Головний архітектор та повноваження щодо погодження містобудівного та архітектурного проектного рішення

04 лютого 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації дорожнього будівництва та удосконалення законодавства у сфері містобудівної діяльності (реєстраційний №2680), яким, серед іншого, внесено зміни до Закону України «Про архітектурну діяльність» щодо повноважень головних архітекторів міст, районів.

⭕️ Так, прийнятим Законом частину шосту статті чотирнадцятої ЗУ «Про архітектурну діяльність» викладено в новій редакції:

1) Головний архітектор міста, району погоджує містобудівне та архітектурне проектне рішення об’єктів будівництва, розташованих в історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення, проектні рішення площ, парків, скверів, пішохідних вулиць, бульварів та набережних, окрім науково-проектних рішень з реставрації об’єктів культурної спадщини та проектних рішень, відібраних за результатами архітектурних конкурсів, проведених відповідно до вимог чинного законодавства. Погодження містобудівного та архітектурного проектного рішення об’єктів будівництва відбувається після отримання замовником вихідних даних на проектування.

Керівник уповноваженого органу містобудування та архітектури, який за посадою є головним архітектором відповідної адміністративно-територіальної одиниці, залучає до розгляду містобудівних та архітектурних проектних рішень архітектурно-містобудівну раду (у разі її утворення).

Архітектурно-містобудівна рада надає рекомендації з питань об’ємно-просторової композиції, планувальних рішень, впливу силуету об’єкту на оточуюче міське довкілля, функціональних та естетичних показників, архітектурного вирішення фасадів, благоустрою території. Рекомендації архітектурно-містобудівної ради надаються з урахуванням рішень консультативних рад з питань охорони культурної спадщини (за наявності). За результатами розгляду містобудівних та архітектурних проектних рішень на архітектурно-містобудівній раді головний архітектор міста, району погоджує ці проектні рішення із врахуванням рекомендацій архітектурно-містобудівної ради, за необхідності надаючи рекомендації та зауваження. Це погодження, а також рекомендації та зауваження мають бути врахованими при проектуванні і затвердженні проектної документації на об’єкт будівництва.

У разі відсутності архітектурно-містобудівної ради при спеціально уповноваженому органі містобудування та архітектури головний архітектор міста, району звертається до архітектурно-містобудівної ради вищого рівня.

🔎 Розмежування функцій органів містобудування та архітектурно-містобудівні ради (проект НПА не було подженого ДРС України).

Погодження містобудівного та архітектурного проектного рішення таких об’єктів є адміністративною послугою в розумінні Закону України Про адміністративні послуги. Суб’єктом надання адміністративної послуги є уповноважений орган містобудування та архітектури.

✔ Для отримання погодження містобудівних та архітектурних проектних рішень, вказаних в даній статті закону, замовник надає до уповноваженого органу містобудування та архітектури наступні документи:

  • заява;
  • копії документів, що посвідчують особу замовника;
  • копію документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію – у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
  • копії документа, що посвідчує право власності на об’єкт або об’єкти нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці – у разі, якщо право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції);
  • передпроектні або ескізні пропозиції (розділ «Архітектурні рішення»), що включають: пояснювальну записку; ситуаційний план; принципові рішення генерального плану забудови земельної ділянки; поповерхові плани; архітектурні рішення фасадів; розрізи; візуалізація архітектурних рішень об’єкту проектування або макет (модель); візуалізація об’єкту проектування в панорамі міста або макет (модель).

Погодження містобудівних та архітектурних проектних рішень надається безкоштовно.

Граничний строк надання адміністративної послуги: 15 робочих днів.

✔ Підставами для відмови у наданні адміністративної послуги є:

  • неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання погодження;
  • виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
  • невідповідність архітектурних проектних рішень вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (генеральному плану, плану зонування або детальному плану території);
  • негативний висновок розгляду Архітектурно-містобудівною радою.

Відмова у наданні погодження здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

🔎 Забудовники не зобов’язані отримувати погодження Мінкульту при здійсненні забудови при відсутності визначених меж історичних ареалів

📌 Поруч із цим, згідно положень ч. 6 статті 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об’єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

В даному випадку, постає питання чи зазначені вище зміни не суперечать положенням ч. 6 ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»?

– Формально не суперечать, оскільки мова йде не про погодження проектної документації, а про стадію, яка передує розробці такої документації. При цьому, згідно чинного законодавства, проектна документація це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва. І як ми бачимо, «погодження» має містити «рекомендації з питань об’ємно-просторової композиції, планувальних рішень, впливу силуету об’єкту на оточуюче міське довкілля, функціональних та естетичних показників, архітектурного вирішення фасадів». На мою думку, це може призвести до судових спорів.

