Депутати пропонують внести зміни до Закону України “Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів” і передбачити можливість змінювати (а точніше зменшувати) розміри охоронних зон магістральних трубопроводів не тільки “в умовах існуючої на момент набрання чинності цим Законом забудови” (а це мова про 25.03.2011 року), а взагалі у всіх випадках.
На сьогодні розміри таких охоронних зон становлять:
Саме в цьому документі є кілька положень, якими пропонується внести зміни до ЗУ “Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів“, Земельного кодексу України, ЗУ “Про землеустрій” щодо можливості зменшення охоронних зон магістральних трубопроводів.
Розміри охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, а також розміри внутрішніх зон безпеки таких охоронних зон можуть зменшуватися з урахуванням фактичного стану безпеки та зміни категорійності відповідної дільниці магістрального трубопроводу.
Зменшення розмірів охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, а також розмірів внутрішніх зон безпеки охоронних зон здійснюється центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці за погодженням з підприємством магістрального трубопровідного транспорту за клопотанням власника будівлі або споруди, земельної ділянки, розташованих у межах відповідної охоронної зони, та на підставі експертного висновку, наданого спеціалізованою експертною організацією щодо стану безпеки та зміни категорійності відповідної дільниці магістрального трубопроводу. Клопотання про зменшення зазначених зон може бути подано також підприємством магістральних трубопроводів.
Таким чином, після внесення відповідних змін з’явиться можливість зменшувати охоронні зони магістральних газопроводів та нафтопроводів в будь-яких випадках, незалежно від того, чи існувала станом на 25 березня 2011 рік будь-яка забудова (насамперед житлова) в межах таких охоронних зон.
Яка мета?
На мою думку, метою вказаного законопроекту є бажання (чи можливо потреба) у “вивільненні” додаткових територій для забудови (зокрема і житлової). Наприклад, в кількох кілометрах від південної межі Києва, дуже великі площі земельних ділянок потрапляють в охоронну зону магістрального газопроводу.
Нажаль в Пояснювальні записці про мету вказаних змін нічого не сказано (власне там про охоронні зони трубопроводів взагалі не йде мови).
Currently, legislation in Ukraine contains inconsistencies regarding the permitting requirements for installing rooftop and facade solar power plants (SPPs). To address this, the Ministry for Development of Communities and Territories of Ukraine has prepared a draft resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine (CMU) “On amendments to the list of construction works that do not require permitting documents and after completion of which the object is not subject to commissioning”. The goal of this draft is to simplify permitting procedures for placing solar power facilities.
Do rooftop and facade SPPs require a permit?
As of today, under Part 19 of Article 96 of the Law of Ukraine “On Alternative Energy Sources”, the installation of rooftop solar power plants may be carried out without obtaining construction permits.
On the one hand, this provision allows rooftop SPPs to be installed without permits; on the other hand, the wording “may be carried out” creates practical uncertainty.
❗️In addition, the law refers only to rooftop SPPs, there is no mention at all of solar plants installed on facades.
To justify the absence of permit requirements, in addition to citing the Law “On Alternative Energy Sources,” developers often refer to CMU Resolution No. 406, which contains a List of construction works that do not require permitting documents. This list includes reconstruction of power and low-voltage systems that ensure the functioning of buildings and structures (previously, it also explicitly included “technical re-equipment”).
However, Resolution No. 406 does not explicitly indicate that installation works for rooftop or facade SPPs can be performed without permits.
Thus, at present we cannot unequivocally state that rooftop SPPs do not require a permit, as the matter remains legally unsettled. And with respect to facade-mounted panels, the uncertainty is even greater.
The fact that the Ministry has prepared the above-mentioned draft resolution further confirms that there are many disputes and challenges regarding permitting documents for rooftop and facade SPPs, and that these issues need to be resolved.
What does the Ministry propose?
In my view, the Ministry has chosen the right and most effective path — to amend the list of construction works that do not require permitting documents and after completion of which the object is not subject to commissioning.
The proposed amendments aim to simplify permitting procedures for such facilities and eliminate disputes and inconsistencies related to permitting requirements.
⭕️ Specifically, the draft proposes expanding the scope of the List of exempted works to include the installation of solar power plants on rooftops and facades, as well as replacement of equipment in such plants.
⭕️ At the same time, the draft provides that such works shall be carried out based on a structural inspection of commissioned buildings and the presence of an inspection report prepared by a certified professional. This report should include recommendations regarding the feasibility of carrying out such works.
However, for individual residential houses, garden or country houses, as well as auxiliary buildings and structures, conducting such inspections and obtaining a report is at the discretion of the owner.
⭕️ Therefore, for rooftop and facade installations on private houses, garden houses, or auxiliary buildings, neither an inspection report nor permitting documents will be required.
Вимоги до встановлення парканів на присадибних, садових та дачних ділянках врегульовано низкою нормативно-правових актів, частина з яких містить загальні положення про влаштування огорож, а частина – встановлює чіткі вимоги та обмеження (в т.ч. і щодо висоти).
На сьогодні питання висоти паркану (огорожі) для присадибних, садових та дачних ділянок врегульовано низкою ДБН та кількома підзаконними актами, проте чи ці документи дійсно розповсюджуються на всі перелічені ділянки та чи існує обмеження максимальної висоти огорожі ми спробуємо розібратися нижче.
⭕️Так, відповідно до положень п. 6.1.34 ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій“, присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати.Висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5:2011 “Благоустрій територій” та правилами благоустрою населеного пункту. При цьому, встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях.
