Чи можуть два об’єкти нерухомого майна мати однакову адресу?

Міністерством юстиції України розглянуто лист виконавчого комітету однієї з міських рад щодо надання роз’яснення стосовно проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, присвоєння адреси закінченому будівництвом об’єкту та в межах компетенції повідомляється.

Зокрема, піднімалося питання щодо відмови в державній реєстрації прав, якщо є наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (пункт 5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У вказаній підставі для відмови йдеться не про наявність однакових певних ідентифікаторів у декількох об’єктів нерухомого майна, а саме про один і той же об’єкт нерухомого майна, щодо якого є суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами.

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адресою об’єкта нерухомого майна є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

🎯 Створення Єдиного державного реєстру адрес

Крім того, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає існування ідентифікатора об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта), що є унікальним набором даних (послідовністю символів), що присвоюється об’єкту будівництва або закінченому будівництвом об’єкту автоматично програмними засобами Реєстру будівельної діяльності та використовується для ідентифікації такого об’єкта.

Вказані норми знайшли своє відображення у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» з набранням чинності Законом України від 17 жовтня 2019 року №199 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» та застосовуються з 1 березня 2020 року та 1 грудня 2020 року відповідно.

⭕️ Водночас на відміну від таких речей, як земельні ділянки, що мають «унікальний» ідентифікатор, щодо об’єктів будівництва (закінчених будівництвом об’єктів) такий «унікальний» ідентифікатор з’являється тільки з 1 грудня 2020 року. При цьому сьогодні присвоєні адреси об’єктам будівництва (закінченим будівництвом об’єктам) не є «унікальним» ідентифікатором, тому може мати місце дублювання адреси у різних об’єктів, що належать на праві власності різним суб’єктам.

Враховуючи наведене, оскільки йдеться про державну реєстрацію права власності на закінчений будівництвом об’єкт у результаті здійснення нового будівництва, а відповідно до норм Цивільного кодексу України (стаття 331) існування права власності на цей об’єкт до його державної реєстрації в цілому неможливе, навряд чи можна говорити про можливі суперечності між заявленим та зареєстрованим правом власності на один і той же новостворений закінчений будівництвом об’єкт.

У такому випадку направлення запиту до суб’єктів, що до 1 січня 2013 року здійснювали державну реєстрацію прав на паперових носіях, законодавством не передбачається. Також слід враховувати, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об’єкт у результаті здійснення нового будівництва може відбуватися і щодо об’єктів, будівництво яких було завершено під час дії процедур реєстрації права власності на паперових носіях.

З метою уникнення ситуацій подвійної реєстрації права власності на один і той же об’єкт нерухомого майна, а також з метою встановлення наявності чи відсутності суперечностей між заявленим та вже зареєстрованим правом власності на такий об’єкт під час проведення державної реєстрації права власності обов’язково мають направлятися запити до суб’єктів, що до 1 січня 2013 року здійснювали державну реєстрацію прав на паперових носіях.

Важливі юридичні застереження 1. Листи Міністерства юстиції України не є нормативно-правовими актами, не встановлюють правових норм та мають лише інформаційний характер. Їх реальне значення не перевищує авторитету аргументів та суджень, покладених в основу відповідної правової позиції. 2. Роз’яснення законодавства, яке міститься у цьому листі, не є юридичною консультацією щодо конкретної ситуації та не враховує особливостей відповідних фактичних обставин.

Обговорити вказане роз’яснення можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

Деякі питання ліцензування будівництва об’єктів

Державна інспекція архітектури та містобудування України розробила проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання ліцензування будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними наслідками (СС3)».

Проєктом постанови передбачається затвердити:

  • ліцензійні умови провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
  • перелік видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, які підлягають ліцензуванню;
  • порядок реалізації експериментального проекту щодо подання, розгляду та прийняття рішення про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками виключно в електронній формі програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

На сьогодні. відповідно до положень постанови КМУ «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» №314 від 18.03.2022 року на період воєнного стану, замість ліцензій на будівництво запроваджено отримання декларації про провадження господарської діяльності.

Відповідно зараз розпочинати виконання робіт можна після подачі декларації, без необхідності отримання ліцензії на будівництво.

Окрім того, строки дії діючих (станом на 19.03.2022 року) строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії).

В березні 2020 року Урядом було розпочато оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. У зв’язку з цим було ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (далі – ДІАМ).

Так, згідно з пунктом 28 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609, Державна інспекція архітектури та містобудування України є органом ліцензування за видом господарської діяльності будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними наслідками (СС3).

Проте одночасно з ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції (постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218) відповідно до постанови КМУ від 13.03.2020 № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» було визнано такими, що втратили чинність, декілька нормативноправових актів, які регулювали відносини у сфері ліцензування, зокрема, постанову Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256 «Деякі питання ліцензування будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками)», внаслідок чого втратили чинність, як ліцензійні умови з провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів так і перелік робіт, які підлягають ліцензуванню.

З метою забезпечення реалізації завдань ДІАМ в частині ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками розроблено відповідний проєкт постанови.

Обговорити вказаний проект можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

Щодо продажу на торгах ділянок, конфіскованих за рішенням суду у власність держави

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу на земельних торгах земельних ділянок, конфіскованих за рішенням суду у власність держави», метою якого є врегулювання питання забезпечення виконання Держгеокадастром вимог статті 145 Земельного кодексу України в частині продажу на земельних торгах земельних ділянок, які були конфісковані за рішенням суду, якщо відповідно до закону власники земельних ділянок зобов’язані їх відчужити протягом певного строку, але земельні ділянки не були відчужені ними протягом такого строку, та удосконалення процедури подання позовів про конфіскацію земельних ділянок у випадках, передбачених Земельним кодексом України.

Зокрема, відповідно до проекту, позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Конфіскована за рішенням суду у власність держави земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах. Кошти від продажу на земельних торгах земельної ділянки, конфіскованої за рішенням суду у власність держави, виплачуються її колишньому власнику, крім випадку визначеного абзацом другим цієї частини. Якщо колишній власник є особою, пов’язаною з державою-агресором, то кошти від продажу на земельних торгах земельної ділянки, конфіскованої за рішенням суду у власність держави, зараховуються до Державного бюджету України.

Подання позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, у справах про конфіскацію земельної ділянки, звільняється від сплати судового збору.

Також проектом вносяться зміни до Закону України «Про оцінку земель» та ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Обговорити вказаний проект можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023