Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 25.08.2020 року по справі №760/21223/17-ц щодо визнання права власності на багатоповерховий житловий будинок, прийшов до наступних висновків:
🎯 Установлено, що Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на замовлення позивача видано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, яка належить йому на праві власності, зі змісту яких вбачається, що наміром забудови ділянки є будівництво зблокованих житлових (садибних будинків). Також вказаними умовами встановлена граничнодопустима висота будівель – не більше чотирьох поверхів (у тому числі цокольного та мансардного), тоді як, згідно технічних характеристик будинок має підвал, цокольний поверх, дев’ять поверхів та технічний поверх, що свідчить про порушення забудовником будівельних норм та правил, невідповідність будинку за розміром площі, поверховості та розміщенню, та є істотним відхиленням від проекту.
🎯 За таких обставин апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, оскільки визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.
❗️ Потрібно зазначити, що оприлюднені проєкти документів ідентичні тим, що було оприлюднено 27 березня 2020 року. Проет 14.08.2020 року Державна регуляторна служба України залишила без розгляду проєкт Постанови КМУ через порушення розробником вимог статті 21 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Порядок присвоєння адрес
Проєктом Постанови не врегульовується додатково порядок подання документів для присвоєння (зміни, корегування, анулювання) адреси та строки їх розгляду. Згідно Постанови, перелік документів, що подаються для присвоєння, зміни, корегування, анулювання адреси, строки їх розгляду, підстави відмови у присвоєнні адреси визначаються відповідно до положень статей 263, 264, 265 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Терміни
⭕️ В Проєкті розширено статтю, яка містить терміни та визначення, зокрема:
об’єкти будівництва, об’єкти нерухомого майна – об’єкти будівництва, будинки, будівлі, споруди, квартири, гаражні бокси, машиномісця, інші житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об’єктами нерухомого майна;
вбудовані приміщення – приміщення, що є частиною внутрішнього об’єму будівлі;
вбудовано-прибудовані приміщення – приміщення, частина внутрішнього об’єму яких є частиною внутрішнього об’єму основної будівлі, а інша частина – прибудованою;
прибудовані приміщення – приміщення, що прибудовані до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стіну;
реквізити адреси – складові адреси, що у своїй сукупності складають унікальний ідентифікатор об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна та визначають місце його розташування на місцевості.
А також міститься положення, що для кожного блокованого будинку визначається окремий номер як самостійному об’єкту.
Визначення реквізитівадреси
Більша частина Постанови регулює саме порядок визначення реквізитів адреси об’єктів нерухомого майна.
🎯 Тут потрібно згадати, що розроблений ще в серпні 2019 року Порядок визначення реквізитів адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна, так і не був затверджений.Хоча законодавство передбачало, що такий Порядок мав бути прийнятий та затверджений до 01.07.2019 року. Саме положення, викладені у вказаному проєкті було перенесено в новий проєкт Постанови КМУ.
✅ Так, зокрема:
Групі будівель та споруд підприємства (як єдиного майнового комплексу) присвоюється єдиний номер об’єкта. Номер об’єкта, який виділено зі складу групи будівель та споруд підприємства (як єдиного майнового комплексу), що мають єдину адресу, визначається за номером цієї групи будівель та споруд з додаванням літери або номера корпуса, починаючі з 1.
Об’єкти, які розташовані на території із складним рельєфом без впорядкованої вулично-дорожньої мережі, допускається нумерувати в довільному порядку.
Нумерація об’єктів, що розташовані на території кооперативу, садового, дачного товариства тощо, здійснюється згідно з генеральним планом забудови кооперативу, товариства тощо та іншою планувальною і проектною документацією.
Об’єкти, що розташовані поза межами населеного пункту, нумеруються з присвоєнням непарних номерів (починаючи з 1) на лівій і парних номерів (починаючі з 2) на правій стороні:
у придорожній смузі автомобільної дороги – за зростанням кілометражу дороги в межах кожного кілометра;
у смузі відведення залізниці – за зростанням кілометражу дороги в межах відстані між двома роздільними пунктами.
Об’єкти, розташовані у межах об’єднаної територіальної громади за межами населеного пункту та/або придорожніх смуг автомобільних доріг і смуг відведення залізниць, нумеруються за порядком, починаючи з 1 у межах об’єднаної територіальної громади. Об’єкти, розташовані за межами об’єднаної територіальної громади, населеного пункту та придорожніх смуг автомобільних доріг і смуг відведення залізниць, нумеруються за порядком, починаючи з 1 у межах району.
У випадку присвоєння адреси у разі поділу, виділення частки з одноквартирного будинку (індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку) застосовується реквізит «Номер об’єкта».
Нове
❌ Поділ індивідуальних (садибних) житлових будинків, що є одноквартирними, садових, дачних будинків на квартири та/або приміщення не допускається.
Наказом Міністерства культури, молоді та спорту України від 31 січня 2020 року №412 «Про затвердження меж та режимів використання буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра» затверджено нові межі та режими використання буфернихої зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що визначені науково-проектною документацією «Визначення меж та режимів використання буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО».
⭕️ Вказаним документом збільшено розмір буферної зони більше ніж на 100 гектарів, тепер до неї повністю увійшли вулиця Хрещатик, Майдан Незалежності, обидві сторони вулиці Прорізної, Андріївський пагорб, Володимирська гірка, схили Дніпра, територія Парку Слави та Другої світової війни.
❌ Заборона нового будівництва стосується, зокрема, пагорбів вздовж Дніпра, Майдану Незалежності, території навколо Софії Київської, частково вулиці Володимирської, Андріївського узвозу майже до 30-х номерів.
Щодо обмеження максимальної висоти будівель: гранична висота (як і раніше) диферційована в залежності від зони – і тепер складає від 12 м до 34 м (невелика частина вулиці Хрешатик, район готелю Дніпро).
Потрібно нагади, що вулиця Хрещатик входить до Центральної планувальної зони міста Києва, де чинним Генеральним планом обмежено максимальну висотність 27 метрами!Таким чином, Наказ Мінкульту суперечить Генплану столиці.
Зміна розіру буферної зони та режимів її використання підлягає затвердженню Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Відповідні матеріали на розгляд 44-й сесії ЮНЕСКО були направлені ще в кінці січня 2020 року, а сама сесія мала відбутися з 29.06.2020 по 09.07.2020 року, проте у зв’язку із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та пов’язаних з цим обмеженнями, чергове засідання 44-ї сесії Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО перенесено на невизначений термін, що унеможливлює затвердження меж та режимів використання буферної зони.
📌 Таким чином, станом на сьогодні нові розміри буферної зони та режими її використання – обмеження по висотності та заборона нового будівництва, не затверджено ЮНЕСКО!
