Земельний податок 2020: ставки, пільги, відповідальність

Земельний податок (за 2019 рік) у 2020 році мають сплачувати власники земельних ділянок (паїв) та постійні землекористувачі – фізичні та юридичні особи (ст. 14.1.72 Податкового кодексу Українист. 269.1 ПКУ). Об’єктами оподаткування земельним податком є:

  • земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
  • земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Податок на нерухомість в 2020 році

Розмір (ставка) земельного податку

Органи місцевого самоврядування самостійно встанoвлюють ставки плати за землю тa пільги щодо земельного податку, щo сплачується на відповідній території.

Відповідні рішення мають бути оприлюднені та, як правило, бути доступними онлайн — на сайтах відповідних органів або на сайті Державної фіскальної служби України.

  1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування — не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель — не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
  2. Ставка податку встановлюєтьcя у розмірі нe більше 12 відсотків їx нормативної грошової оцінки зa земельні ділянки, якi перебувають у постійному користуванні cуб’єктів господарювання (крiм державної тa комунальної форм власності).
  3. Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються:
  • за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, – у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області,
  • для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі,
  • для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі.

🎯 КИЇВ: в місті Києві ставки земельного податку затверджені Рішенням КМР від 23 червня 2011 року №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві.

У столиці для присадибних, дачних та садових ділянок ставка земельного податку складає 1% від їх нормативної оцінки.

Пільги по сплаті земельного податку

Так, згідно ст. 281 ПКУ, від сплати земельного податку у 2019 році звільняються:

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

  • для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 гектари;
  • для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 гектара, в селищах — не більш як 0,15 гектара, в містах — не більш як 0,10 гектара;
  • для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 гектара;
  • для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 гектара;
  • для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Строк сплати податку

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності на земельну ділянку, а у разі припинення права власності або користування земельний податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності у поточному році.

⚠️ Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.

Базовим податковим (звітним) періодом для сплати земельного податку є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідальність та звільнення від неї

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

  • при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
  • при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

⭕️ Фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у встановлені строки (ст. 287 ПКУ).

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Введено в дію Закон, який передбачає до 21.02.2020 року демонтаж незаконних огорож, які перешкоджають доступу до водойм

21 лютого 2020 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування» від 29.10.2019 року №233-IX, який спрямовано на забезпечення безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування.

Вказаний Закон набрав чинності 21.11.2019 року!

📌 Огорожі або інші конструкції, що встановлені до набрання чинності цим Законом та перешкоджають доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів (крім випадків, встановлених законом), підлягають демонтажу протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим ЗакономВидатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.

❗️ Тобто, усі незаконні огорожі та інші конструкції, які перешкоджають доступу до водойм, мали бути демонтовані до 21 лютого 2020 року!

Законом забороняється обмеження права загального водокористування у зв’язку з наданням прибережних захисних смуг (пляжних зон) в користування юридичним або фізичним особам; розширюється положення Водного та Земельного кодексів щодо забезпечення безперешкодного і безоплатного доступу до узбережжя річок, водойм та островів для загального водокористування; вводиться положення про те, що перешкоджання такому доступу є підставою для припинення права користування землями прибережних захисних смуг.

⚠️ У прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом. Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками. У разі якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов’язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.

Обмеження будь-яким способом безперешкодного або безоплатного доступу громадян до узбережжя, крім випадків, передбачених законом, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400—6800 грн.) і на посадових осіб – від 400 до 700 таких мінімумів (6800-11900 грн).

⭕️ В питаннях забудови берегів захист громадських інтересів є підставою для позбавлення права приватної власності

Контроль за дотриманням вимог Закону

Законом вносено також зміни до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якими до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів та островів для загального водокористування відповідно до закону.

А також зміни до ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», згідно з якими місцева державна адміністрація здійснює контроль за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів та островів для загального водокористування відповідно до закону.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Інформація, отримана від інших органів, по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю або нагляду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.02.2020 року по справі №826/8793/18 щодо правомірності скасування органом ДАБК дозвільних документів та документів, що засвідчують прийняття об’єктів в експлуатацію, а також щодо вимог відновити записи в Реєстрі ДАБІ, дійшов наступних висновків:

🎯 Інформація, отримана від інших органів влади, по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю або нагляду, а тому не може бути беззастережною підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій без проведення передбаченого Законом заходу контролю (прим. проведення перевірки).

🎯 Якщо помилкова інформація, зазначена у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об’єкта до експлуатації може бути врегульована у порядку, визначеному частиною першою статті 39-1 Закону №3038-VI шляхом внесенням до таких декларацій відповідних змін, то відсутні правові підстави для їх скасування.

🎯 Суб’єкти владних повноважень не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. 

Реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

Ненормативні правові акти суб’єкта владних повноважень, враховуючи також і наявність делегованих повноважень, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені таким суб’єктом після їх виконання.

За таких встановлених обставин та правового регулювання Верховний Суд дійшов до висновку про те, що оскаржені накази ДАБІ прийняті за відсутності законних підстав для скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об’єкта, без проведення передбаченого заходу контролю та без дотримання процедури їх прийняття.

Водночас зазначені рішення (про скасування декларацій) суперечать принципу правової визначеності, оскільки рішення суб’єкта владних повноважень про самостійне скасування власного рішення в спірній ситуації відповідають ознакам “свавільного” рішення, яке ставить особу (суб’єкта приватного права) в нерівне становище та створює ситуацію незахищеності.

Містобудування, земельне право та ДАБІ: судова практика за 2019 рік

📌 Стосовно позовних вимог в частині зобов’язання ДАБІ внести до Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об’єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів інформацію про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об’єкта до експлуатації, реєстрацію яких скасовано оскаржуваними наказами ДАБІ, то колегія суддів вважає їх передчасними, а права позивача у цій частині такими, що не порушено.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ URBANDATA – Реєстр дозвільних докментів ДАБІ!

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020