Month: February 2021

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України опублікувало для громадського обговорення проект Кодексу України про надра, який розроблено з метою приведення законодавства України у сфері користування надрами до вимог рамкових законодавчих актів, а також усунення подвійного адміністративного навантаження на бізнес і скасування механізмів та інструментів, що призводять до можливості виникнення корупційних чинників. 

Існуючі в Україні поклади корисних копалин не використовуються повною мірою. Так, за даними Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», на сьогодні в надрах України виявлено понад 20 тис. родовищ і проявів з 117 видів мінеральної сировини, з яких 9168 родовищ (у тому числі 1687 ділянок вод підземних питних та технічних, мінеральних) мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів корисних копалин.

Промисловістю освоєно близько 3371 (у тому числі 844 ділянки вод підземних питних та технічних, мінеральних) родовища із 100 видів корисних копалин, що містять від 40 до 75 відсотків розвіданих запасів різноманітних корисних копалин. Отже, на сьогодні в Україні освоєно лише 16,8 відсотків усіх родовищ корисних копалин, проте існує багато виявлених родовищ, що можуть бути освоєні в подальшому.

Однією з основних причин такого слабкого розвитку вітчизняної сфери користування надрами є її недосконале, безсистемне та непрозоре регулювання.

Чинна законодавча система користування надрами в Україні містить велику кількість нормативно-правових актів різного рівня, які не узгоджуються між собою, а в деяких випадках навіть суперечать один одному.

У зв’язку з цим положеннями проєкту Кодексу передбачається оновити нормативно-правове регулювання у сфері користування надрами.

❗ Наявність свердловини на балансі не є підставою для звільнення від отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами)

⭕ Кодекс України про надра покликаний врегулювати питання щодо:

• визначення сфери дії нового Кодексу про надра;
• набуття земельних ділянок для потреб надрокористування;
• переліку та повноважень органів, уповноважених здійснювати регулювання у сфері користування надрами;
• видів користування надрами та строків такого користування;
• забезпечення прозорого надання надр у користування;
• встановлення порядку та підстав для продовження/відмови у продовженні строку дії спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення та внесення до них змін;
• можливості відчуження права користування надрами третім особам;
• встановлення вичерпних підстав та прозорої процедури для зупинення та анулювання дії спеціальних дозволів на користування надрами;
• доступності геологічної інформації;
• визначення прозорої методики оцінки вартості спеціальних дозволів на користування надрами;
• встановлення механізмів проведення оцінки запасів за міжнародними стандартами;
• упровадження механізмів стимулювання переробки окремих корисних копалин у готову промислову продукцію на території України;
• вдосконалення відносин, пов’язаних з набуттям та реалізацією прав на земельні ділянки для потреб надрокористування;
• визначення механізму обігу корисних копалин (зокрема, будівельного призначення);
• запровадження прозорої системи контролю за дотриманням вимог законодавства про надра;
• визначення вимог до охорони навколишнього природного середовища, сталого використання природних ресурсів та необхідності здійснення оцінки впливу на довкілля згідно з міжнародними нормами;
• удосконалення відносин, пов’язаних з геологічним вивченням та розробкою техногенних родовищ корисних копалин.

✔ Згідно Прикінцевих та перехідних положень Кодекс має набрати чинності з 1 січня 2022 року.

📌 Після набрання чинності Кодексом, наступні нормативно-правові акти втратять чинність:

• Кодекс України про надра (1994 року)
• Закон України «Про нафту і газ»
• Закон України «Про газ (метан) вугільних родовищ»
• Закон України «Про угоди про розподіл продукції»
• Закон України «Гірничий Закон України»
• Закон України «Про видобування і переробку уранових руд»

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

У Верховній Раді було зареєстровано проект Закону про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо удосконалення містобудівної діяльності (реєстраційний №4618), яким пропонується врегулювати механізм передачі новостворених інженерних мереж або об’єктів інженерної інфраструктури, побудованих у відповідності до технічних умов, до комунальної власності за відсутності згоди органів місцевого самоврядування на таку передачу.

На сьогодні на законодавчому рівні не врегульовано питання передачі замовником будівництва до комунальної власності інженерних мереж або об’єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких було передбачено технічними умовами, виданими відповідними органами місцевого самоврядування.

В законодавстві відсутні норми, які б встановлювали обов’язок, а не право, органів місцевого самоврядування прийняти у комунальну власність такі мережі та/або об’єкти.

В результаті того, що дане питання законодавчо не врегульоване, органи місцевого самоврядування користуються відсутністю обов’язку приймати до комунальної власності інженерні мережі або об’єкти інженерної інфраструктури (хоча при цьому зобов’язують замовників будівництва будувати такі об’єкти шляхом видачі відповідних технічних умов).

Таким чином виникає певна колізія, адже якщо органи місцевого самоврядування відмовляють в наданні дозволу на передачу до комунальної власності інженерних мереж або об’єктів інженерної інфраструктури, які були виконані у відповідності до технічних умов, наданих комунальними службами міста, села, селища, то фактично такі мережі залишаються у власності замовника будівництва, який по завершенні будівництва фактично не буде мати відношення до експлуатації будинків та інженерних мереж.

Враховуючи зазначене, підготовлено вказаний проєкт Закону, який передбачає покладання на відповідні органи місцевого самоврядування обов’язку прийняти у комунальну власність відповідної територіальної громади (або у спільну власність декількох територіальних громад) інженерні мережі або об’єкти інженерної інфраструктури, якщо необхідність будівництва таких мереж передбачається технічними умовами.

