Month: June 2018

Posted on

Обмеження висоти будинків та заборона «висоток» в кварталах садибної забудови

ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», який набирає чинності 01.09.2018 року, вводить термін «блакитні лінії» – визначені містобудівною документацією лінії обмеження висоти та силуету забудови; спрямовані на регулювання естетичних та історико-містобудівних якостей забудови.
Зокрема, ДБН визначає, що зони садибної забудови можуть формуватись окремими чи зблокованими житловими будинками з присадибними ділянками, при цьому поверховість будинків в межах територій садибної забудови не може перевищувати трьох поверхів без урахування мансарди.
❗Також нові норми забороняють розміщення в кварталах садибної забудови багатоквартирних (секційних) будинків.
Такі обмеження мають покласти край хаотичній забудові 4-5 поверховими багатоквартирними будинками територій сіл та селищ Київської області, де за останні роки з’явилася велика кількість подібних «висоток» в зонах садибної забудови. Подібне сусідство, в більшості випадків, погіршило умови проживання мешканцям приватних садиб.

Hові містобудівні ДБН: Планування і забудова територій. Вулиці та дороги населених пунктів. Заклади освіти
 

ДБН Б.2.2-12:2018 встановлює наступні обмеження щодо висоти (поверховості) житлової забудови (в залежності від кількості населення та класифікації населеного пункту):

  • сільські населені пункти чисельністю до 1000 тис. осіб – виключно садибна забудова;
  • сільські населені пункти чисельністю понад 1000 тис. осіб – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно);
  • селища міського типу – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 15 м (до 5 поверхів включно);
  • міста чисельністю до 50 тис. осіб включно – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 27 м (до 9 поверхів включно);
  • міста чисельністю понад 50 до 100 тис. осіб включно – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 48 м (до 16 поверхів включно);
  • міста чисельністю понад 100 тис. осіб – висотність багатоквартирної житлової забудови встановлюється документацією з просторового планування.
✎ Висота визначається без врахування шатрової покрівлі у разі її влаштування. У разі будівництва об’єкта на складному рельєфі висота визначається з врахуванням цокольного поверху.
 
➡ Разом із тим, варто пам’ятати, що нещодавно Міргегіон затвердив новий Порядок погодження відхилень від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки до будівель і споруд у спосіб, не передбачений будівельними нормами (наказ Мінрегіону від 19.04.2018 №97, який було опубліковано 22 травня 2018 року).
 
 
 
Юрій Брикайло, DREAMDIM
Ⓒ 2018
Posted on

Оприлюднено проект наказу, який встановлює механізм реалізації «будівельної амністії» 2018 року

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України спільно з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України розроблено проект наказу, який встановлює процедури та умови прийняття в експлуатацію збудованих без дозвільного документа на виконання будівельних робіт індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) – «будівельна амністія» 2018 року.
Зазначений Наказ розроблено на виконання положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Так, 20 квітня 2018 року набрали чинності зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт (згідно Закону України №3696 «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт»).
Згідно пункту 9 розділу V вказаного Закону, громадяни зможуть у спрощеному порядку ввести в експлуатацію, зокрема, збудовані (без оформлення дозвільних документів) у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів, за умови, що вони збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення.
Варто зазначити, що на відміну від попередніх «амністій», ця носитиме безстроковий характер (Закон №3696 не обмежує строки подачі громадянами відповідних документів).
Проект наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт» оприлюднено на сайті ДАБІ України.
Юрій Брикайло, DREAMDIM
Ⓒ 2018
Posted on

Містобудівний кодекс України

Сьогодні у Мінрегіоні відбудеться засідання робочої групи з розроблення Містобудівного кодексу, на якому планується розглянути реалізацію світового досвіду, зокрема, Німеччини, у проекті Містобудівного кодексу України.
На початку 2018 року Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко зазначив, що одними із головних завдань Мінрегіону на 2018 рік є робота над новими Містобудівним і Житловим кодексами, розробка Стратегії поводження з водними ресурсами, яка дуже давно не переглядалася, планування територій та подальша передача повноважень державного архітектурно-будівельного контролю на місця.

