Порядок визначення реквізитів адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна

Мінрегіон, на виконання положень Постанови КМУ №367 від 27.03.2019 року «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності», якою, зокрема, було затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна, розробив Порядок визначення реквізитів адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна!

Зазначений Порядок мав бути прийнятий ще до 01.07.2019 року.

Нещодавно Мінрегіон також визначив Перелік об’єктів будівництва та об’єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна.

⭕️ Новий Порядок врегульовує визначення реквізитів адреси об’єктів будівництва, об’єктів нерухомого майна, їх унікальність.

У проекті Порядку визначено наступні терміни:

  • адреса – адреса об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна;
  • вбудовані приміщення – приміщення, що є частиною внутрішнього об’єму будівлі;
  • вбудовано-прибудовані приміщення – приміщення, частина внутрішнього об’єму яких є частиною внутрішнього об’єму основної будівлі, а інша частина – прибудованою.
  • прибудовані приміщення – приміщення, що прибудовані до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стіну;
  • об’єкт – об’єкт будівництва, об’єкт нерухомого майна;
  • назва іменованого об’єкта – гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта;
  • реквізити адреси – складові адреси, що у своїй сукупності складають унікальний ідентифікатор об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна та визначають місце його розташування на місцевості.

🎯 Нумерація об’єктів, що розташовані на території кооперативу, садового, дачного товариства тощо, здійснюється згідно з генеральним планом забудови кооперативу, товариства тощо та іншою планувальною і проектною документацією.

🎯 Об’єкти, що розташовані поза межами населеного пункту, нумеруються з присвоєнням непарних номерів (починаючи з 1) на лівій і парних номерів (починаючі з 2) на правій стороні:

  • у придорожній смузі автомобільної дороги – за зростанням кілометражу дороги в межах кожного кілометра;
  • у смузі відведення залізниці – за зростанням кілометражу дороги в межах відстані між двома роздільними пунктами.

⭕️ У разі якщо нумерації об’єктів до набрання чинності цим Порядком здійснювалась в інший спосіб, ніж передбачено цим Порядком, подальшу нумерацію нових об’єктів допускається продовжувати з використанням раніше застосованого способу нумерації.

⭕️ У разі зміни функціонального призначення окремої частини об’єкта, яка є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин та має окремий вхід (вихід), адреса такої частини об’єкта визначається шляхом додавання до адреси об’єкта окремого порядкового номера такої частини (наприклад: вулиця Старокиївська, будинок 10, нежитлове приміщення 2).

⭕️ У випадку поєднання понумерованих квартир та/або приміщень в одну квартиру та/або приміщення використовуються поєднані номери квартир (приміщень) через дріб (наприклад, «квартира 17/21», «приміщення 3/4/5/6»).

🏠 Новий порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Мораторій на нову забудову, якщо міста не оновлять чинні генплани до кінця 2020 року?

⭕️ На думку Льва Парцхаладзе, якщо до кінця 2020 року чинні генплани не будуть оновлені відповідно до ДБН «Планування і забудова територій, в Україні потрібно ввести мораторій на нову забудову!

За його словами, на сьогодні жодне з міст-мільйонників в Україні не внесло зміни до генеральних планів населених пунктів згідно з новими ДБН Б.2.2-12:2018.

❗️ Проте вказаний ДБН Планування і забудова територій не є чинним, і вносити будь-які зміни на його основі/підставі незаконно!

Навіть, коли з 01.10.2019 року набере чинності ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, все одно постане питання: чи  зобов’язані всі населені пункти України до певної дати змінити свої генеральні плани.

В такий спосіб – введення мораторію – Мінрегіон хоче стимулювати оновлення генеральних планів населених пунктів.

🛑 На мою думку, за наявності чинної містобудівної документації жодних підстав вводити подібні мораторії немає.

А тому сподіваюся, що подібна ініціатива не буде реалізована, а натомість буде запроваджено ефективний контроль за дотриманням всіма забудованиками чинних норм та існуючого містобудівного законодавства.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Забудовники не зобов’язані отримувати погодження Мінкульту при здійсненні забудови при відсутності визначених меж історичних ареалів

⭕️ 30.07.2019 року Окружним адміністративним судом м. Києва було винесено Рішення по справі №640/8212/19, в якому суд дійшов наступних висновків:

🎯 Межі та режими використання історичних ареалів у м. Києві не затверджені у встановленому законом порядку, а саме відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 318, та іншого відповідного законодавства, а тому забудовники не зобов’язані отримувати від Міністерства культури України будь-які дозволи або погодження, пов’язані із здійсненням капітального будівництва (погоджувати проектну документацію, отримувати дозвіл на земляні роботи тощо) у випадку відсутності належним чином затверджених меж історичних ареалів.

⭕️ Приймаючи таке Рішення, суддя послався, зокрема, на Постанову Верховного Суду від 27.02.2019 року по справі №826/5755/17, якою було встановлено настпуне:

🎯 За даними офіційного сайту Міністерства культури України межі історичного ареалу міста Києва не затверджені.

🎯 Враховуючи відсутність затверджених меж історичного ареалу міста Києва, за що частково відповідає безпосередньо Міністерство культури України, позивач мав підстави вважати, що надання дозволів на проведення робіт на пам’ятках місцевого значення належить до повноважень органу охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (п. 13 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

З аналізу наведених норм вбачається, що Генеральний план м. Києва є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, яка затверджується Київською міською радою та не є науково-проектною документацією в розумінні положень статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку № 318.

Межі та режими використання історичних ареалів м. Києва визначені діючим Генеральним планом розвитку м. Києва на період до 2020 року, були затверджені рішенням Київради від 28.03.2002 року № 370/1804, і станом на момент розгляду справи відсутні відомості щодо подання історико-містобудівного опорного плану, який входить до складу згаданого Генерального плану м. Києва, на розгляд до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини.

🛑 Обмеження висотності в Києві: з 01.01.2019 року не можна будувати висотки в центрі столиці

Межі історичного ареалу міста Києва

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Місто Київ внесено до Списку історичних населених місць України (міста і селища міського типу), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878.

➡️ Станом на лютий 2019 року в Україні статус історичного населеного місця має 401 населений пункт і лише 24% з них мають затверджені історико-архітектурні опорні плани (ІАОП)!

Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318.



Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць. Історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об’єкт містобудівного проектування.

Визначені науково-проектною документацією межі історичних
ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.

Науково-проектна документація з визначення меж зон охорони пам’яток та історичних ареалів м. Києва, як складова «Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони на період до 2025 року» була розроблена Науково-дослідним інститутом пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України та затверджена наказом Мінкультури від 21.10.2011 року №912/0/16-11.

Проте, дію вказаного Наказу було зупинено Наказом Міністерства культури України від 29.10.2014 року №911 «Про зупинення дії абзацу п’ятого пункту І наказу Міністерства культури України від 21.10.2011 року №912/0/16-11».

Нажаль, текст Наказу №911 на сайті Мінкульту відсутній.

❗️ Таким чином, з кінця 2014 року і до сьогодні в місті Києві офіційно відсутні межі зон охорони пам’яток та історичних ареалів, визначені спеціальною науково-проектною документацією!

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019