Category: Статьи

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 21.08.2019 року по справі №826/12524/18 щодо законності будівництва в безпосередній близькості до охоронної (буферної) зони об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – ансамблю Києво-Печерської Лаври, в межах Центрального історичного ареалу, в зоні регулювання забудови І категорії, в ландшафтній охоронній зоні, без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини, прийшов до наступних висновків:

🎯 В зонах охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, встановлено особливий режим регулювання забудови. Зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини.

🎯 Колегія суддів також враховує історико-культурну цінність об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – ансамблю Києво-Печерської Лаври, у безпосередній близькості до охоронної (буферної) зони якого розташовано земельну ділянку, на якій заплановано будівництво. Відтак, у спорі, що розглядається, індивідуальне право (інтерес), яке виражається у гарантованому частиною першою статті 42 Конституції України праві на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, протиставляється публічному інтересу, який виражається у збереженні та охоронні історико-культурної спадщини світового значення. … Забезпечення справедливого балансу приватного та публічного інтересів у даній справі полягає у необхідності дотримання суб’єктом господарської діяльності під час виконання земельних та будівельних робіт на земельній ділянці, що знаходиться у безпосередній близькості до охоронної (буферної) зони об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – ансамблю Києво-Печерської Лаври та у межах Центрального історичного ареалу міста Києва, вимог законодавства про охорону культурної спадщини, визначених, зокрема, ЗУ «Про охорону культурної спадщини».

🎯 Під час здійснення охорони культурної спадщини уповноважені органи державної влади керуються у своїй діяльності приписами спеціального закону, а саме – ЗУ «Про охорону культурної спадщини», зокрема, якщо предметом охоронних заходів є забезпечення збереження характерних властивостей об’єкта культурної спадщини; а не положеннями ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який слід застосовувати до правовідносин, що виникають у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарської діяльності вимог законодавства у відповідній сфері (предметом регулювання цього закону є повноваження органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб, межі та порядок реалізації цих повноважень).

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

⭕️ 20 вересня 2019 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (законопроект №1059 від 29.08.2019). Закон набере чинності після підписання Президентом та публікації.

Cкасування пайової участі (внеску) покликане, зокрема, покращити інвестиційну привабливість України, що в свою чергу має позитивно позначитися на позиції України у рейтингу Doing Business.

Пайова участь (внесок) на сьогодні

На сьогодні чинне українське законодавство передбачає обов’язковість сплати замовниками будівництва пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту: у розмірі 4% від вартості житлового будівництва та 10% від вартості нежитлової забудови. Разом із цим, частиною четвертою статті 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено перелік об’єктів замовники будівництва яких звільнені від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

🎯 Потрібно зазначити, що в 2017—2018 році в м. Києві було знижено ставку пайового внеску в розвиток інфраструктури до 2% (на 2019 рік встановлено 3,2%).

Зміни з 01.01.2020 року (пайова участь в 2020 році)

🛑 На 2020 рік встановлено перехідний період, пайова участь буде сплачуватись виключно грошовими коштами за такими ставками (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

✅ для нежитлових будівель та споруд – 4% загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта;

✅ для житлових будинків – 2% вартості будівництва об’єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури і містобудування;

✅ для всіх промислових об’єктів – 0!

Зміни з 01.01.2021 року

✅ Прийнятим Законом повністю скасовується пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, шляхом виключення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Вказане положення набере чинності 01.01.2021 року!

✅ Також, Законом виключено частину п’яту статті 30 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», та доповнено статтю 7 частиною шостою наступного змісту:

«6. Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об’єктів.».

📌 За словами Олени Шуляк, до Нового року планується вести зміни до законодавства, де буде врегульовано порядок передачі інженерних мереж від забудовників на баланс міста.

▶️ Єдина державна електронна система у сфері будівництва

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

17.09.2019 року набрав чинності Наказ Мінрегіону №169 від 26.07.2019 року «Про затвердження Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води».

Новий Порядок замінив Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (затверджений наказом Мінрегіону №4 від 22.11.2005 року), яким було врегульовано лише процедуру відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

⭕️ Наказ регулює процедуру відключення власників житлових будинків від систем централізованого опалення та постачання гарячої води та відключення власників квартир та нежитлових приміщень від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у випадках, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який набрав чинності 01.05.2019 року.

Пунктом 7 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону №2189 визначено, що у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, не зобов’язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Не допускається примусове відокремлення (відключення) від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води власників квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, у багатоквартирних будинках у разі відокремлення (відключення) від цих мереж інших власників квартир та нежитлових приміщень.

🎯 Порядок був розроблений з метою приведення чинних нормативно-правових актів у відповідність до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема щодо визначення термінології та доповнення положенням щодо порядку відокремлення (відключення) квартир та нежитлових приміщень від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Порядком введено новий термін: система індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) – комплекс обладнання та матеріалів, розміщених в окремому будинку, квартирі та нежитловому приміщенні багатоквартирного будинку, що є самостійними об’єктами нерухомого майна, призначений для виробництва теплової енергії для потреб опалення такого нерухомого майна, а також, за необхідності, приготування гарячої води.

🎯 Дія нового Порядку поширюється на споживачів, виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, виконавців послуг з обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води, операторів зовнішніх інженерних мереж, органи місцевого самоврядування.

🎯 Питання щодо відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення та/або гарячого водопостачання розглядатиме постійно діюча комісія, створена органом місцевого самоврядування як консультативно-дорадчий орган. Засідання Комісії відбуватимуться не рідше одного разу на місяць.

🎯 Відключення будівлі від централізованого опалення та/або гарячого водопостачання здійснюється лише в міжопалювальний період, але не пізніше ніж 1 вересня.

🎯 Витрати, пов’язані з відключенням, здійснюються за рахунок власника (співвласників) та інших коштів, не заборонених законом.

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019