Month: October 2019

Сьогодні, 17.10.2019 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні проєкт Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (законопроект №1081 від 29.08.2019 року), яким передбачено створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, одними з компонентів якої стануть стати Реєстр будівельної діяльності та Електронний кабінет (на заміну існуючій електронній системі здійснення декларативних процедур у будівництві, яка з 04.07.2019 року вже не функціонує, та на заміну «Прозора ДАБІ»).

✅ Закон набирає чинності 01.12.2019 року, а положення щодо запровадження електронного кабінету – з 01.01.2020 року.

Єдина електронна система у сфері будівництва буде впроваджена поетапно – з 01.12.2020 до 01.12.2022 року.

🎯 Законом:

• створено Єдину державну електронну систему у сфері будівництва;
• посилено відповідальності суб’єктів надання адміністративних послуг (Кодекс України про адміністративні правопорушення буде доповнено статтею 166-27 “Порушення законодавства у сфері надання адміністративних послуг”);
• обмежено деякі повноваження посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБІ);
• запроваджено подання документів в електронній формі для отримання всіх адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, а також отримання таких послуг в електронній формі 24 години на добу 7 днів на тиждень;
• скорочено переліку документів, що подаються для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва;
• запроваджено електрону взаємодію між державними електронними інформаційних ресурсами, суб’єктами надання адміністративних послуг у сфері будівництва для отримання адміністративних послуг за принципом «єдиного вікна»;
• запроваджено отримання результатів надання  адміністративних послуг в електронній формі, отримання паперового примірника лише за бажанням;
• передбачено оплату адміністративних послуг у сфері будівництва, штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за допомогою електронної системи;
• запроваджено ідентифікатор об’єкта будівництва та завершеного будівництвом об’єкта, який буде незмінними протягом життєвого циклу об’єкта;
• передбачено включення до електронної системи контрольних примірників будівельних норм, обов’язкових для виконання національних стандартів, інших нормативних документів технічного характеру, які є обов’язковими для виконання відповідно до закону;
• запроваджено відкритий доступ до інформації, яка міститься в електронній системі (крім персональних даних), через портал електронної системи;
• запроваджено єдиний порядок присвоєння та зміни адрес об’єктам нерухомого майна.

⭕️ Єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі – електронна система) – єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва.

⭕️ Електронна система буде складитися з:

1. Реєстру будівельної діяльності;
2. Електронного кабінету користувача електронної системи;
3. Порталу електронної системи.

Невід’ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

17 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким, зокрема, скасовано пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

❓ Пайова участь скасована, але хто все ж має її сплачувати в 2021?

Зміни з 01.01.2020 року (пайова участь в 2020 році)

Зазначеним Законом з 01.01.2020 року буде виключено ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та частину п’яту статті 30 виключити, а також статтю 7 буде доповнено частиною шостою такого змісту:

“6. Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об’єктів”.

⭕️ Разом із цим, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» містить Прикінцеві та перехідні положення в яких зафіксовано, зокрема, наступне:

🎯 Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

🎯 Замовник будівництва зобов’язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об’єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об’єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об’єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об’єкта будівництва;

🎯 Пайова участь буде сплачуватись виключно грошовими коштами за такими ставками (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

• для нежитлових будівель та споруд — 4% загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта;
• для житлових будинків — 2% вартості будівництва об’єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури і містобудування;
• для всіх промислових об’єктів — 0!

🎯 Також в Прикінцевих та перехідних положеннях міститься перелік об’єктів замовники будівництва яких звільнені від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

✅ На сьогодні чинне українське законодавство передбачає обов’язковість сплати замовниками будівництва пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту: у розмірі 4% від вартості житлового будівництва та 10% від вартості нежитлової забудови. 

 Потрібно зазначити, що в 2017—2018 році в м. Києві було знижено ставку пайового внеску в розвиток інфраструктури до 2% (на 2019 рік встановлено 3,2%).

Зміни з 01.01.2021 року

⭕️ Законом повністю скасовується пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту з 01.01.2021 року!

▶️ Єдина державна електронна система у сфері будівництва

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

⭕️ Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 10.10.2019 року по справі №2340/4673/18, щодо відмови в реєстрації місця проживання особи в садовому будинку, дійшов наступних висновків:

🎯 Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходили з того, що реєстрація за адресою житла фізичної особи, зокрема, садового будинку, є можливою та повністю узгоджується зі статтями 6, 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

🎯 Судами попередніх інстанцій встановлено, що садовий будинок відповідає вимогам державних будівельних норм (звіт про проведення технічного огляду дачного (садового) будинку від 15 жовтня 2015 року) та згідно відомостей, які містяться в технічному паспорті – складається з коридору, кухні-їдальні, кімнат, санвузлів, кабінету, топочної, холу, гардеробу. Відтак, садовий будинок придатний для експлуатації та проживання в ньому людей.

Житло та державні будівельні норми

Водночас, суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до ЖК УРСР садовий будинок не зазначений в переліку об`єктів, які не входять до житлового фонду. Колегія суддів погоджується з такими висновками судів та не вбачає підстав для відступлення від них, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги з посиланням на положення державних будівельних норм, відповідно до яких для садових будинків установлюються інші нормативні вимоги до зовнішніх конструкцій, інженерного устаткування, що не відповідають аналогічним нормативним вимогам до житлових будинків, зазначених висновків Суду не спростовують.

✅ Суд зазначає, що відмінність будівельних норм у частині вимог до окремих конструктивних рішень, що застосовуються під час будівництва житлових будинків у порівнянні з садовими будинками, не позбавляє останніх ознак, притаманних житлу, і не спростовує їхньої придатності для постійного проживання, за умови, що власник садового будинку з власної ініціативи пристосував його для цього, встановивши додаткове обладнання чи комунікації.

Крім цього, Суд враховує, що чинне законодавство не виключає можливості переведення садових будинків у статус житлових.

✅ Отже, факт будівництва садового будинку на підставі будівельних норм, що відрізняються від будівельних норм, установлених для житлових будинків, не спростовує того, що він може потім використовуватися для проживання в ньому.

📌 Відтак, Суд погоджується з висновками судів, що відмова відповідача зареєструвати місце проживання позивача в садовому будинку – не ґрунтувалася на вимогах закону.

Зазначені положення можуть бути застосовані і до дачних будинків!

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019