04 лютого 2021 року Верховною Радою України прийнято ЗаконПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації дорожнього будівництва та удосконалення законодавства у сфері містобудівної діяльності(реєстраційний №2680), яким, зокрема, скасовано необхідність отримання дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», та запроваджено отримання права на виконання вказаних будівельних робіт на таких спорудах на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
🎯 Законом також уточнено термін «будівництво» у таких законодавчих актах як Господарський кодекс України, Гірничий Закон України, закони України «Про державно-приватне партнерство», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про концесію». Також взаємоузгоджено положення Закону України від 17.10.2019 № 199-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» із частиною четвертої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині випадків, у яких для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва не подається кадастровий номер земельної ділянки, на якій буде розташовуватися об’єкт будівництва.
🔎 В лютому 2020 року було розширено перелік робіт, які можна виконувати без дозволу ДАБІ. Відповідною постановою Уряду було визначено, що незалежно від класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва роботи з капітального ремонту автомобільних доріг загального користування, щодо яких до набрання чинності цим Порядком не затверджено проектну документацію, не потребують документів, що дають право на їх виконання, та здійснюються за умови укладення до початку їх виконання договорів страхування будівельних робіт на період їх виконання та гарантійного строку якості робіт, а також залучення інженера-консультанта.
📌 Щодо обмеження щодо заборони розміщення в житлових будинках казино та залів ігрових автоматів: то із затвердженої редакції ДБН В.2.2-15:2019 таку заборону було прибрано, хоча в проекті вказаного ДБН розміщення подібних об’єктів було обмежено. Проте, з 13 серпня 2020 року діє Закону України “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”, який серед іншого забороняє розміщення залів ігрових автоматів, казино, букмекерських контор тощо у житлових будинках(у приміщеннях, що належать до житлового фонду, або інших приміщеннях жилих будинків, у тому числі багатоквартирних)!
Таким чином, на сьогодні розміщення казино та залів ігрових автоматів в житлових будинках заборонено.
Поруч із цим, в 2020 році в Верховній Раді було зареєстровано кілька законопроектів щодо посилення відповідальності за використання приміщень багатоквартирного будинку не за призначенням; які, зокрема, забороняють розміщення готелів (хостелів) в житлових будинках.
✔ Таким чином, після приняття Зміна №1 до ДБН Житлові будинки, не допускатиметься розміщення у житлових будинках:
пунктів приймання склотари та вторинної сировини, а також магазинів сумарною торговельною площею більше 1000 кв.м;
спеціалізованих рибних, м’ясних та овочевих магазинів;
ветеринарних клінік та їх центрів, ветеринарно-консультаційних кабінетів;
лазень і саун (лазень сухого жару), в тому числі у вбудованих фізкультурно-оздоровчих закладах, пралень і хімчисток (крім приймальних пунктів і пралень самообслуговування продуктивністю до 75 кг білизни у зміну);
спеціалізованих закладів і підприємств, експлуатація яких може призвести до забруднення території та повітря житлової забудови і квартир з підвищенням понад допустимі рівні шуму, вібрації, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання;
автоматичних телефонних станцій, призначених для телефонізації житлових будинків загальною площею більше 100 кв.м, вузлів фіксованого зв’язку (обладнання: автоматичних цифрових телефонних станцій, центрів комутації, розподільчих абонентських концентраторів, телекомунікаційного обладнання мережі широкосмугового доступу до Інтернету);
спеціалізованих магазинів будівельних, мастильних та інших товарів, експлуатація яких може призвести до забруднення території і повітря житлової забудови; магазинів та складів товарів побутової хімії, легкозаймистих та горючих рідин, вогненебезпечних (горючих) речовин і матеріалів (фарб, розчинників, лаків, пороху), балонів з газом, майстерень та інших приміщень з категорією за вибухопожежною небезпекою А і Б;
виробничих приміщень, зуботехнічних лабораторій, клініко-діагностичних та бактеріологічних лабораторій, диспансерів усіх типів, денних стаціонарів диспансерів та стаціонарів приватних клінік, травмпунктів, підстанцій швидкої та невідкладної допомоги, дерматовенеричних, психіатричних, інфекційних та фтизіатричних кабінетів лікарського прийому, відділень (кабінетів) магніто-резонансної томографії;
рентгенівських кабінетів, а також приміщень з лікувальною та діагностичною апаратурою і обладнанням, яке є джерелом іонізуючого випромінювання, заввишки припустимого рівня;
підприємств побутового обслуговування, в яких застосовуються легкозаймисті речовини (за винятком перукарень, майстерень з ремонту годинників розрахунковою площею до 300 кв.м);
майстерень з ремонту побутових машин і приладів, ремонту взуття розрахунковою площею понад 100 кв.м;
02 лютого 2020 року завершилося громадське обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва».
