструє, а якийсь місцевий орган завжди відмовляє. І ДІАМ, як центральний орган, дає відмови та зауваження до поданих документів, і місцеві ДАБК часто знаходять порушення та невідповідності у поданих документах, проте моя практика показує, що кількість необґрунтованих зауважень на місцях все ж вища, ніж при розгляді документів у ДІАМ. Так само, які і кількість відмов по однмоу і тому ж документу, вища на місцях.
Варто зазначити, що описана вище проблема носить не локальний характер, оскільки навіть обговорювалися і готувалися ініціативи, які б дозволяли замовникам самостійно обирати орган, який буде розглядати подані документи – даючи можливість обирати між місцевим ДАБК та центральним органом (ДІАМ). Наразі розподіл документів відбувається автоматично, відповідно до місцязнаходження об’єкта, його класу наслідків та повноважень органів ДАБК на місцях.
⭕️ Наведене вище, свідчить про те, що незважаючи на цифровізацію та автоматизацію процесів перевірки та реєстрації документів на будівництво, існував та існує людський фактор, який іноді створює необґрунтовані перешкоди для реєстрації документів, а іноді – саме людський фактор допомагає виявити зловживання та порушення з боку замовників.
Нажаль, на мою думку, повністю автоматизувати всі процеси видачі дозвільних документів, особливо щодо об’єктів СС3 та власне і СС2, в ближчій переспективі малореально, але суттєво знизити можливість зловживань з боку “людського фактору” цілком реально, хоча це потребує не тільки налагодження та створення нових алгоритмів у роботі ЄДЕССБ, а також потребує змін до існуючих нормаивно-правових актів (в т.ч. законів).
Запрошую до дискусії щодо питання завищення класу наслідків в групу Містобудування в Україні.
Юрій Брикайло, адвокат
Ⓒ 2025
