Articles & Analysis

25 січня 2019 року був введений в дію Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо збереження пам’яток культурної спадщини, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО» (прийнятий 19.06.2018 року; набрав чинності 25.07.2018 року).

⭕️ Вказаним нормативним актом, зокрема, було доповнено Закон України Про охорону культурної спадщини новим розділом, який містить статтю статтею 37-2 про правовий статус об’єкта всесвітньої спадщини:

1. Об’єкт всесвітньої спадщини має правовий статус пам’ятки національного значення з урахуванням особливостей, встановлених Конвенцією, цим Законом і планом управління об’єктом всесвітньої спадщини.
2. Межі території об’єкта всесвітньої спадщини і його буферної зони позначаються відповідними знаками, форма та порядок встановлення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
3. 🎯 Проведенню містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об’єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні передує інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

🎯 Рекомендації Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об’єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні є обов’язковими для виконання при проведенні таких робіт.

▶️ Охоронна (буферна) зона ансамблю споруд Софійського собору

▶️ Охоронна (буферна) зона архітектурного ансамблю Києво-Печерської Лаври

📎 Також, з 03.08.2018 року року діє Наказ Мінкультури від 20.04.2018 року №345 Про затвердження Порядку інформування Міжурядового комітету з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини про наміри здійснити містобудівні перетворення на території об’єкта культурної спадщини, включеного до Списку всесвітньої спадщини, та/або в межах його буферної зони, який визначає, серед іншого, термін містобудівні перетворення – це нове будівництво, реконструкція, реставрація, земляні роботи, ландшафтні перетворення на території об’єкта всесвітньої спадщини та/або в межах його буферної зони.

Станом на 2017 рік в списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО налічується сім українських об’єктів культурної спадщини:

1. Київ: собор святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська лавра;
2. Ансамбль історичного центру Львова;
3. Дуга Струве;
4. Бу́кові пра́ліси Карпа́т;
5. Резиденція митрополитів Буковини і Далмації;
6. Дерев’яні церкви карпатського регіону Польщі і України;
7. Стародавнє місто Херсонес Таврійський.

✅ Історико-містобудівних огрунтувань (ІМО) не буде з 01.01.2019 року

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ2019

19 березня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 року №710, якою внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру (Постанова КМУ від 17 жовтня 2012 року №1051).

⭕️ Вказані зміни дозволяють:

• кожному громадянину України отримувати викопіювання з Державного земельного кадастру у режимі онлайн з можливістю його друку на власному комп’ютері;
• сертифікованим інженерам-землевпорядникам подавати заяви про здійснення державної реєстрації земельної ділянки в електронній формі із застосуванням веб-технологій, з використанням особистого електронного цифрового підпису;
• сертифікованим інженерам-землевпорядникам проводити попередню перевірку електронних документів, які подаються для внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Завдяки цьому, виконавці землевпорядних робіт самостійно виявлятимуть недоліки у електронних документах до їх подачі державним кадастровим реєстраторам;
• організувати он-лайн моніторинг усіх видів заяв, що опрацьовуються у Державному земельному кадастрі;
• скоротити кількість форм заяв щодо обмежень у використанні земель до однієї, що зменшить кількість випадків неузгодженостей під час подання відповідних документів як у заявників, так і у державних кадастрових реєстраторів;
• деталізувати підстави для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, що зменшить ризик виникнення необґрунтованих відмов державних кадастрових реєстраторів за результатами розгляду відповідних документів.

⭕️ Змінами (з 19.03.2019) впроваджено 17 видів електронних сервісів:

• електронні сервіси для отримання викопіювання з картографічної основи ДЗК, кадастрової карти (плану);
• попередня перевірка електронних документів – 4 види (для адміністративно-територіальних одиниць, нормативної грошової оцінки земель, обмеження у використанні земель та земельної ділянки);
• моніторинг розгляду звернень у системі ДЗК – 12 видів, які передбачені пунктом 211 Порядку ведення ДЗК.

