Міністерством розвитку громад та територій України розроблено проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо вдосконалення здійснення державного архітектурно-будівельного контролю». Вказаний документ розроблено з метою забезпечення ефективності здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю з урахуванням принципів, передбачених Законом України «Про адміністративну процедуру», а також усунення неоднозначності нормативних положень для уникнення можливості їх суб’єктивного застосування органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Обґрунтування необхідності прийняття акта
Інститут державного архітектурно-будівельного контролю відіграє надвагому роль у належному формуванні та забезпеченні розвитку сфери містобудівної діяльності. Ефективність реалізації контролю органами державного архітектурнобудівельного контролю та максимальне досягнення мети цього інституту залежить значною мірою саме від чіткості, системності та комплексності нормативно закріплених завдань, функцій, прав та обов’язків зазначених органів. Так, процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, відповідальними виконавцями робіт та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначена Порядком здійснення державного архітектурнобудівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі – Порядок № 553). Водночас практичне застосування Порядку № 553, а також ґрунтовний аналіз практики реалізації існуючого правового поля у сфері державного архітектурно-будівельного контролю свідчить про нагальну необхідність внесення змін, які забезпечать чіткий нормативно визначений алгоритм дій посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, усунуть неоднозначність застосування норм та застарілі підходи.
Так, наразі однією з підстав здійснення контролю є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. З метою розгляду таких звернень законодавством передбачено утворення при органі державного архітектурнобудівельного контролю комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності. При цьому нормативною основою функціонування такої Комісії є лише пункт 71 Порядку № 553, який фактично окреслює загальні підходи та не містить достатнього регулювання. Розглядаючи положення згаданого пункту 71 з точки зору його застосування на практиці, можна дійти висновку про необхідність додаткового врегулювання окремих процедурних аспектів порядку розгляду звернень комісією. Зокрема, вбачається за доцільне визначити на нормативному рівні вимоги до звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що полегшить подання фізичними та юридичними особами таких звернень; визначити категорії звернень, які не підлягають розгляду тощо.
У контексті порядку розгляду вказаних звернень Комісією слід зауважити, що у щорічній доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини надано рекомендації Державній інспекції архітектури та містобудування України щодо розроблення змін до пункту 71 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, у частині проведення Комісією щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності своїх засідань в режимі відеоконференції та впровадити ці зміни в роботу Комісії, що відповідно враховано розробником.
Крім цього, необхідність внесення змін до Порядку № 553 викликана потребою вдосконалення алгоритму дій посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення фактів самочинного будівництва.
Регламентований у правовому вимірі порядок дій компетентних органів у разі виявлення самочинного будівництва є недостатнім та не забезпечує належної взаємодії органів державного архітектурно-будівельного контролю та органів Національної поліції, місцевого самоврядування. Тоді як механізм виявлення фактів самочинного будівництва має бути визначений в законодавстві у такий спосіб, який забезпечить максимально швидке реагування з боку відповідних органів на такі факти та сприятиме усуненню ймовірних негативних наслідків, зумовлених самочинним будівництвом, оскільки за своєю юридичною природою факт самочинного будівництва досить часто свідчить про наявність негативного впливу на права та законні інтереси інших осіб.
Окремо варто зауважити, що труднощі, які виникають при проведенні заходів державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема під час складання протоколів про вчинення правопорушень, деякою мірою спричинені відображенням застарілих підходів, що у свою чергу ускладнює реалізацію завдань інституту державного архітектурно-будівельного контролю та потребує корегування з урахуванням вимог сьогодення. Разом з цим з огляду на вищеокреслену проблематику, потребують перегляду положення Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
У свою чергу вагомим кроком у законодавстві було прийняття Закону України «Про адміністративну процедуру», який запроваджує нові інструменти регулювання відносин між фізичними/юридичними особами та суб’єктами, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації. Законом України від 10.10.2024 №4017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про адміністративну процедуру”», який набув чинності 15.11.2024, внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у зв’язку з чим виникає необхідність приведення підзаконних актів відповідно до положень вказаного Закону.
Таким чином, наразі виникла необхідність розроблення акта, положення якого усунуть правові невизначеності та наявність різнотлумачень при здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.
Пропонується внести зміни, зокрема, до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244. Зазначеними змінами передбачається, зокрема, визначити чіткі вимоги до звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також до висновку, складеного за результатами засідання комісії.