Історія створення Містобудівного кодексу

◻ 18 липня 2007 року Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію Містобудівного кодексу України (розпорядження КМУ від 18.07.2007 року №536-р), метою якого стала систематизація норм містобудівного законодавства та вдосконалення правового забезпечення містобудівної діяльності.
Розроблений проект Містобудівного кодексу України планувалось прийняти ще у 2010 році – проект Закону України від 18.05.2010 року №6400. Але вказаний проект так і не було прийнято.
Натомість 17 лютого 2011 року було прийнято Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який суттєво вплинув на містобудівну сферу: змінив дозвільні процедури у будівництві, строки та порядок отримання документів на будівництво, ввів поділ об’єктів за категоріями складності, змінив порядок введення об’єктів в експлуатацію тощо. Після прийняття цього Закону, роботу на Кодексом було призупинено.
Після прийняття цього Закону, роботу на Кодексом було призупинено.
➡ Наразі Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» є одним із основних нормативних актів у містобудівній галузі.
◻ 13 жовтня 2017 року у Мінрегіоні відбулося перше засідання робочої групи з розроблення проекту Містобудівного кодексу України, утвореної наказом Мінрегіону від 05.09.2017 року. Голова робочої групи – Лев Парцхаладзе, наголосив про особливе значення створення Містобудівного кодексу України в умовах земельної економічної кризи і об’єктивних проблем у будівельній галузі
На цій робочій групі було висвітлено передумови, що призвели до необхідності створення Кодексу, серед яких – масові протестні акції проти незаконних будов, самочинного будівництва, порушення державних норм і стандартів. Також було звернуто увагу на недоліки законодавчої і нормативної бази, що викликають негативну реакцію проектних і будівельних організацій будівельної спільноти. Відмічалися і недоліки у роботі будівельного контролю і нагляду, експертизи проектів, низької ефективності містобудівної документації.
Також була запропонована концептуальна модель містобудівної діяльності, на базі якої буде формуватися Містобудівний кодекс у складі таких основних підсистем: планування розвитку територій, планувальна організація територій, архітектурно-будівельне проектування, будівництво, експлуатація об’єктів нерухомості.
Окрім того, було підтримано думку, що розроблений в 2007-2010 рр. проект Містобудівного кодексу вже застарів, а отже є необхідність розробки повністю нового документу. Учасники робочої групи виступили з пропозиціями щодо організації робіт по створенню Містобудівного кодексу.
Нажаль, питання хто саме буде розробляти Містобудівний кодекс залишилося невирішеним: учасниками було прийнято рішення визначитись принципово з необхідністю призначення юридичної особи з функціями генерального проектувальника з розробки Містобудівного кодексу, а також запропонувати конкретних спеціалістів, які будуть безпосередньо розробляти Кодекс.
◻ В грудні 2017 року Мінрегіон спільно з Урядом Німеччини розпочав активну роботу над Містобудівним кодексом. 15.12.2017 року під час круглого столу заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Лев Парцхаладзе повідомив, що Кодекс повинен визначати принципи містобудівної політики держави, а його основою повинно стати:
  • створення сприятливих умов для інвестицій у будівництво;
  • удосконалення та прозорість дозвільних процедур;
  • забезпечення сталого розвитку населених пунктів і територій;
  • екологічна складова та урахування державних, громадських та приватних інтересів при плануванні територій тощо.
◻ Сьогодні, 07 червня 2018 року заплановано чергове засідання робочої групи з розроблення Містобудівного кодексу України, участь у якому візьмуть заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе, а також представники Секретаріату Комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, Секретаріату КМУ, Мінрегіону, Мінекології, ДАБІ, Офісу ефективного регулювання, Асоціації міст України, Національної спілки архітекторів України, Будівельної палати України, Конфедерації будівельників України, науково-дослідних інститутів, громадських організацій, фахівці у галузі будівництва та архітектури, експерти та ЗМІ.
✎ З жовтня 2016 року Мінрегіон почав працювати з IDLO над впровадженням заходів у рамках Урядово-громадської ініціативи Разом проти корупції. В рамках проекту міжнародної технічної допомоги експерти організації надають фахові консультації з розробки нормативно-правової бази щодо дерегуляції у будівельній галузі та перегляду ДБН. IDLO є єдиною міжнародною міжурядовою організацією, яка наділена мандатом утвердження принципів верховенства права.
 
Hові містобудівні ДБН: Планування і забудова територій. Вулиці та дороги населених пунктів. Заклади освіти
 
 
Юрій Брикайло, DREAMDIM
Ⓒ 2018