Основні зміни (з 19.03.2019)

🎯 Тепер отримати викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) має право будь-яка фізична або юридична особа за умови її ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, в тому числі органи державної влади, органи місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом.

Викопіювання з картографічної основи ДЗК можна отримати онлайн з можливістю її друку на своєму комп’ютері для подальшого використання при підготовці землевпорядної документації.

Отже, тепер заявник витрачатиме менше часу на отримання зазначених графічних матеріалів і зможе використовувати їх при підготовці документації.

🎯 Спрощується процедура державної реєстрації земельної ділянки з урахуванням принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги, усуваються причини, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень фізичних та юридичних осіб із заявами та документами через центри надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі виявлення помилок, необхідності внесення певних уточнень), та, як наслідок, зменшуються зайві витрати матеріальних ресурсів.

При цьому залишається можливість подання відповідних документів щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру до Державного кадастрового реєстратора.

🎯 Деталізуються підстави для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру:

• якщо підставою для відмови є невідповідність поданих документів вимогам законодавства, реєстратор в рішенні про відмову відзначає такі відомості з посиланням на нормативно-правовий акт і його положення, з якими виявлено невідповідність;
• у разі, якщо підставою для відмови є нерозбірливий текст, закреслені слова, помилки й т. п., реєстратор у своєму рішенні про відмову вказує назву документа і його частину, в якій написано нерозбірливий текст або виявлені помилки, а якщо заявник подав документи не в повному обсязі, то реєстратор зазначає назви документів, яких не вистачає.

🎯 Запроваджуєтьсяон-лайн моніторинг розгляду усіх видів заяв, що опрацьовуються у Державному земельному кадастрі, з метою недопущення порушень під час державної реєстрації земельних ділянок.

Сервіси відкритого моніторингу надають можливість контролювати стан готовності необхідних документів з відомостями ДЗК та отримувати актуальну інформацію про можливість їх отримання у відповідному центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Прогнозують, що внесені зміни позитивно вплинуть на:

• зменшення корупційних ризиків – на 167 тис. контактів із чиновниками кожного року;
• збільшення надходжень від земельного податку – на 2,3 млн. грн.;
• зменшення тіньової економіки – на 79 млн. грн.

✅ Запровадження продажу земельних ділянок виключно на електронних земельних торгах (проект змін до Земельного кодексу)

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ2019

19.12.2018 року на сайті КМУ було розміщено повідомлення, що «18 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України затвердив оновлений Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Відповідний проект постанови розроблений Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.»

❗️Проте, зазначеної Постанови КМУ досі немає ні на сайті самого КМУ, ні на сайті Мінрегіону!

Неофіційно мені стало відомо, що вказану Постанову оприлюднять в середині березня 2019 року.

У зв’язку з усім наведененим вище, 06.03.2019 року я звернувся із запитом до КМУ, де просив:

1. Надати текст Постанови КМУ «Про внесення змін до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», яку було прийнято в грудні 2018 року.

2. Повідомити, коли вказана Постанова КМУ «Про внесення змін до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», яку було прийнято в грудні 2018 року буде опублікована.

▶️ 13.03.2019 року мною було отримано наступну відповідь:

Також 13.03.2019 року я направив відповідний запит до Мінрегону (сподіваюся, їм вистачить 5-ти днів, шоб надати відповідь).

20.03.2019 року було отримано відповідь Мінрегіону на запит від 13.03.2019 року:

❗️ З відповіді Мінрегіону від 20.03.2019 року стало відомо, що 18.12.2018 року не було прийнято жодної постанови, а також стало відомо, що «доопрацьований проект Постанови КМУ було передано на розгляд Уряду 04.02.2019 року»!

📎 20.03.2019 року мною подано запит з метою отримання тексту проекту Постанови, яка була передана на розгляд.

⭕️ 29.03.2019 року мною було отримано відповідь від Кабінету Міністрів України щодо Постанови від 18.12.2018 року та щодо Постанови №236 від 20.03.2019 року Про внесення змін до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

✅ Подальша переписка та відповіді будуть викладатися у групі Містобудування в Україні!

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019