Щодо необхідності коригування проектної документації у зв’язку з введенням у дію нових норм (проект змін)

Мінрегіоном, з метою удосконалення порядку коригування, розроблення та оформлення проектної документації на будівництво об’єктів відповідно до сучасних вимог щодо розвитку інформаційних технологій та прискорення реалізації проектів будівництва, розроблено проект Наказу про внесення змін до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів.

⭕️ Проектом наказу пропонується:

❗️ скасування вимоги стосовно необхідності коригування затвердженої проектної документації на будівництво об’єкта у зв’язку з введенням нових нормативних документів, якщо дозвільні документи на виконання підготовчих та будівельних робіт по такому об’єкту не отримані;

🎯 розроблення, оформлення та передачу замовнику проектної документації на будівництво об’єктів у вигляді електронних документів.

Потрібно зазначити, що норма про необхідність коригування проектної документації, у зв’язку з введенням нових норм (а саме зміни до пп. 15.5 п. 15 Порядку), набрала чинності кілька місяців тому – 02.07.2019 року. Наразі положення про те, що “на об’єкти будівництва, проектна документація на які затверджена відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, (ПКМУ від 11.05.2011 року №560), підлягає коригуванню у зв’язку з введенням в дію нових нормативних документів, якщо щодо таких об’єктів не отримано документи, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт” планують скасувати.

Матеріал змінено 31.01.2020 року.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об’єкта є обов’язком ДАБІ, а не правом

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 09.12.2019 року по справі №826/22842/15 щодо зобов’язання органу державного архітектурно-будівельного контролю звернутися до суду із позовом про знесення самочинно збудованого об’єкта, прийшов до наступних висновків:

🎯 Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених статтею 38 ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності”, має обов’язок звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об’єкта та компенсацію витрат, пов’язаних з таким знесенням.

🎯 Звернення до суду з позовом в цьому випадку є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб’єктивних прав органу державного архітектурно-будівельного контролю.

🎯 Таким чином, суди попередніх інстанцій невірно кваліфікували повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо пред’явлення позову про знесення самочинно збудованого об’єкта як повноваження, яке може здійснюватися (або не здійснюватися) на власний розсуд цього органу (дискреційне).

🎯 Звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є способом захисту публічних інтересів у сфері містобудування, а не прав та законних інтересів Держархбудінспекції. Захист публічних інтересів у сфері містобудування не може ставитися у залежність від бажання Держархбудінспекції.

У разі невиконання органом державного архітектурно будівельного контролю його повноваження, передбаченого законом, особа, яка вважає, що така бездіяльність порушує її права або законні інтереси, має право звернутися з відповідним позовом до суду.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Позапланова перевірка ДАБІ та повідомлення суб’єкта містобудування

Публікація матеріалів, які стосуються здійснення перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, про те, що акт, складений за відсутності суб’єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови; а також про те, що не є недопуском ДАБІ до перевірки ситуація, коли особу не було повідомлено про її проведення, викликали питання щодо того, чи вимагається чинним законодавством повідомлення суб’єкта містобудування про проведення позапланової перевірки.

⭕️ Аналіз положень ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю свідчить про те, що вказані нормативно-правові акти не містять вимоги повідомляти суб’єкт містобудування проведення позапланової перевірки.

⭕️ Разом із тим, варто звернути увагу на судову практику, та, зокрема, висновок Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 14.11.2019 року по справі №822/680/16 щодо скасування припису та постанови ДАБІ про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності:

🎯 З аналізу норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб’єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об’єкта та до об’єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

🎯 Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб’єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов’язком такого суб’єкта містобудування.

🎯 Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб’єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов’язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019