Крім того, пропонованими змінами передбачається можливість заявника, суб’єкта містобудування та/або їх представників брати участь у засіданні комісії дистанційно у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Також положеннями проєкту постанови визначено чіткий алгоритм дій відповідних органів у разі виявлення факту самочинного будівництва. Так, у разі виявлення факту самочинного будівництва орган державного архітектурно-будівельного контролю проводить перевірку із залученням представників органів Національної поліції і місцевого самоврядування та вживає заходів для встановлення відомостей про суб’єкта містобудування, який будує чи збудував об’єкт самочинного будівництва (зокрема, його прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), номер та серія паспорта – для фізичної особи або найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – для юридичної особи). Якщо під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю неможливо встановити суб’єкта, який будує чи збудував об’єкт самочинного будівництва, матеріали такої перевірки разом з вимогою про встановлення суб’єкта містобудування орган державного архітектурнобудівельного контролю направляє до органів Національної поліції. Органи Національної поліції у строк до 30 календарних днів з дня надходження вимоги про встановлення суб’єкта містобудування вживають відповідні заходи для встановлення такої особи, про що повідомляють орган державного архітектурно-будівельного контролю. Відомості органу Національної поліції про встановлення суб’єкта містобудування, який будує чи збудував об’єкт самочинного будівництва, є невід’ємною частиною акта, який складається за результатами перевірки. Також положення проєкту постанови передбачають застосування принципів адміністративної процедури при взаємодії фізичних/юридичних осіб з органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Разом з цим запропонованими змінами приведено у відповідність до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» термінологію підзаконних нормативних актів. Крім того, відповідні зміни внесено також до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду».
Нижче наведу кілька основних змін, які запропоновані документом:
Позапланова перевірка
Запровано викласти в новій редакції положення про позапланові перевірки, зокрема визначено які зверенння не підлягатимуть розгляду:
- у разі, якщо заявником у встановлений строк не усунено виявлені недоліки;
- від одного і того ж заявника щодо проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), за якими було прийнято рішення комісії, оформлене відповідним висновком, та за відсутності додаткових істотних фактів (обставин), які можуть вплинути на прийняття рішення про необхідність проведення позапланової перевірки;
- щодо проведення повторної позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об’єкта будівництва чи суб’єкта містобудування;
- в яких порушено питання, яке станом на день подання звернення до органу державного архітектурно-будівельного контролю розглядається судом або щодо якого ухвалено судове рішення про відмову в задоволенні вимог заявника, крім випадків зміни істотних для вирішення справи обставин (умов);
- в яких вжито ненормативну лексику та/або образливі висловлювання.
Залучення експертів та призначення експертиз
Для надання оцінки дій суб’єктів містобудування під час виконання підготовчих та будівельних робіт, що потребує спеціальних знань, керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю має право прийняти обґрунтоване рішення про призначення інженерно-технічної або іншого виду експертизи з визначенням експерта чи експертної установи та переліку питань експертизи з одночасним зупиненням заходу державного архітектурнобудівельного контролю. Строки здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю, визначені цим Порядком, відновлюються у день одержання органом державного архітектурно-будівельного контролю результатів експертизи.
Щодо надсилання матеріалів перевірки
Акт, припис, протокол, постанова про накладання штрафу, інші матеріали перевірок та інші документи, складені під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, підписуються відповідною посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю та відповідно до вимог, встановлених цим Порядком, вручаються під розписку суб’єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб’єкта містобудування) – за його клопотанням, або надсилаються суб’єкту містобудування через електронний кабінет або засобами електронного зв’язку та/або поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, про що робиться запис у відповідному документі.
Датою отримання документів, надісланих рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, є дата, наступна за датою його отримання об’єктом поштового зв’язку за місцезнаходженням (місця проживання) отримувача.
Датою отримання документів, надісланих за допомогою електронного кабінету є день отримання органом органом державного архітектурнобудівельного контролю інформації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про доставку документів до електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Датою отримання документів, надісланих засобами електронного зв’язку, є дата відправлення такого документа, зазначена у оператора електронної комунікаційної мережі.
У разі коли доставка документа відбулася у неробочий час робочого дня або у неробочий день, датою отримання електронного документа/відомостей користувачем електронного кабінету вважається наступний робочий день.
Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою отримання електронного документа/відомостей користувачем електронного кабінету вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Адресою для листування суб’єкта містобудування (юридичної особи, фізичної особи-підприємця) є місцезнаходження суб’єкта містобудування, визначене в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення є одержаний від оператора поштового зв’язку розрахунковий документ за надані послуги.
Щодо повідомлень та направлення документів:
У всіх НПА, який стосується вказаний проект, слова «рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет» пропонується замінити словами «через електронний кабінет та/або засобами електронного зв’язку та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, про що робиться запис у відповідному документі.
Якщо коротко, то тепер документи мають направлятися з описом вкладення, а не просто рекомендованим листом. Вважаю це дуже правильною зміною, бо дуже часто на практиці органих держархбудконтролю могли направити лише частину документів, і потім виникали проблеми, які можна було вирішити лише у судовому порядку.
Самовідвід
Пропонуєтсья доповнити чинні НПА положенням про самовідвід посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка здійснює розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за наявності підстав, визначених частиною першою статті 23 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Це лише частина змін, які пропонується внески вказаною вище проєктом постанови.
Знайти більше новин та аналітичних матеріалів у сфері містобудування та земельного права можна у групі Містобудування в Україні та в моєму Телеграм-каналі.
Юрій Брикайло, адвокат
Ⓒ 2025