Вказаним проектом, зокрема, вносяться зміни до наступних постанов Кабінету Міністрів України:
«Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 року №466;
«Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» від 13.04.2011 року №461;
«Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду» від 19.08.2015 року №698;
«Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 11.05.2011 року №560;
«Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 06.04.1995 року №244.
Проект Постанови передбачає, серед іншого:
🎯 визначення рівня ризику обираються такі типи процедури розгляду та реєстрації відповідного електронного документа:
для низького рівня ризику – автоматична реєстрація електронного документа та внесення відомостей (даних) до Реєстру будівельної діяльності без участі посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю;
для середнього рівня ризику – розгляд та реєстрація документів у Реєстрі будівельної діяльності за участю посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю;
для високого рівня ризику – розгляд та реєстрація документів у Реєстрі будівельної діяльності за участю посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю та автоматичне направлення програмними засобами електронної системи до відповідного органу ДІМ повідомлення про необхідність проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, з метою огляду об’єкта будівництва (візуальне обстеження об’єкта будівництва, у тому числі фото- та відеофіксація). Результати фото- та відеофіксації вносяться посадовою особою органу ДІМ до відомостей про об’єкт будівництва в Реєстрі будівельної діяльності;
для критичного рівня ризику – ❗ автоматичне блокування можливості подання/внесення електронного документа або відомостей до Реєстру будівельної діяльності, полягає у припиненні програмними засобами можливості подальшого заповнення документа замовником та його надсилання, а також надання повідомлення (попередження) про блокування замовнику.
🎯 діджиталізацію усіх процесів при оформленні дозвільних документів та введенні в експлуатацію, а також при проведення перевірок та сплаті штрафів.
⭕ Проектом Постанови планується змінити форми повідомлень та декларацій. Так, наприклад, декларація про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, міститиме більше даних про об’єкт (зкорема, дані про несучі та огороджувальні конструкції, фасади, кількість квартир, функціональне призначення нежитових приміщень тощо.
✔ Насправді, абсолютно незрозуміло, як на підставі будівельного паспорта може бути збудовано двоквартирний житловий будинок, зважаючи на те, що з набранням 01.12.20219 року чинностіДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», будинки з двома та більше квартирами відносяться до багатовквартирних, та, відповідно, не можуть будуватися на підставі будівельного паспорта. Так само незрозуміло навіщо зазначати функціональне призначення нежитлових приміщень, а також вказувати «вартість основних засобів, що приймаються в експлуатацію», зважаючи на те, що ні проекту, ні кошторису, як правило, не розробляється, і вказана цифра зазначається замовниками «зі стелі».
✔ Окрім того, перелік документів, що посвідчують права на землю, на мою думку, є неповним та некоректним: зокрема, там відсутні договори купівлі-продажу, дарування, оренди тощо. Натомість, там є витяг з ДРРП, який не є правовстановлюючим документом, а лише засвідчує факт реєстрації права.
✔ Цікавим виглядає нововведення щодо зазначення у якості документа, що посвідчує особу замовника, свідоцтва про народження та документ іноземного громадянина!
✔ Є також, швидше за все, описки: так, в формі декларації є пункт «причина подачі повідомлення»…
🔎 Зокрема, виходячи із запропонованої форми декларації про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, потріно буде зазначати дані відповідальної особи проектувальника, яка здійснює авторський нагляд, та відповідальної особи, яка здійснює технічний нагляд, хоча будівництво на підставі будівельного паспорта може хдійснюватися ез розробки проекту. Будемо сподіватися, що примітка «за наявності» все ж з’явиться у фінальні йредакції постанови, зважаючи на те, що оновлена форма повідомлення передбачає можливість будівництва без розробки проекту.
✔ А в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, з незрозумілих причин запропоновано обрати один з трьох класів наслідків (СС1, СС2 або СС3), хоча будівництво об’єктів СС2 та СС3 за будпаспортом неможливе…
⭕ В проекті Постанови все щезгадуються ДІМ (Державан інспекція містобудування України) та Держсервісбуд (Державна сервісна служба містобудування України), незважаюч на те, що КМУ прийнято рішення про їх ліквідацію і створення нового органу – Державної інспекції архітектуритамістобудування України (ДІАМ).
