Вказаною Постановою запроваджено експеримент, згідно з яким:
🎯 Незалежно від класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва роботи з капітального ремонту автомобільних доріг загального користування, щодо яких до набрання чинності цим Порядком не затверджено проектну документацію, не потребують документів, що дають право на їх виконання, та здійснюються за умови укладення до початку їх виконання договорів страхування будівельних робіт на період їх виконання та гарантійного строку якості робіт, а також залучення інженера-консультанта.
Постановою КМУ №219 від 13 березня 2020 року утворено два центральних органи виконавчої влади: Державну інспекцію містобудування України (ДІМУ) та Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні України.
⛔️ Разом із тим, Постановою Кабміну №219 унеможливлено здійснення планових та позапланових перевірок органами держархбудконтролю, оскільки з 18.03.2020 року зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» до початку виконання функцій і повноважень Державної інспекції містобудування (ДІМУ).
❌ Також вказаною Постановою КМУ скасовано порядки ліцензування в сфері архітектури та будівництва, а саме визнано такими, що втратили чинність:
Постанова КМУ від 5 грудня 2007 року №1396 «Про ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури».
Постанова КМУ від 22 жовтня 2008 р. № 941 «Про внесення змін до Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві».
Постанова КМУ від 30 березня 2016 р. № 256 «Деякі питання ліцензування будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками)».
та ще низку Постанов Кабінету Міністрів України, які регулювали питання ліцензування у сфері архітектури та будівництва.
Також з переліку органів ліцензування, затвердженому постановою КМУ від 5 серпня 2015 року №609, виключено Держархбудінпекцію (у графі «Найменування органу ліцензування» пункт 9 виключено).
📌 Окрім того, Постановою КМУ №219 внесено зміни у Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (затверджене ПКМУ від 30 квітня 2014 року №197), згідно з яким тепер Мінрегіон приймає рішення про зупинення, відновлення дії та анулювання ліцензій.
⭕️ Таким чином, з 18.03.2020 рокувидача нових ліцензій у сфері архітектури та будівництва стала неможливою. Питання про зупинення, відновлення дії та анулювання ліцензій віднесено до повноважень Мінрегіону!
🔎 Щодо строковості ліцензій у будівництві: 14.04.2017 ркоу набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №238 «Про внесення змін до Порядку ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури», якою усунуто розбіжність між Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Порядком ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1396.Отже всі чинні ліцензії стають тепер безстроковими.
Зважаючи на задекларований перехід від ліцензування компаній до сертифікації відповідального виконавця робіт (виконроба), ліквідація ліцензування є догічною. Саме тому очікувати відновлення процедкри видачі ліцензій не варто – чекаємо на реформування та зміни сфери сертифікації.
Протягом перехідного періоду ліцензії та сертифікати діятимуть одночасно!
Метою розробки та прийняття проекту Закону є запровадження виключно судового порядку заборони експлуатації об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) або значними (ССЗ) наслідками, які не прийняті в експлуатацію, а також забезпечення скорочених строків розгляду справ за позовами про припинення права на виконання підготовчих та/або будівельних робіт, про скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації, про заборону експлуатації закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) або значними (ССЗ) наслідками, які не прийняті в експлуатацію.
Проектом Закону пропонується внести зміни до КУпАП, ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності».
⭕️ У Кодексі адміністративного судочинства України передбачено встановлення особливостей провадження у справах за зверненням органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, скорочення строків розгляду справ у судовому порядку шляхом негайно повідомлення судом відповідача та інших учасників справи щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи; встановлення особливостей подання заяв по суті та особливостей обчислення процесуальних строків в даній категорій справ; проектом Закону визначено також, що судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції зазначених справ набирають законної сили негайно, що не звільняє сторону від права звернутись до відповідного суду з апеляційною скаргою. Передбачено також звільнення від сплати судового збору органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
⭕️ Крім того, проектом Закону пропонується внести зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачивши заборону експлуатації об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними наслідками (СС3), які не прийняті в експлуатацію, виключно у судовому порядку.
⭕️ До Закону України від 17 січня 2017 року №1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» пропонується внести зміни, передбачивши в якості підстави для скасування реєстрації декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт – судове рішення, що набрало законної сили та виключити наступні підстави для скасування реєстрації зазначеної декларації:
встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
скасування містобудівних умов та обмежень;
виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта;
виконання будівельних робіт, не передбачених згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт.
Слід зазначити, що результати проведеного у 2018 році Державною аудиторською службою України державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм у Держархбудінспекції за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 засвідчили, що незважаючи на суттєве збільшення судових витрат у 2016-2017 роках, їх обсягу недостатньо для захисту інтересів інспекції у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Зазначене підвищення забезпечувалося переважно за рахунок скорочення витрат на придбання канцелярського приладдя, паливно-мастильних матеріалів тощо, що призводило до погіршення матеріального забезпечення діяльності установи в цілому.
Згідно результатів проведеного аудиту, для забезпечення якісних змін в управлінні державними ресурсами, на думку аудиторів, доцільним є вирішення низки питань, які дадуть змогу підвищити ефективність використання Держархбудінспекцією коштів для реалізації завдань, передбачених паспортом бюджетної програми, а саме: ініціювання звільнення від сплати судового збору органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Також, кількість звернень Держархбудінспекції до суду за 11 місяців 2019 року становить 2404 поданих позовів, апеляційних скарг, заяв про забезпечення доказів/позову; середній розмір судового збору за подання одного позову (апеляційних скарг, заяв про забезпечення доказів/позову) в 2019 році становить 1,9 тис. грн; сума сплаченого Держархбудінспекцією судового збору за вказаний період становить 6 151 321,82 грн, що свідчить про збільшення навантаження на державний бюджет.
ℹ️Вказаний проект Закону було оприлюднено для громадського оговорення ще 21.01.2020 року.Проте вже в кінці лютого Мінрегіон листом від 25.02.2020 року №7/30/3180-20 (вх. №698/2 від 25.02.2020 року) попросив Державну регуляторну службу України продовжити термін розгляду проекту у зв’язку з необхідністю його доопрацювання.
📌 На мою думку, доопрацювання проекту Закону викликано реформуванням органів ДАБК. Доопрацьованого проекту поки немає.
