Category: Статьи

19 березня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 року №710, якою внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру (Постанова КМУ від 17 жовтня 2012 року №1051).

⭕️ Вказані зміни дозволяють:

• кожному громадянину України отримувати викопіювання з Державного земельного кадастру у режимі онлайн з можливістю його друку на власному комп’ютері;
• сертифікованим інженерам-землевпорядникам подавати заяви про здійснення державної реєстрації земельної ділянки в електронній формі із застосуванням веб-технологій, з використанням особистого електронного цифрового підпису;
• сертифікованим інженерам-землевпорядникам проводити попередню перевірку електронних документів, які подаються для внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Завдяки цьому, виконавці землевпорядних робіт самостійно виявлятимуть недоліки у електронних документах до їх подачі державним кадастровим реєстраторам;
• організувати он-лайн моніторинг усіх видів заяв, що опрацьовуються у Державному земельному кадастрі;
• скоротити кількість форм заяв щодо обмежень у використанні земель до однієї, що зменшить кількість випадків неузгодженостей під час подання відповідних документів як у заявників, так і у державних кадастрових реєстраторів;
• деталізувати підстави для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, що зменшить ризик виникнення необґрунтованих відмов державних кадастрових реєстраторів за результатами розгляду відповідних документів.

⭕️ Змінами (з 19.03.2019) впроваджено 17 видів електронних сервісів:

• електронні сервіси для отримання викопіювання з картографічної основи ДЗК, кадастрової карти (плану);
• попередня перевірка електронних документів – 4 види (для адміністративно-територіальних одиниць, нормативної грошової оцінки земель, обмеження у використанні земель та земельної ділянки);
• моніторинг розгляду звернень у системі ДЗК – 12 видів, які передбачені пунктом 211 Порядку ведення ДЗК.

Основні зміни (з 19.03.2019)

🎯 Тепер отримати викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) має право будь-яка фізична або юридична особа за умови її ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, в тому числі органи державної влади, органи місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом.

Викопіювання з картографічної основи ДЗК можна отримати онлайн з можливістю її друку на своєму комп’ютері для подальшого використання при підготовці землевпорядної документації.

Отже, тепер заявник витрачатиме менше часу на отримання зазначених графічних матеріалів і зможе використовувати їх при підготовці документації.

🎯 Спрощується процедура державної реєстрації земельної ділянки з урахуванням принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги, усуваються причини, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень фізичних та юридичних осіб із заявами та документами через центри надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі виявлення помилок, необхідності внесення певних уточнень), та, як наслідок, зменшуються зайві витрати матеріальних ресурсів.

При цьому залишається можливість подання відповідних документів щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру до Державного кадастрового реєстратора.

🎯 Деталізуються підстави для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру:

• якщо підставою для відмови є невідповідність поданих документів вимогам законодавства, реєстратор в рішенні про відмову відзначає такі відомості з посиланням на нормативно-правовий акт і його положення, з якими виявлено невідповідність;
• у разі, якщо підставою для відмови є нерозбірливий текст, закреслені слова, помилки й т. п., реєстратор у своєму рішенні про відмову вказує назву документа і його частину, в якій написано нерозбірливий текст або виявлені помилки, а якщо заявник подав документи не в повному обсязі, то реєстратор зазначає назви документів, яких не вистачає.

🎯 Запроваджуєтьсяон-лайн моніторинг розгляду усіх видів заяв, що опрацьовуються у Державному земельному кадастрі, з метою недопущення порушень під час державної реєстрації земельних ділянок.

Сервіси відкритого моніторингу надають можливість контролювати стан готовності необхідних документів з відомостями ДЗК та отримувати актуальну інформацію про можливість їх отримання у відповідному центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Прогнозують, що внесені зміни позитивно вплинуть на:

• зменшення корупційних ризиків – на 167 тис. контактів із чиновниками кожного року;
• збільшення надходжень від земельного податку – на 2,3 млн. грн.;
• зменшення тіньової економіки – на 79 млн. грн.

✅ Запровадження продажу земельних ділянок виключно на електронних земельних торгах (проект змін до Земельного кодексу)

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ2019

19.12.2018 року на сайті КМУ було розміщено повідомлення, що «18 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України затвердив оновлений Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Відповідний проект постанови розроблений Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.»

❗️Проте, зазначеної Постанови КМУ досі немає ні на сайті самого КМУ, ні на сайті Мінрегіону!

Неофіційно мені стало відомо, що вказану Постанову оприлюднять в середині березня 2019 року.

