Category: Статьи

Міністерством аграрної політики та продовольства України розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки сільського господарства через консолідацію земель».

⭕️ Консолідація земель — комплекс заходів із землеустрою, які полягають у зміні меж та угідь земельних ділянок, формуванні нових земельних ділянок, припинення існування існуючих земельних ділянок з метою уникнення черезсмужжя та забезпечення сталого землекористування.

Проект Закону передбачає демократичний механізм консолідації земель, а також впроваджує правові інструменти для безумовного та дієвого захисту інтересів всіх землевласників. Особлива увага приділяється безумовному відшкодуванню можливих збитків для землевласників, які не є ініціаторами консолідації, що має дієво попереджувати проведення консолідації земель у спосіб, який не відповідатиме інтересам усіх власників земельних ділянок.

Проект Закону не передбачає інструментів втручання у консолідацію земель з боку органів державної влади або місцевого самоврядування.

Відповідно до проекту ініціаторами консолідації земель можуть бути особи, яким в сукупності належить право власності на земельні ділянки, що складають більше 50% площі масиву земель сільськогосподарського призначення. Об’єктом консолідації земель можуть бути земельні ділянки, які відповідно до відомостей Державного земельного кадастру розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, і які відповідають усім наступним критеріям:

• належать до земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, фермерського господарства;
• за угіддями не можуть належати до земель під багаторічними насадженнями;
• за функціональним зонуванням земельні ділянки не можуть належати до іншої функціональної зони, крім територій під ріллею та перелогами, меліорованих територій, територій для сінокосіння та випасання худоби;
• на земельних ділянках не мають бути розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди (крім об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж);
• відповідно до відомостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у власника, користувача земельної ділянки має бути відсутнє право на виконання будівельних робіт на такій земельній ділянці.

▪️ Відповідність об’єктів консолідації цим критеріям підтверджується нотаріусом. Відомості про належність земельної ділянки до функціональної зони підтверджується витягом із містобудівної документації, що надається сільською, селищною, міською радою або її виконавчим органом за зверненням нотаріуса.

▪️ Консолідація земель здійснюється за проектом землеустрою щодо консолідації земель.

▪️  Розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель може супроводжуватися запровадженням:

а) обтяжень речових прав на усі земельні ділянки, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, які полягають у забороні відчуження (крім передачі у спадщину), передачі у користування (крім поновлення договорів оренди, суборенди,земельного сервітуту, укладення таких договорів на новий строк з тими ж землекористувачами);

б) обмежень у використанні усіх земельних ділянок, які полягають у забороні зміни меж, угідь земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення.

Строк дії зазначених обмежень речових прав на земельні ділянки та обтяжень речових прав на них встановлюється у два місяці з дня державної реєстрації таких обтяжень.

Про розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель у п’ятиденний строк з дня його укладення договору про його розроблення прийняття письмово повідомляються власники, користувачі та заставодержателі земельних ділянок, що є об’єктами консолідації, а для земельних ділянок державної, комунальної власності – органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження ними. У випадку, якщо об’єктом консолідації є земельна ділянка, сформована з невитребуваної земельної частки (паю), нерозподілена земельна ділянка, земельна ділянка, власник якої помер, але спадкоємці не прийняли спадщину, земельна ділянка, що є відумерлою спадщиною, про розроблення проекту повідомляється сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням земельної ділянки. Письмове повідомлення здійснюється шляхом надання нотаріусом засвідченої копії зазначеного договору під розписку або надіслання такої копії цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. У разі, якщо розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель супроводжується запровадженням обмеженням у використанні земельних ділянок, обтяженням речових прав на них, письмове повідомлення здійснюється нотаріусом, який здійснив державну реєстрацію зазначених обтяжень.

Власник земельної ділянки протягом одного місяця з дня отримання повідомлення про розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель має право надіслати нотаріусу, який повідомив про розроблення проекту, письмову згоду на здійснення зазначеним проектом заходів з об’єднання земельних ділянок, які належать йому на праві власності. У разі, якщо земельні ділянки передані у користування іншим особам або перебувають у заставі, їх об’єднання погоджується також із їх користувачем, заставодержателем.

Справжність підписів на письмовій згоді посвідчується нотаріально. Про таку згоду нотаріус зобов’язаний письмово повідомити ініціатора консолідації протягом двох робочих днів з дня її отримання.

Проект землеустрою щодо консолідації земель розробляється особами, які відповідно до закону можуть бути розробниками документації із землеустрою.

Розробник проекту землеустрою щодо консолідації земель для здійснення заходів, пов’язаних з розробленням такого проекту, має право безперешкодного доступу до земель та земельних ділянок, які є об’єктами консолідації, для виконання робіт із землеустрою.

