Category: Статьи

⭕️ Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 04.09.2019 року по справі №825/528/16, щодо законності розробки проекту реконструкції квартири без отримання містобудівних умов та обмежень (МУО), дійшов наступних висновків:

🎯 Відповідно до п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Реконструкція» – перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об’єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

🎯 Відповідно до ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» встановлює: прибудова – вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку. Реконструкція квартири – може бути двох видів: 1) реконструкція квартири без зміни геометричних параметрів об`єкта (тобто без зміни техніко-економічних параметрів). Це перепланування квартири, – в якій не можна змінювати загальну площу квартири; 2) реконструкція квартири із змінами геометричних параметрів об`єкта (тобто прибудова балкона, збільшення площі за рахунок тамбура, та інше). Це реконструкція – яка вимагає отримувати дозвіл на проектування – містобудівні умови і обмеження.

🎯 У справі йдеться про реконструкцію квартири, яка передбачає збільшення її геометричних розмірів, а саме: загальна площа квартири до реконструкції 140,8 кв. м., житлова 67,8 кв. м.; загальна площа квартири після реконструкції 166,2 кв. м., житлова 101,8 кв. м., суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що реконструкція відбувалась шляхом прибудови, тобто шляхом створення нового об’єкту в розумінні ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво. Верховний Суд не погоджується з такими висновками!

🎯 У спірних правовідносинах, хоча і йдеться про збільшення житлової площі квартири, збільшення відбувається не за рахунок добудов чи прибудови квартири, а лише шляхом скління частини існуючої тераси. Запроектована реконструкція не передбачає зміни геометричних параметрів квартири в цілому. В даному випадку реконструкція відбувалася не шляхом прибудови чи створення нового об`єкту, а шляхом скління частини площі існуючої тераси в квартирі. Часткове скління відкритої тераси, яка є складовою частиною квартири, не передбачає зміни зовнішньої конфігурації об`єкта (квартири) по зовнішнім контурам фундаменту, не передбачає зміну його конструктивної системи, додаткових навантажень на підвалини основи існуючого об`єкту. З огляду на це, скління тераси не передбачає збільшення площі квартири та не є реконструкцією, що потребує отримання містобудівних умов.

✅ Реконструкція житлових будинків: зміни з 01.12.2019

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

⭕️ Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 04.09.2019 року по справі №826/13852/17, щодо скасування рішення ДАБІ про анулювання містобудівних умов та обмежень та, зокрема, щодо питання законності містобудівних умов та обмежень (МУО) у контексті їх відповідності затвердженому Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, дійшов наступних висновків:

🎯 Рішення ради щодо цільового призначення земельної ділянки не може бути підставою для визначення відповідності чи невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації, оскільки таке не є містобудівною документацією.

🎯 Концепція стратегічного розвитку м. Києва та висновок КО «Інститут Генерального плану» не відносяться до документації, що підтверджує відповідність намірів забудови містобудівній документації. Концепція є проміжним документом, спрямованим на розробку Генерального плану, але не є містобудівним документом, який рівнозначний чинному Генеральному плану.

🎯 Містобудівні умови та обмеження (МУО), які не відповідають генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні не можуть вважатися такими, що враховують громадські та приватні інтереси при плануванні та забудові територій, власників будівель, що оточують місце будівництва, а тому порушують основи містобудування, визначені ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 та ст. 2 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011.

❗️ Проте, Верховний суд зазначив, що:

• Суди попередніх інстанцій повинні були з’ясувати відомості щодо території по вул . Половецькій, 4, передбачені Генеральним планом м. Києва та іншою містобудівною документацією (у разі її наявності), та перевірити чи відповідають їм містобудівні умови та обмеження.
• У справі, що розглядається, суд першої інстанції не аналізував Генерального плану м. Києва, а суд апеляційної інстанції не врахував відомості Генерального плану м. Києва, за якими територія земельної ділянки на перетині вулиць Половецького та Багговутівської за функціональним призначенням належить до території промисловості. Суди не надали оцінки витягу щодо чинних містобудівних регламентів, який містить ці відомості.
• Як наслідок, суди не з’ясували, на яких підставах у пункті 9 Містобудівних умов з посиланням на Генеральний план міста Києва зазначено, що функціональне призначення земельної ділянки «частково територія громадських будівель та споруд та промислова територія», в той час як відповідно до витягу щодо чинних містобудівних регламентів ця ж територія належить до «території промисловості». Причини цієї невідповідності не було досліджено та пояснено, хоча це питання є ключовим у спорі.

✅ В результаті суд постановив: рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 06.09.2019 року по справі №922/3711/18, щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), дійшов наступних висновків:

🎯 видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, мають право суб`єкти господарювання, які є землевласниками або землекористувачами, лише для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №908/999/17).

🎯 лише наявність свердловин на балансі не може бути підставою для звільнення від обов’язку отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), оскільки обо’язковою умовою звільнення від необхідності отримувати вказаний дозвіл є наявність права володіння чи користування земельною ділянкою, на якій здійснюється водозабір!

✅ Дозвіл на спецводокористування онлайн та відкритий реєстр дозволів та водокористувачів

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019