У зв’язку з усім наведененим вище, 06.03.2019 року я звернувся із запитом до КМУ, де просив:

1. Надати текст Постанови КМУ «Про внесення змін до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», яку було прийнято в грудні 2018 року.

2. Повідомити, коли вказана Постанова КМУ «Про внесення змін до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», яку було прийнято в грудні 2018 року буде опублікована.

▶️ 13.03.2019 року мною було отримано наступну відповідь:

Також 13.03.2019 року я направив відповідний запит до Мінрегону (сподіваюся, їм вистачить 5-ти днів, шоб надати відповідь).

20.03.2019 року було отримано відповідь Мінрегіону на запит від 13.03.2019 року:

❗️ З відповіді Мінрегіону від 20.03.2019 року стало відомо, що 18.12.2018 року не було прийнято жодної постанови, а також стало відомо, що «доопрацьований проект Постанови КМУ було передано на розгляд Уряду 04.02.2019 року»!

📎 20.03.2019 року мною подано запит з метою отримання тексту проекту Постанови, яка була передана на розгляд.

⭕️ 29.03.2019 року мною було отримано відповідь від Кабінету Міністрів України щодо Постанови від 18.12.2018 року та щодо Постанови №236 від 20.03.2019 року Про внесення змін до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

✅ Подальша переписка та відповіді будуть викладатися у групі Містобудування в Україні!

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виніс постанову по справі №210/3059/17 (2-а/210/148/17) та дійшов таких висновків:

⭕️ акт, складений за відсутності Позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень; аналогічна позиція ВС по справі №201/3017/17 (2-а/201/281/2017).

⭕️ порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування результатів цієї перевірки.

Обґрунтування

Суд звертає увагу, що на кожному конкретному об’єкті будівництва можуть знаходитися (виконувати роботи) суб’єкти містобудування, перелічені у п. 1 Порядку проведення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №533. Під час перевірки об’єкта будівництва можуть бути виявлені порушення зі сторони одного або декількох суб’єктів містобудування.

У п.п. 16 зазначеного Порядку встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком, а у п. 18 Порядку зазначено, що керівникові кожного суб’єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта.

З огляду на вище викладене, Суд дійшов висновку, що виявлені посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил фіксуються у відповідних актах, які складаються щодо кожного конкретного суб’єкта містобудування (адже у п. 18 Порядку зазначається, що акт надається керівникові кожного суб’єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки).

У п. 17 Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі – припис). Із зазначеної норми вбачається, що протокол та припис складаються на підставі фактичних обставин, встановлених у відповідному акті. Акт, протокол та припис також є підставами для винесення постанови про накладення штрафу на відповідного суб’єкта містобудування.

Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб’єктів містобудування, закріплених у п. 13 Порядку. Зокрема, у пп. 3-5 п. 13 Порядку встановлено, що суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Окрім того, у п. 21 Порядку також зазначено, що якщо суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід’ємною частиною такого акта.

Суд погоджується із доводами касаційної скарги щодо того, що акт, складений за відсутності Позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 07.02.2019 у справі №201/3017/17(2-а/201/281/2017) та не вбачає підстав відступати від неї.

Суд відхиляє аргумент, наведений в п.12-Б. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»» від 03.11.2016 № 1726-VII встановлено, що заходи контролю органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) здійснюються у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, законами та іншими нормативно-правовими актами у відповідній сфері, до набрання чинності змінами до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” в частині визначення особливостей здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, але не більше року після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч..4-5 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації – з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у ч. 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, ч. 1, 4, 6 – 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 статті 4, ч. 1 – 4 статті 5, ч. 3 статті 6, ч. 1ї – 4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 статті 22 цього Закону.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038. Порядок здійснення державого архітектурно-будівельного контролю затверджено: постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011  №553. Пункт 1 Порядку №553 передбачає, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі – суб’єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб’єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців) на об’єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої – восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої – четвертої статті 5, частини третьої статті 6,      частин першої – четвертої та шостої статті 7, статей 9,      10,      19,      20,      21, пункту 3 статті 22 Прикінцеві положення” Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Відповідно до ч.3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об’єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Отже, Відповідач мав законні повноваження проводити перевірку саме на об’єкті будівництва, що не суперечить нормам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Цей висновок не суперечить висновку про недотримання Відповідачем процедури проведення перевірки, а саме порушення права бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення.

Враховуючи вищезазначене, Суд не вбачає підстав для розгляду інших доводів скарги щодо неправильного з’ясування судом апеляційної інстанції суті порушення, оскільки порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування результатів цієї перевірки.

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ2019