Як бачимо вказаний ДБН не містить чітких обмежень щодо висоти парканів (огорож) для садових та дачних ділянок, оскільки в п. 6.1.34 мова йде виключно про садибну забудову, і вказаний пункт містить посилання на ДБН “Благоустрій територій”.
Тут важливо зазначити, що ДБН Б.2.2-5:2011 “Благоустрій територій”, розповсюджується лише на територій благоустрою, а перелічені вище земельні ділянки (садибні, садові та дачні не відносяться до таких територій! Навіть Верховний Суд зазначає, що огорожа (паркан) на приватній ділянці не є елементом благоустрою.
⭕️ Вказаний вище ДБН містить п. 6.7 наступного змісту: Дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови. Висота огороджень має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.
Як бачимо, і в нормі ДБН Б.2.2-5:2011 “Благоустрій територій” мова йде виключно про садибну забудову (а не про садові та дачні ділянки).
Окрім цього, викликає питання, чому вказана норма розміщена в розділі «Благоустрій прибудинкових територій», оскільки, згідно чинного законодавства, прибудинкова територія – це територія навколо багатоквартирного будинку, а індивідуальний (садибний) житловий будинок не є багатоквартирним.
Отже, положення п. 6.1.34 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» та п. 6.7. ДБН Б.2.2-5:2011 “Благоустрій територій” стосуються виключно садибних ділянок, і встановлюють максимальну висоту огорожі таких земельних ділянок.
Якщо у вашому населеному пункті є чинні правила благоустрою, то варто перевірити чи вони містять якісь обмеження щодо влаштування парканів (огорож).
Садові та дачні ділянки
Як ми вже побачили, у вказаних вище ДБН мова йде виключно про садибні земельні ділянки (ділянки для індивідуального житлового будівництва), і нічого не сказано про садові або дачні, проте це не означає, що на цих ділянках можна зводити будь-які паркани.
⭕️ Зверніть увагу: в статутах садових (садівничих) товариств та дачних кооперативів можуть бути встановлені конкретні вимоги та обмеження до встановлення парканів. Як правило, мова йде про максимальну висоту (вона може варіюватися від 1,2 до 2 м між ділянками, і десь 1,9-2,5 м від вулиці) та відсоток прозорості (зазвичай прозорою має бути від 30% до 50% огорожі), а і іноді може бути навіть зазначено дозволені та/або заборонені до використання матеріали.
А оскільки в статутах я зустрічав дуже дивні та суперечливі вимоги не тільки до огорож, а і до самих садових та дачних будинків (максимальної їх площі, поверховості, площі, яка може опалюватися і подібне), то я дуже раджу детально їх вивчити до придбання ділянки або до початку будівництва!
⭕️ Таким чином, питання влаштування парканів для садових та дачних ділянок можу бути прописані у статутах відповідних товариств та кооперативів. У випадку відсутності у статутах будь-яких вимог чи обмежень до огорож (парканів), на практиці застосовується описана вище норма ДБН Б.2.2-5:2011 “Благоустрій територій” (хоча на мою думку, вказана норма не розповсюджується на садові та дачні ділянки).
А чи є виключення, які дозволяють збудувати паркан вище 2,5 м?
Так, відповідно до пункту 1.3 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл: при розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.
Таким чином, у випадку наявності пасіки на присадибній земельній ділянці, мінімальна висота паркану становить 2,5 м, а максимальна не нормована, фактично. І на практиці це використовували для зведення парканів і 3, і 5, і більше метрів.
Обмеження та інші вимоги до парканів (огорож)
Правила добросусідства: потрібно також пам’ятати, що згідно положень Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Таким чином, звести суцільний паркан висотою, наприклад, в 5 м між сусідніми ділянками, площі яких 5-10 соток, без порушення правил добросусідства, практично нереально.
📌 Також в ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій” міститься положення, що огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці та межі ділянки! Тобто, у випадках, коли червоні лінії проходять безпосередньо по земельній ділянці (перетинаючи її), паркан (огорожу) дозволяється встановлювати без виступу за червоні лінії — фактично, по самій ділянці, а не по межі.
Окрім того, відповідно до п. 4.6.4 ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги, не допускається розміщення будь-яких споруд, у тому числі тимчасових, та зелених насаджень заввишки понад 1,2 м в зоні забезпечення видимості (див. зображення нижче):
Як бачимо, цей ДБН містить також обмеження, які можуть бути застосовані до парканів та огорож (які за законодавством є спорудами). Проте він має «локальну» дію, оскільки встановлене ним обмеження стосується виключно тих парканів та огорож, що знаходяться у зоні забезпечення видимості (див. на зображення вище).
На сьогодні мені особисто невідомо про випадки, коли б цю норму було застосовано до парканів та огорож на присадибних, садових та дачних ділянках.
Чи потрібен дозвіл на встановлення паркану (огорожі)?
Так, згідно п. 6 вказаного вище Переліку, зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків (щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків), не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво.
⭕️ Таким чином, станом на серпень 2025-го року чинне законодавство України не містить зобов’язань щодо оформлення дозвільних документів (повідомлень тощо) на будівництво парканів (огорож) на присадибних, садових та дачних ділянках.Роботи по зведенню парканів можуть проводитися навіть за відсутності будівельного паспорта (будпаспорта) та/або схеми забудови земельної ділянки.