▪️ Проектом землеустрою щодо консолідації земель можуть передбачатись наступні заходи із землеустрою щодо об’єктів консолідації (далі – заходи консолідації):

а) зміна меж земельних ділянок з метою усунення черезсмужжя, ламаності меж;

б) зміна угідь земельних ділянок;

в) формування земельних ділянок комунальної власності під польовими дорогами та/або збільшення площі земельних ділянок приватної власності за рахунок земельних ділянок комунальної власності під польовими дорогами (крім польових доріг, які обмежують масив);

г) об’єднання декількох земельних ділянок, які належать на праві власності одній особі.

Заходи, передбачені проектом землеустрою щодо консолідації земель мають відповідати наступним вимогам:

• нормативна грошова оцінка земельної ділянки, межі якої були змінені, не може бути меншою нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки до зміни її меж, більше, ніж на 10%;
• у складі масиву земель сільськогосподарського призначення, має бути відсутнє черезсмужжя, і усі земельні ділянки, які належать на праві власності одному власнику, мають бути пов’язані спільними межами;
• має бути забезпечений вільний доступ до кожної земельної ділянки (сукупності декількох земельних ділянок, поєднаних спільними межами, які перебувають у власності однієї особи) з дороги, розташованої на межі цього масиву, без необхідності проходу (проїзду) через іншу земельну ділянку.

У разі, якщо проектом передбачено збільшення площі земельних ділянок приватної власності за рахунок земельних ділянок комунальної власності під польовими дорогами:

а) кожен власник земельної ділянки, розташованої у масиві (крім держави та територіальної громади) має право на збільшення площі земельних ділянок, які перебувають у його власності, пропорційно до площі, яку складає ця земельна ділянка відносно площі масиву за рахунок земельних ділянок під польовими дорогами, які перебувають у комунальній або колективній власності;

б) земельні ділянки комунальної власності, площа яких увійшла до площі інших земельних ділянок масиву земель сільськогосподарського призначення, припиняє існувати як об’єкт цивільних прав, а їх державна реєстрація та державна реєстрація речових прав на них скасовується на підставі рішення про затвердження проекту землеустрою щодо консолідації земель.

Власники, користувачі об’єктів консолідації, які внаслідок затвердження проекту землеустрою щодо консолідації земель зазнали збитків (крім держави, територіальної громади), мають право на відшкодування таких збитків за рахунок ініціаторів консолідації. Розмір збитків визначається шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок.

▪️ Кадастрові номери земельних ділянок, межі, площа, угіддя яких були змінені за проектом землеустрою щодо консолідації земель, не скасовуються, крім земельних ділянок, сформованих цим проектом шляхом об’єднання земельних ділянок. Не допускається здійснення без згоди власника земельної ділянки за проектом консолідації земель заходів із землеустрою, які передбачають зменшення площі земельної ділянки або зміну її угідь, об’єднання земельних ділянок.

Рішення ініціаторів консолідації про затвердження проекту землеустрою щодо консолідації земель може бути оскаржено до суду власниками земельних ділянок, межі, площа та угіддя яких були змінені за таким проектом, суб’єктами інших речових прав на такі земельні ділянки, якщо вони не погодили такий проект.

Власники, користувачі земельних ділянок, межі земельних ділянок яких були змінені внаслідок затвердження проекту землеустрою щодо консолідації земель, мають право на збирання врожаю на земельних ділянках в межах, які існували до такого затвердження, за умови, якщо такий врожай був посіяний до затвердження проекту.

▪️ Після затвердження проекту землеустрою щодо консолідації земель наступне розроблення такого проекту щодо тих земельних ділянок, які були об’єктами консолідації, допускається не раніше, ніж через 5 років.

📌 Станом на 01.01.2022 в Україні нараховувалося 26 629 фермерських господарств, які в сукупності обробляють лише 4 968,7 тис. га сільськогосподарських угідь, а це менше, ніж 15% сільськогосподарських земель країни. Отже, близько 36 млн га сільськогосподарських угідь сьогодні залишаються під загрозою подальшої парцеляції.

Обговорити вказаний проект можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук повідомила, що з 1 січня 2024 року Державний реєстр нерухомих пам’яток України стане доступним не тільки службовцям, а й всім громадянам онлайн.

Державний реєстр нерухомих памʼяток України (ДРНПУ) містить перелік обʼєктів культурної спадщини, які держава офіційно бере під охорону. Такі обʼєкти визначають незалежно від форм власності, відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності. Після внесення до реєстру обʼєкти культурної спадщини набувають статусу памʼяток.

У відкритому доступі буде інформація про більшість пам’яток: як державного, так і місцевого значення; як про давно відомі, так і про нвовиявлені.