Окрім того:

  1. «погодження містобудівних та архітектурних проектних рішень» не віднесено до вихідних даних на проектування в розумінні ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а на мою думку це варто було б зробити, щоб зняти питання обов’язковості отримання вказаного документу;
  2. відсутнє визначення терміну «врахування», що на практиці може призвести до того, що врахувавши, наприклад, лише 1 пункт з 10-20 викладених в «погодженні», проектувальником (та замовником) буде формально виконано вимоги ст. 14 ЗУ «Про архітектурну діяльність»;
  3. можуть виникнути питання щодо відповідальності за неврахування такого погодження при проектуванні і затвердженні проектної документації на об’єкт будівництва (хоча тут, на мою думку, можливе буде застосування ч. 1 ст. 96-1 КУпАП та ч. 1 ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; але тут також потрібно звернути увагу на п. 2).

🎯 Зважаючи на обґрунтування та мотивацію для прийняття описаної зміни, я б відніс ці зміни до позитивних. Проте, в існуючих реаліях будь-які додаткові регулювання (погодження) можуть суттєво ускладнити (відповідно, зробити дорожчим) будівництво в історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення.

🎯 Поруч із цим, замовник завжди може піти шляхом архітектурного конкурсу, і тоді він не потребуватиме погодження містобудівного та архітектурного проектного рішення об’єктів будівництва.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Зміни до ДБН «Склад та зміст проектної документації на будівництво»

Мінрегіон оприлюднив першу редакція проєкту Зміни №2 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Загалом вказана Зміна покликана привести норми ДБН А.2.2-3:2014 у відповідінсть з положеннями чинного законодавства України, яке з часу затвердження самого ДБН та Зміни №1 до нього, суттєво змінилося.

🎯 Вказаним проектом, зокрема, пропонується виключити технічне переоснащення із сфери застосування ДБН А.2.2-3:2014 (приводиться у відповідність до положень ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»):

Ці Норми встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

🎯 Термін капітальний ремонт також заропоновано змінити:

Сукупність робіт на об’єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території, у тому числі щодо організації доступності в обє’кті для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

🎯 Термін проекті роботи викласти в новій редакції: роботи, які пов’язані зі створенням проектної документації на будівництво та інформаційної моделі об’єкту будівництва.

🎯 А термін реконструкція доповнити: перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об’єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг, у тому числі щодо організації доступності в обє’кті для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

🎯 Також запропоновано нові редакції наступних термінів:

частина – визначена проектною документацією (інформаційною моделлю) на реконструкцію або капітальний ремонт частина об’єкта, якою не передбачається збільшення навантажень на фундаменти, мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання та/або втручання в несучі та огороджувальні конструкції, а також інженерні системи загального користування об’єкта без повного призупинення його використання за функціональним призначенням.

черга будівництва – визначена проектною документацією (інформаційною моделлю) частина комплексу (будови) – будинки, будівлі, споруди, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури, введення в експлуатацію якої частково забезпечує випуск продукції або надання послуг, її безпечну експлуатацію та самостійне функціонування. Проектна документація на чергу будівництва може підлягати затвердженню. Черга будівництва може поділятися на пускові комплекси.

🎯 Категорії наслідків будуть замінені класами відповідальності, а також будуть відкориговані пункти, що стосуються стадій проектування об’єктів СС2 та СС3.

Окрім того, вноситься ще низка інших змін та коригувань.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Оновлення норм щодо влаштування автостоянок та гаражів (електромобілі, автоматизовані та інтегровані гаражі)

ПАТ «КиївЗНДІЕП» було розроблено зміну №3 до ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів», які містять норму щодо обов’язкового облаштування електричними зарядними пристроями не менше 5% машиномісць у громадських гаражах та автостоянках.

Розміщення гаражів на перших поверхах

Допускається розміщувати вбудовані та вбудовано-прибудовані гаражі у надземні нижні (перший – п’ятий) поверхи громадських будівель (за винятком закладів дошкільної та загальної середньої освіти, палатних корпусів закладів охорони здоров’я); при цьому гараж має бути відокремлений протипожежними перекриттями REI 180; приміщення цих громадських закладів мають бути відокремлені від гаражу протипожежною стіною 1-го типу, а також захищені від шуму; гараж повинен мати самостійні шляхи евакуації, відокремлені інженерні системи.

Електромобілі та електрозаправки

Електромобіль – транспортний засіб, що приводиться в рух виключно електричним двигуном і заряджається за допомогою зовнішнього джерела електроенергії.

Зарядний пристрій (станції, колонки) для транспортних засобів з електродвигунами – устаткування джерела живлення від мережі, що виконує необхідні функції для зарядки батареї електромобіля.

На автостоянках, гаражах (паркінгах) повинно бути передбачено не менше ніж 5 % машиномісць, а з 2025 року не менше ніж 10 %, від загальної кількості для паркування транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома). Такі машиномісця в надземних автостоянках, гаражах (паркінгах) можуть обладнуватися елетрозаправною станцією постійного струму, в кількості, що дорівнює кількості машиномісць, які виділяються для паркування електромобілів з врахуванням вимог пожежної безпеки.

В підземних гаражах (паркінгах) машиномісця для паркування електромобілів, які обладнуються елетрозаправною станцією постійного струму тільки на першому поверсі з безпосереднім виїздом назовні, в кількості, що дорівнює кількості машиномісць, які виділяються для паркування електромобілів. Машиномісце або групу машиномісць для зарядки електромобілів необхідно  відділяти від   машиномісць   звичайного паркування   автомобілів протипожежними перегородками з класом вогнестійкості ЕІ 30.

