Articles & Analysis

02 березня 2021 року набрав чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками (№963-IX від 04.11.2020 року).

⭕️ Вказаним Законом внесено зміни до ст. 51 Водного кодексу, якими частини третю, одинадцяту, дванадцяту, чотирнадцяту і сімнадцяту викладено в такій редакції:

Водні об’єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об’єктом поширюється на такий водний об’єкт;

Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом затверджується Кабінетом Міністрів України.

Умови використання водних об’єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом;

За користування водним об’єктом орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату за водний об’єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об’єктом;

Орендарі, яким водний об’єкт надано в користування на умовах оренди, зобов’язані надавати іншим водокористувачам можливість здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому цим Кодексом, крім випадків, якщо таке спеціальне водокористування унеможливлює використання орендарем водного об’єкта для потреб, визначених у договорі оренди. Водокористувачі, яким видано дозвіл на спеціальне водокористування, мають право скидати зворотні води в орендовані водні об’єкти за умови, що при цьому не перевищуються нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

⭕️ Також Законом внесено зміни до ст. 15 Закону «Про оренду землі», який доповнено двома частинами такого змісту:

У договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом також зазначаються:

• розмір орендної плати за водний об’єкт;
• об’єм та площа водного об’єкта (водного простору), у тому числі рибогосподарської технологічної водойми;
• перелік гідротехнічних споруд, лінійних споруд, мостових переходів, а також інших об’єктів інфраструктури, розташованих на земельній ділянці (за наявності), їх характеристики та стан;
• зобов’язання орендаря щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об’єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування.

Невід’ємною складовою договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом є паспорт водного об’єкта.

📌 Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону:

• Договори оренди водних об’єктів, укладені в порядку, визначеному законодавством, до набрання чинності цим Законом діють у строки та на умовах, визначених такими договорами. Поновлення таких договорів здійснюється без проведення земельних торгів у порядку укладення договорів оренди землі.
• Сторони договорів оренди водних об’єктів, договорів оренди земельних ділянок під водними об’єктами, укладених до набрання чинності цим Законом, які не містять умов щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об’єкт, або щодо розміру орендної плати за водний об’єкт, зобов’язані визначити такі умови протягом року з дня набрання чинності цим Законом.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Міністерством цифрової трансформації України доопрацьовано та передано на погодження в ДРС проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо спрощення розміщення технічних засобів телекомунікацій», який покликаний спростити процедуру отримання операторами, провайдерами телекомунікацій права на користування земельними ділянками для розміщення об’єктів телекомунікаційної інфраструктури (для покриття 95% населення України мобільним та фіксованим високошвидкісним зв’язком та опосередкованого стимулювання екотуризму, рекреації, туризму).

Так проектом пропонується Розділ V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» доповнити новим пунктом 6-3 такого змісту:

«6-3. Встановити, що дія частини третьої статті 24 цього Закону не поширюється на надання земельних ділянок площею до 0.05 га, розташованих у межах сіл і селищ, а також розташованих за межами населених пунктів (крім особливо цінних земель), для будівництва, експлуатації та обслуговування технічних засобів телекомунікацій (технічних засобів електронних комунікацій) та/або споруд електрозв’язку (крім лінійних), що є складовими телекомунікаційних мереж (електронних комунікаційних мереж), в тому числі, базових станцій мобільного зв’язку та їх ліній зовнішнього електроживлення. Забороняються використання земельних ділянок, зазначених в абзаці першому цього пункту, для інших потреб, та подальша зміна цільового призначення цих земельних ділянок.».

✔ Попередній проект документу не містив обмежень щодо площі земельних ділянок, та не містив заборони подальної зміни цільового призначення.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 27.02.2019 року по справі №210/3059/17 (2-а/210/148/17) дійшов таких висновків:

⭕️ акт, складений за відсутності Позивача (прим. в даній справі – проектувальника), не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

❗ Держархбудконтроль та нагляд не відновлено, і будь-які перевірки ДАБІ та їх результати є на сьогодні нелегітимними

Суд звертає увагу, що на кожному конкретному об’єкті будівництва можуть знаходитися (виконувати роботи) суб’єкти містобудування, перелічені у п. 1 Порядку проведення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №533. Під час перевірки об’єкта будівництва можуть бути виявлені порушення зі сторони одного або декількох суб’єктів містобудування.

 У п.п. 16 зазначеного Порядку встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком, а у п. 18 Порядку зазначено, що керівникові кожного суб’єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта.

З огляду на вище викладене, Суд дійшов висновку, що виявлені посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил фіксуються у відповідних актах, які складаються щодо кожного конкретного суб’єкта містобудування (адже у п. 18 Порядку зазначається, що акт надається керівникові кожного суб’єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки).

У п. 17 Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі – припис). Із зазначеної норми вбачається, що протокол та припис складаються на підставі фактичних обставин, встановлених у відповідному акті. Акт, протокол та припис також є підставами для винесення постанови про накладення штрафу на відповідного суб’єкта містобудування.

Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб’єктів містобудування, закріплених у п. 13 Порядку. Зокрема, у пп. 3-5 п. 13 Порядку встановлено, що суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Окрім того, у п. 21 Порядку також зазначено, що якщо суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід’ємною частиною такого акта.

Суд погоджується із доводами касаційної скарги щодо того, що акт, складений за відсутності Позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

✔ Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у Постанові від 07.02.2019 року у справі №201/3017/17 (2-а/201/281/2017) щодо підрядника будівництва.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021