При проектування та будівництві об’єктів, окрім випадків будівництва на підставі будівельного паспорта, залучаються сертифіковані спеціалісти, зокрема, проектувальники (про інших сертифікованих осіб я не згадую, оскільки далі мова буде йти в саме про інженерів-проектувальників).
Інформація про таких осіб зазначається в дозвільних документах та документах про прийняття в експлуатацію об’єктів; і така інформація є відкритою та загальнодоступною. З одного боку, відкритість цієї інформації дає змогу перевірити чи дійсно вказана особа є спеціалістом, чи має вона відповідний сертифікат та чи є такий сертифікат чинним. А з іншого боку, інформацію про особу та дані її сертифіката можна вільно скопіювати та безпідставно внести, наприклад, в повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
❗️ І таких ситуацій, коли недобросовісні замовники вносять у документи, які подаються до органів ДАБК, дані спеціалістів без їх відома, та відповідно, за відсутності будь-яких правових підстав, дуже багато!
📌 Здавалося б, дані особи використано незаконно, відповідальність за такі дії несе замовник будівництва, проектувальник не укладав ніяких договір із замовником, він не має жодного відношення до конкретного об’єкту будівництва, а тому йому немає підстав турбуватися. Проте на практиці ситуація зовсім інша.
Отже, що відбувається далі?
В переважній більшості випадків, органи ДАБК реєструють документи, які подає замовник, перевіряючи максимум чи існують зазначені сертифікати та чи є вони чинними. Це пов’язано з тим, що можливість провести повноцінну перевірку виникає, фактично, тільки після реєстрації документів, а отже за відсутності підстав для відмови, орган ДАБК реєструє поданий документ та вносить його до Реєстру будівельної діяльності.
✔ Як вже зазначено вище, чинне законодавство передбачає можливість здійснення перевірки достовірності даних, які наведено замовником у поданих до ДАБІ документах, і така перевірка може бути проведена або протягом трьох місяців з дня подання документів. Але є також і інші підстави для здійснення планових та позапланових перевірок, і вони можуть бути проведені практично в будь-який момент.
Таким чином, навіть якщо дозвільний документ було зареєстровано рік чи два тому, а будівництво досі триває, ДАБІ має право провести перевірку.
⭕ Тут потрібно окремо написати про перевірки: з 18.03.2020 року будь-які перевірки ДАБІ є неможливими та незаконними; разом із цим деякі органи ДАБК з 30.12.2020 року намагаються здійснювати перевірки та притягати до відповідальності суб’єктів містобудування (про незаконність таких дій ДАБІ читайте в попередньому матеріалі).
Як раз в лютому 2021 року багато суб’єктів містобудування отримали направлення на перевірки, незважаючи на незаконність цих заходів, щодо багатьох було складено протоколи та приписи, і винесено постанови про притягнення до відповідальності, які, фактично, можна оскаржити лише в судовому порядку.
📌 Зараз найважливіше: вказані заходи держархбудконтролю проводяться у зв’язку з необхідністю перевірки достовірності даних, наведених у документах, поданих до ДАБІ. Зважаючи на те, що тільки замовник має відношення до даних, які він вносив у документи, то лише він несе відповідальність за їх достовірність (ні проектувальник, ні будь-який інший суб’єкт містобудування не може нести відповідальності за те, які дані в повідомлення або декларацію внесе (або вніс) замовник будівництва об’єкту).
Але на практиці, органи ДАБК здійснюючи перевірку замовника будівництва, і складаючи за її результатами відповідний Акт, притягають до відповідальності і проектувальників, і підрядників, і інших суб’єктів містобудування, незважаючи на те, що акт, складений за відсутності проектувальника (або підрядника, або іншого суб’єкта), не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на проектувальника.
Тут важливо зауважити, що одного лише факту зазначення даних проектувальника в повідомленні або декларації не достатньо для притягнення до відповідальності; як правило замовники надають органу ДАБК проектну документацію, яка розроблема іншими особами. І вже на основі даних в повідомлення та декларації і копіях проектної документації, орган ДАБК притягає проектувальника до відповідальності.
❗️ В результаті таких незаконних дій як замовника, так і органу ДАБК, проектувальник отримує протокол, припис та постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності (і, відповідно, накладення штрафу в розмірі 204 300 грн).
Фактично, єдиним, що залишається проектувальнику є звернення з позовом до суду. І це в кращому випаду, бо у гіршому, проектувальник дізнається про наявність постанови щодо нього лише після арешту виконавцем рахунків та/або навіть майна.
Повертаючись до питання чому варто самостійно моніторити реєстр ДАБІ, хочу зазначити, що ДАБІ (і це підтверджується офіційним листом ДАБІ України), на запит щодо надання переліку документів у яких вказано дані конкретного спеціаліста (в запиті було вказано ПІБ та серію і номер його сертифіката), повідомила, що не володіє запитуваною інформацією (хоча на мою думку, це не відповідає дійсності).
Таким чином, єдина можливість для проектувальників (та інших суб’єктів містобудування, чиї дані використано незаконно) запобігти безпідставному притягненню до відповідальності, це самостійний моніторинг реєстрів ДАБІ на предмет появи там документів, у яких незаконно зазначено дані того чи іншого спеціаліста. І подальше інформування органів ДАБК, що проектувальник не має відношення до вказаного об’єкта.
🚀 Такий моніторинг досить складно наразі робити через Портал єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, тому я б радив скористатися такими сервісами як URBANDATA та Clarity Project для пошуку та моніторингу.
Після повноцінного запуску ЄДЕССБ усі суб’єкти містобудування матимуть можливість підтверджувати ЄЦП законність використання свої даних замовниками, що унеможливить описані вище ситуації, але на сьогодні цей функціонал ще не запущено.
Ⓒ 2021
