Month: February 2022

Мінрегіоном оприлюднено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проєкту щодо особливостей надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів».

💥  Проектом постанови передбачається, зокрема, надати право замовника обирати органом державного архітектурно-будівельнго контролю, який буде здійснювати надання (отримання, реєстрація), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, об’єктів що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) наслідками, об’єктів, та середніми (СС2) наслідками розташованих у межах сіл, селищ та міст, у тому містах Києві та Севастополі, в яких утворенні органи державного-архітектурно будівельного контролю.

Експеримент буде проведено у строк до 31.12.2022.

⭕️  Отже, оформити дозвіл на будівництво об’єкту в Києві можна буде в місцевому органі ДАБК або звернувшись до ДІАМ.

Зважаючи на складності, які виникають навіть при оформленні приватних будинків по будівельній амністії, в таких містах як Київ, Харків, Одеса та інших великих містах, прийняття вказаної постанови має кардинально спростити реєстрацію як декларацій про готовність до експлуатації, так і реєстрацію дозвільних документів на будівництво.

✔ Населені пункти, яким передано функції держархбудконтролю станом на 01.12.2019 року

Потрібно зауважити, що деякі положення проекту не відповідають раніше розробленим та оприлюдненим для громадського обговорення документам, зокрема, щодо площі об’єктів, які може бути введено за будівельною амністією. Проте я певен, що це відкоригують.

✔ Також можна згадати про ще один експеримент, який планується запровадити в цьому році: автоматична видача дозволу на виконання будівельних робіт (CC2 та CC3).

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2022

До Державної регуляторної служби України надійшов на погодження проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць».

Проект розроблено з метою уточнення вимог до розроблення проектної документації на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт у межах історичного ареалу населених місць, що занесені до Списку історичних населених місць України.

✔ Нові межі буферних зон Софії та Лаври, а також збільшення висотності на Хрещатику (до 34 м) наразі не затверджено ЮНЕСКО

На даний час до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою КМУ від 26 липня 2001 р. №878, внесено 401 населений пункт. З них для більш ніж для 30% населених пунктів Міністерством культури та інформаційної політики затверджено межі та режими використання історичних ареалів.

Відповідно погоджені історико-архітектурні опорні плани у складі генеральних планів населених пунктів, які
враховують вимоги зазначених меж та режими використання історичних ареалів. Проте є поодинокі випадки коли містобудівна документація на місцевому рівні, у складі якої погоджений ІАОП не затверджена у
встановленому порядку.

Отже склалася така ситуація, коли всі передумови для розроблення історико-архітектурних опорних планів у складі генеральних планів населених пунктів вже створено (Міністерством культури та інформаційної політики затверджено межі та режими використання історичних ареалів), але органи місцевого самоврядування свої повноваження щодо розроблення та затвердження таких планів не реалізують. Наявність таких обставин призводить до того, що у господарюючих суб’єктів відсутні чіткі вимоги щодо розроблення проектної документації на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт у межах історичних ареалів населених місць, а у органів охорони культурної спадщини відсутні критерії для визначення відповідності такої проектної документації вимогам законодавства.

⭕ Проектом постанови пропонується внести зміни до пунктів 5, 6, 8, 12, 13 Порядку, якими, зокрема, пропонується встановити, що:

• межі та режими використання території історичних ареалів, обмеження господарської діяльності в історичних ареалах населених місць визначаються науково-проектною документацією з визначення меж і режимів використання території історичних ареалів за результатами комплексних наукових досліджень усієї території в адміністративних межах історичного населеного місця під час розроблення історико-архітектурних опорних планів історичних населених місць;
• до затвердження в установленому законодавством порядку історикоархітектурного опорного плану у складі містобудівної документації проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об’ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням затвердженої в установленому законом порядку науково-проектної документації з визначення
  меж і режимів використання території історичних ареалів або затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини меж та режимів використання території історичних ареалів,
• та виключити пункти 9 та 11.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2022

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 22.12.2021 року по справі №640/3277/19 щодо скасування містобудівних умов та обмежень (МУО), прийшов, зокрема, до наступних висновків:

⭕  Законодавчі вимоги щодо видачі містобудівних умов та обмежень слід вважати дотриманими у разі вказівки у виданих містобудівних умовах та обмеженнях посилання на подальше визначення показників таких умов відповідно до Генерального плану міста, майбутньої проектної документації, а також зазначення у них «згідно з чинним законодавством», «відповідно до нормативно-правових актів», «в установленому чинним законодавством порядку», «урахувати законні інтереси та вимоги» (висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №826/9713/18).

На думку Верховного Суду, висловлену у цій постанові, таке формулювання є доречним, зважаючи на те, що стадія отримання вихідних даних, якими є містобудівні умови та обмеження, в силу приписів  частини 5 статті 26 Закону №3038-VI передує стадії розроблення та затвердження відповідної проектної документації, а тому такі вихідні дані містять лише стислу інформацію щодо законодавчих вимог до параметрів та техніко-економічних показників об’єкта будівництва, про дійсні наміри забудовника та є описовими. Оскільки характеристика об’єкта будівництва визначається не містобудівними умовами та обмеженнями, а складеною у подальшому проектною документацією, то конкретизація параметрів будівництва у цифровому вигляді на даній стадії формування документації законодавчо безпосередньо не передбачена.

❗️ Колегія суддів Верховного Суду відхиляє посилання позивача на лист Департаменту містобудування, архітектури та планування територій Міністерства розвитку громад та територій України від 19.11.2019 №7/14.3/18378-19 (прим. нажаль мені знайти текст вказаного листа не вдалося), в якому зазначено, що вимоги містобудівних умов та обмежень в частині граничнодопустимої висоти будівель, максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки, максимально допустимої щільності населення, мінімально допустимих відстаней від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та спору мають містити конкретні показники. У першу чергу, слід наголосити, що цей лист не є роз’ясненнями, доступними для загалу і надався у відповідь звернення громадянина. Також, варто зважати, що цей лист має рекомендаційний характер, а викладені у ньому твердження йдуть в розріз із практикою Верховного Суду в подібних до спірних правовідносинах.

⭕  У зв’язку з цим, cлід погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність в оспорюваних Містобудівних умовах та обмеженнях конкретних даних, розрахунків та числових показників у випадку спірних правовідносин не може свідчити про порушення чинного законодавства України та бути підставою для їх скасування.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2022