✅ Проектом запопоновано доповнити розділ IV Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» новою статтею 39⁴ наступного змісту:

«Стаття 39⁴. Передача у комунальну власність об’єктів інженерної інфраструктури

1. Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об’єктів інженерної інфраструктури, то такі інженерні мережі та/або об’єкти за зверненням замовника відповідні міські, сільські та селищні ради або обласні, районні та районні у містах  ради зобов’язані прийняти у комунальну власність відповідної територіальної громади (або у спільну власність територіальних громад).

2. Передача інженерних мереж та/або об’єктів у комунальну власність (у спільну власність територіальних громад) здійснюється на підставі рішення міської, сільської, селищної, обласної, районної або районної у місті ради, повноваження якої поширюється на територію розміщення такого об’єкта (мережі), яке приймається протягом 60 календарних днів з дня письмового звернення замовника будівництва.».

✔ Поява вказаної статті та, відповідно, обов’язку ОМС прийняти відповідне рішення звісно не гарантує того, що органи місцевого самоврядування не будуть затягувати процес прийняття таких рішень, але, на мою думку, ця норма в майбутньому дозволить замовникам будівництва звертатися до суду з вимогами про відшкодування витрат понесених ними на утримання цих інженерних мереж (за період, коли ОМС мав би прийнти рішення, і до фактичної передачі вказаних мереж/об’єктів).

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

16 лютого 2021 року в Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності та реформування державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (реєстраційний №5071) та проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо підвищення відповідальності у сфері містобудівної діяльності (про нові штрафи та арешт за самочинне будівництво❗ – читайте в цьому матеріалі).

Законопроектом №5071 пропонується внесення змін до законів України «Про основи містобудування», «Про місцеве самоврядування», «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності».

⭕ Отже, що пропонує законопроект №5071:

1. Суттєве посилення відповідальності за порушення у сфері містобудування.
2. Обов’язковість розробки проектної документації, навіть у випадку отримання будівельного паспорта.
3. Обмеження максимальної площі будинку, який можна будувати на підставі будівельного паспорта, до 350 кв.м (прим. наразі маємо до 500 кв.м)
4. Запровадження можливості будівництва без будівельного паспорта, містобудівних умов та обмежень та дозвільних документів (будівництво на присадибних, дачних і садових земельних ділянках господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою (альтанок, навісів, декоративних фонтанів і басейнів, штучних паркових водоспадів, огорож), споруд для збирання і вивезення відходів, прибудов до існуючих житлових будинків загальною площею до 50 квадратних метрів не потребує отримання будівельного паспорта, подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.
5. Запровадження комплексної експертизи проектної документації як завершального етапу розроблення проектів будівництва.
6. Декларативний принцип початку будівництва замінюється на «реєстраційний», отже право на виконання будівельних робіт виникатиме лише після державної реєстрації такого права в Реєстр будівельної діяльності.
7. Запровадження (чи навіть повернення) автоматичної реєстрації з присвоєнням реєстраційного номера повідомлень про початок виконання будівельних робіт та дозволів на виконання будівельних робіт (засобами Реєстру будівельної діяльності).
8. Нове визначення підготовчих робіт – це будівельні роботи, які виконуються у підготовчий період після державної реєстрації права на виконання будівельних робіт.
9. Провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), не потребує одержання окремих дозвільних документів для суб’єктів господарської діяльності, що провадять таку діяльність, та їх посадових осіб.
10. Нова редакція статті 38 Знесення самочинно збудованих об’єктів (зокрема, у разі, якщо орган державного будівельного контролю з будь-яких причин не виявив факт самочинного будівництва в процесі будівництва об’єкта, не здійснив необхідних заходів державного будівельного контролю, посадові особи цього органу, які за своїми посадовими обов’язками мають здійснювати державний будівельний контроль, та керівник відповідного керівник відповідного структурного підрозділу з питань державного будівельного контролю несуть відповідальність, установлену Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності». Відповідальність за невиявлення самочинного будівництва покладається на органи місцевого самоврядування в особі сільських, селищних, міських голів в залежності від територіального розташування об’єкта самочинного будівництва.)
11. Кардинальна зміна процедури прийняття об’єктів в експлуатацію (зокрема, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), в тому числі, об’єктів, будівництво яких проводилося на підставі будівельного паспорта (крім об’єктів із незначними наслідками (СС1), які споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами), проводиться відповідно до частин першої – четвертої цієї статті особами, що здійснюють технічний та авторський нагляд (в разі його застосування), після огляду збудованого об’єкта за поданням замовника, шляхом реєстрації акта готовності об’єкта до експлуатації.).
12. За рішенням суду самочинно збудований об’єкт переходить у власність територіальної громади, а витрати на його знесення та компенсація інвесторам житлової нерухомості переходить на орган місцевого самоврядування.
13. Об’єкт будівництва вважається готовим до експлуатації після підключення усіх інженерних комунікації, необхідних для забезпечення життєдіяльності такого об’єкта.
14. Державний будівельний контроль – це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання будівельних робіт (запопоновано нову редакцію вказаною статті).
15. Державний містобудівний нагляд – це сукупність заходів, спрямованих на дотримання структурними підрозділами з питань містобудування та архітектури обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, структурними підрозділами з питань державного будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчими органами з питань державного будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, експертними організаціями та експертами, інженерами технічного нагляду, інженерами-консультантами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності (запопоновано нову редакцію вказаною статті).
16. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» запропоновано доповнити новою статтею «Будівельний контроль на об’єкті будівництва. Технічний нагляд»
17. ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» запропоновано доповнити новою статтею «Страхування (співстрахування) професійної відповідальності осіб, які пройшли професійну атестацію у сфері містобудівної діяльності та отримали кваліфікаційний сертифікат».

✔ Проект містить ще багато інших змін, які, сподіваюся, зможу проаналізувати вже ближчим часом.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021