Судова практика щодо законності (незаконності) перевірок ДАБІ, а також скасування результатів незаконних перевірок та визнання протиправними і скасування документів, складених за результатами їх проведення, залишається незмінною.
09 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові по справі №826/10284/16 прийшов о настпуних висновків:
Як убачається з матеріалів справи, позапланова перевірка була здійснена у присутності представника орендаря. Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що саме він є представником власників приміщення, які можуть бути суб'єктами містобудівної діяльності на об'єкті перевірки.
⭕️ Так, нормами Закону № 3038-VI та Порядку № 553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб'єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої перевірки. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року №826/7847/17.
📌 Незареєстрована ДАБІ декларація не може бути підставою для притягнення до відповідальності
Верховний Суд вже розглядав справу з подібними правовідносинами й у постанові від 27.02.2019 у справі №210/3059/17 (2-а/210/148/17) сформулював правову позицію, відповідно до якої акт, складений за відсутності суб'єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень. Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 07.02.2019 у справі №201/3017/17 (2-а/201/281/2017) та не вбачає підстав відступати від неї.
⭕️ Колегія суддів звертає увагу також на правову позицію, неодноразово висловлену, як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі № 2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, згідно з якою, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
⭕️ Аналогічний підхід до застосування норм матеріального права застосував також Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 у справі №804/12558/14, де зазначив, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA
Ⓒ 2021