Month: April 2019

⭕️ Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові від 25 березня 2019 року у справі №469/580/16-ц, розглядаючи справу щодо витребування земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги (ПЗС) з володіння набувача та повернення її у власність держави, прийшов до наступних висновків:

🎯 Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

🎯 Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку №486.

🎯 Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього кодексу.

📎Викладене вище узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 30 травня 2018 року у справі №469/1393/16-ц.

Позбавлення права приватної власності – витребування земельних ділянок з володіння набувача та повернення їх у власність держави

Також Верховний Суд виходить з того, що до спірних правовідносин про витребування земельних ділянок з володіння набувача та повернення їх у власність держави підлягає застосуванню стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція), відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

⭕️ Верховний Суд України у справі №6-1376ц16 дійшов висновку, що витребування спірних земельних ділянок із володіння відповідачів відповідає критерію законності, якщо: воно здійснюється на підставі норми статті 388 ЦК України в зв’язку з порушенням органом державної влади низки вимог ВК України та ЗК України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності.

📍 Власник земельної ділянки (у справі №469/580/16-ц) не мав перешкод у доступі до законодавства й у силу зовнішніх, об’єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки, проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про те, що ділянка перебуває у межах прибережної захисної смуги, а тому вибула з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить його, відповідача, добросовісність під час набуття ділянки у власність під обґрунтований сумнів.

⭕️ Висновки судів попередніх інстанцій у справі №469/580/16-ц також узгоджуються з висновками Великої Палати ЄСПЛ у справі «Депаль проти Франції» (заява №34044є/02) від 29 березня 2010 року.

На підставі всієї сукупності зроблених висновків у вказаній вище справі ЄСПЛ вважав (пункт 92), що покладений на заявника тягар у вигляді зносу будинку без відшкодування збитків не був особливим і надмірним. Розрив рівноваги між інтересами суспільства і заявника не мав місця.

🎯 ЄСПЛ встановив, що в питаннях забудови берегів міркування захисту громадських інтересів і охорони навколишнього середовища є підставою для позбавлення права приватної власності. Тобто рішення французької влади, які постановили знести будівлю на березі, спрямоване якраз на захист прав людини, а саме – права людей на вільний доступ до берега і чисте море, які конфліктують з правом власності месьє Депаля (справа «Депаль проти Франції» (заява №34044є/02)).

🎯 В рішенні по справі «Депаль проти Франції» зазначено, що «збереження прибережної зони, а особливо пляжів, «місць, відкритих для всіх», є прикладом місць, які вимагають особливого порядку облаштування. ЄСПЛ вважав у зв’язку з цим, що втручання держави в здійснення заявником своїх прав мало законну мету загального інтересу: заохотити вільний доступ до берегової смуги, необхідність якого встановлена із усією очевидністю».

🎯 ЄСПЛ в рішенні вказував, що «політика облаштування території та охорони навколишнього середовища, де переважаюче значення має загальний інтерес, надає державі ширшу свободу розсуду, ніж це має місце при регулюванні виключно цивільних прав».

🎯 Також ЄСПЛ вважав, що встановлення обов’язку знести будинок за свій рахунок не було «особливим» і «надмірним».

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

На сьогодні існує три варіанта оформлення права власності на житлові, садові, дачні будинки, господарські будівлі та споруди (кожен з яких має свої особливості та певні обмеження):

🎯 реєстрація права власності без прийняття в експлуатацію – для об’єктів збудованих до 05.08.1992 року;

🎯 будівельна амністія 2018-2019 – для об’єктів збудованих (без оформлення дозвільних документів) у період з 5 серпня 1992 року до 09 квітня 2015 року;

🎯 загальний порядок – для об’єктів, на які оформлено дозвільну документацію на будівництво, або які збудовано після 09 квітня 2015 року (Постанова КМУ №461 від 13.04.2011 року).

🏡 Оновлений матеріал (станом на 28.01.2021 року): Будинки та господарські будівлі, збудовані до 05 серпня 1992 року, не підлягають введенню в експлуатацію

⭕️ В цій статі мова буде йти про особливості оформлення права власності на житлові, садові, дачні будинки та господарські будівлі, які побудовані до 05 серпня 1992 року. Зазначені вище об’єкти не потребують прийняття в експлуатацію.

Зазначена процедура є найпростішим та найшвидшим варіантом оформлення права власності!

Реєстрація (оформлення) права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них (надалі – «Об’єкти»),  що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127) (надалі – «Порядок»).

Згідно п. 42 Порядку, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

• технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;
• документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

📌 Для проведення державної реєстрації прав власності на Об’єкти, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим.

📌Документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

📌Пунктом 43 Порядку встановлено, що для державної реєстрації права власності на Об’єкти, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, – сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

⭕️ Як правило, при наявності документу на землю, в якому зазначено кадастровий номер земельної ділянки, для реєстрації права власності на Об’єкт, потрібно подати:

🎯 оригінал технічного паспорта БТІ на такий Об’єкт,

🎯 оригінал документу на земельну ділянку (при цьому, дата видачі такого документу та/або дата реєстрації права власності, може бути після 05.08.1992 року!).А у випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав, зазначений документ можна не подавати.

🎯 виписку з погосподарської книги, надану виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, – сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; а для ділянок в садових товариства або дачних кооперативах – довідку голови такого товариства/кооперативу.

⭕️ Для того, щоб зареєструвати право власності необхідно звернутись до суб’єктів державної реєстрації прав (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, районні державні адміністрації, ЦНАП; акредитовані суб’єкти) чи до державних реєстраторів прав на нерухоме майно.

Для державної реєстрації права власності необхідно подати оригінали документів, зазначених вище, а також оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру заявника, а також документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав (у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 185,30 грн. станом на 04.04.2019 року).

❗️Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав, зокрема:

• фізичні та юридичні особи – під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) (до 01.01.2013);
• громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років;
• громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
• інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учасників антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
• інваліди I та II груп.

⭕️ За результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення державного реєстратора надається в електронній, а за бажанням заявника – і в паперовій формі.

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Вказаний витяг надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора!

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України розроблено та оприлюднено проекту наказу «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства України у справах будівництва і архітектури від 27 грудня 1993 року № 245 «Про затвердження Положення про експериментальне будівництво».

⭕️ Положення про експериментальне будівництво (затверджене наказом Міністерства України у справах будівництва і архітектури від 27.12.1993 року № 245 та зареєстроване у Мін’юсті 11.02.1994 року за № 25/234), було розроблено на виконання пункту 2 розпорядження КМУ від 04 листопада 1993 року № 934-р, яким було встановлено додаткові, не передбачені законом, повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури та містобудування, щодо відбору об’єктів експериментального будівництва, порядку планування, фінансування, проектування, будівництва, прийняття їх в експлуатацію та використання результатів експериментального будівництва.

Отже, зважаючи на те, що розпорядження КМУ від 04 листопада 1993 року №934-р на підставі постанови КМУ від 28.11.2018 року №1078 втратило чинність, Мінрегіоном з метою приведення нормативно-правового акта Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у відповідність до вимог законодавства розроблено проект наказу.

Розроблений наказ є регуляторним актом, він матиме вплив на сферу інтересів 4 великих та 791 середніх суб’єктів господарювання у будівництві, що дозволить встановити зрозуміле загальне регулювання і систематизувати нормативно-правові акти у зазначеній сфері.

📎 Нові ДБН щодо житлових і висотних будинків та закладів культури

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019