Зарядна інфраструктура всіх типів (за винятком тих, що розміщуються всередині закритих приміщень та приміщень, що охороняються) повинна бути виконана в вандало-захищеному виконанні, що виключає спроби несанкціонованого використання і забезпечує максимальну безпеку. Силові ланцюги зарядної інфраструктури повинні бути активовані тільки в разі успішної авторизації за допомогою карти доступу.

На автостоянках відкритого типу зарядна інфраструктура повинна мати захист від вологи і проникнення твердих предметів не нижче IP54 за ДСТУ EN 60529. Конструкція зарядних пристроїв і місць розміщення зарядних станцій повинна забезпечувати їх безпечне функціонування в умовах попадання дощу, снігу, сильного вітру.

Відстані та вимоги

Автостоянки та гаражі влаштовують відповідно до вимог ДБН Б.2.2-12 щодо дотримання протипожежних відстаней від них до прилеглої забудови, вимог ПКЕ щодо відстаней від брівки земляного полотна автостоянки або гаражу до опор/щогл ЛЕП, телефонних ліній, антен мобільного та радіотрансляційного зв’язку, а також вимог ДБН В.2.5-74 щодо дотримання відстаней до пожежних гідрантів.

Відстані від надземних і надземно-підземних гаражів та відкритих авто­стоянок легкових автомобілів до житлових будинків та громадських будівель і споруд слід приймати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12 та з урахуванням приміток 3 і 4 Додатка №10 ДСП 173.

Відстані від гаражів та автостоянок, призначених для зберігання легкових автомобілів з електричними двигунами, до житлових будинків та громадських будівель і споруд слід приймати як для автостоянок місткістю до 10 машиномісць незалежно від фактичної місткості.

Для автостоянок та гаражів, призначених для зберігання легкових автомобілів як з електричними двигунами, так і з двигунами внутрішнього згорання, відстані слід визначати виходячи з кількості машиномісць для зберігання легкових автомобілів двигунами внутрішнього згорання.

Мінімальні відстані від автостоянок та гаражів до автозаправних станцій (автозаправних комплексів) визначають згідно з ДБН Б.2.2-12.

Висота поверху гаражів не повинна перевищувати 4 м від позначки чистої підлоги до позначки стелі міжповерхового перекриття. Під час встановлення обмеження для заїзду (проїзду) транспорту всередині гаража слід враховувати висоту розміщення системи спринклерного пожежогасіння та системи димовидалення.

Нові терміни

Гараж рампового типу – багатоповерховий наземний або підземний гараж, в якому для в’їзду/виїзду автомобілів на різні рівні приміщень зберігання використовуються рампи (пандуси). Можуть додатково обладнуватись вантаж­ними ліфтами та механізованими паркувальними модулями (МПМ).

Механізований паркувальний модуль (МПМ) – пристрій (споруда) для зберігання автомобілів у декілька ярусів, або декілька рядів, транспортування автомобілів з посадкового ярусу/ряду до місця зберігання і в зворотному напрямку  виконується шляхом переміщення платформ з автомобілями у вертикальному та/або в горизонтальному напрямі в межах одного функціонального блоку (секції) без участі водія за командою з пульта управління.  Можуть мати різні способи переміщення платформ з автомобілями (карусельного типу, пазлового типу, консольного типу та ін.), а також незалежний або залежний спосіб паркування.

Незалежний спосіб паркування – дозволяє приймати автомобілі на паркування в МПМ та видавати їх з місць паркування в будь-якому порядку, незалежно  від  зайнятості  автомобілями  платформ посадкового ярусу.

Залежний спосіб паркування – дозволяє приймати автомобілі на паркування в МПМ та видавати автомобілі з місць паркування на ярусах, відмінних від посадкового,  за  умови  наявності  вільної платформи  на  посадковому  ярусі.

Інтегрований гараж – автоматизований гараж, вбудовано-прибудований до основної багатоповерхової будівлі іншого призначення (житлового, громадського, адміністративного чи виробничого)  на всю висоту будівлі, або частково, на всіх поверхах, або вибірково , функціонально пов’язаний з приміщеннями основної будівлі, з доступом до місць зберігання автомобілів на поверхах з загальних коридорів або окремих приміщень основної будівлі з дотриманням протипожежних та санітарних вимог, з транспортуванням автомобіля з вимкненим двигуном від порту прийому-видачі до місця зберігання та в зворотному напрямку з присутніми  водієм  та  пасажирами  або  без них.

🎯 Також ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» запропоновано доповнити новим додатком И (довідковий) «КЛАСИФІКАЦІЯ ТИПІВ ГАРАЖІВ», а також викласти кілька існуючих додатків в новій редакції.

🔎 В проекті зміни в даті набрання чинності чомусь зазначено 2022 рік; проте, при необхідності, вказана Зміна №3 може набрати чинності ще в 2021 році (і навіть в першому півріччі).

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021