Цей реєстр містить перелік об’єктів культурної спадщини, які охороняються держави. В Україні приблизно 140 000 нерухомих культурних памʼяток. Наразі відомо про 105 532 внесених об’єктів культурної спадщини у галузі архітектури, археології, історії, монументального мистецтва, науки і техніки, ландшафту та садово-паркового мистецтва. Цю роботу здійснюють місцеві органи уповноважені на охорону памʼяток.

⭕️ Державний реєстр нерухомих пам’яток України створений та функціонує відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Пам’ятки у Реєстрі поділяються на дві охоронні категорії:

• національного значення
• місцевого значення

Класифікація пам’яток за видами:

• археології — рештки життєдіяльності людини (нерухомі об’єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов’язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації;

• історії — будинки, споруди, їхні комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів;
• монументального мистецтва — твори образотворчого мистецтва: як самостійні (окремі), так і ті, що пов’язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам’ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями);
• архітектури та містобудування — окремі архітектурні споруди, а також пов’язані з ними твори монументального, декоративного та образотворчого мистецтва, які характеризують відзнаки певної культури, епохи, певних стилів, традицій або авторів; природно-архітектурні комплекси (ансамблі), історичні центри, вулиці, квартали, площі, залишки давнього розпланування та забудови, що є носієм певних містобудівних ідей;
• садово-паркового мистецтва — поєднання паркового будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами;
• історичного ландшафту — природні території, які мають історичну цінність;
• науки і техніки — унікальні промислові, виробничі, науково-виробничі, інженерні, інженерно-транспортні, видобувні об’єкти, що визначають рівень розвитку науки і техніки певної епохи, певних наукових напрямів або промислових галузей.

Рішення про внесення та виключення об’єктів культурної спадщини з Державного реєстру нерухомих пам’яток України приймають:

• Кабінет Міністрів України — стосовно пам’яток національного значення
• Міністерство культури України — стосовно пам’яток місцевого значення

Не підлягають державній реєстрації об’єкти, що є сучасними копіями існуючих пам’яток або спорудами (витворами), створеними за старовинними проєктами чи науковими реконструкціями, у тому числі масові тиражовані копії. Виключають із реєстру пам’ятки, зруйновані через природні чинники або людську діяльність.

Євгенія Кравчук висловила вдячність команді МКІП та Міністерства цифрової трансформації України за реалізацією ініціативи, TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах (за підтримки USAID та UKAID); Eurasia Foundation та Фонд Східна Європа за підтримку презентації та воркшопу. А також т.в.о Міністра культури та інформаційної політики Ростиславу Карандєєву і заступниці Міністра культури та інформаційної політики Анастасії Бондар.

За інформацією МКІП, запровадження єПам’ятки дозволить сформувати єдиний масив даних про всі об’єкти культурної спадщини України, зокрема й ті, що зараз перебувають на тимчасово окупованих територіях. Очікується, що впровадження реєстру перешкоджатиме хаотичній забудові в історичних ареалах міст, особливо під час повоєнної відбудови, а також оптимізуватиме процеси охорони пам’яток України на всіх рівнях державного управління.

Долучайтеся до групи Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України розроблено нову редакцію Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів.

Проектом акта пропонується привести у відповідність до Лісового кодексу України процедуру та вимоги щодо ведення обліку лісів, а також встановити систему ведення державного лісового кадастру – визначити умови і механізм ведення державного лісового кадастру та організації взаємовідносин з учасниками процесу його ведення згідно з вимогами Лісового кодексу України.

Проект акта передбачає, що державний лісовий кадастр включає геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет згідно із Законом України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних».

Враховуючи, що проект акта передбачає наявність у державному лісовому кадастрі геопросторових даних, то у цьому кадастрі з’явиться картографічна складова, яка надасть можливість взаємодіяти з іншими інформаційними системами та кадастрами.

Створення Єдиного державного реєстру адрес

📌 На сьогодні державний лісовий кадастр існує лише у вигляді документації державного лісового кадастру, яка містить зведені дані, і не передбачає наявності в ньому картографічної складової.

Чинною редакцією Порядку передбачено поновлення документації кадастру один раз на п’ять років за результатами чергового державного обліку лісів. Втім, останній черговий державний облік лісів і відповідно поновлення документації кадастру було проведено станом на 01 січня 2011 року.

Нова роедакція передбачає, що ведення державного лісового кадастру забезпечується Держлісагентством, яке є його держателем, а використання відомостей державного лісового кадастру здійснюється шляхом надання доступу до відомостей державного лісового кадастру за
допомогою програмних засобів державного лісового кадастру, у тому числі через Публічну кадастрову карту лісів з використанням каналів електронних комунікацій.

Відповідно до положень Постанови КМУ №835 від 21.10.2015 року відомості Державного лісового кадастру віднесено до вікритих даних, отже доступ до оновленого лісового кадастру буде вільним та безкоштовним.

Обговорити вказаний проект можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023