У 2018 році було внесено зміни до ст. 281 Податкового кодексу України щодо пільг по сплаті земельного податку.
Так, змінами, внесеними Законом від 07.12.2017 року №2245-VIII, було, зокрема, скасовано обмеження застосування пільги із сплати земельного податку фізичним особам лише до однієї ділянки.
Тобто, з 01.01.2018 року звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені пунктом 281.1 статті 281 ПКУ поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межа граничних норм, встановлених ПКУ.
Таким чином, власник кількох земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (загальною площею: у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара), кількох ділянок для ведення особистого селянського господарства (не більш як 2,0 га) та, наприклад, для ведення садівництва (не більш як 0,12 га) – не повинен сплачувати земельного податку зі усі такі ділянки.
Пільги
Згідно ст. 281 ПКУ, від сплати податку звільняються:
- інваліди першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Як вже було зазначено вище, звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Платники земельного податку
Платниками податку є:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- землекористувачі.
Об’єкти оподаткування земельним податком
Об’єктами оподаткування є:
- земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
- земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Строк сплати податку
Власники землі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності на земельну ділянку, а у разі припинення права власності або користування земельний податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності у поточному році.
Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.
Згідно ст. п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.
Податковий період
Базовим податковим (звітним) періодом для сплати земельног оподатку є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідальність та звільнення від неї
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у встановлені строки (ст. 287 ПКУ).
Ⓒ 2018
