Author: Юрій Брикайло

У 2021 році податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховуватиметься фізичним особам — власникам об’єктів нерухомості (будинків, квартир тощо) за 2020 рік.

📎  Підпунктом 266.5.1 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування. Далі мова буде йти саме про фізичних осіб.

✅  Мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2020 року становила 4 723,00 грн. Отже, граничний розмір ставок, передбачений для розрахунку податку на нерухоме майно в 2021 році за звітний 2020 рік, не повинен перевищувати 70,85 грн. за 1 кв.м бази оподаткування.

📍 Нижче буде наведено ставки податку на нерухомість (за 2020 рік), відмінну від земельної ділянки, для міст Києва та Київської області.

📍 Інформацію щодо інших міст та областей нашої країни Ви можете знайти тут.

✅  Податок на нерухомість у 2021 році (за 2020 рік)

База оподаткування

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

❗️ Сума податку збільшується на 25000,00 гривень на рік за кожен об’єкт житлової нерухомості (його частку), за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної — платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку).

Пільги зі сплати податку (згідно ПКУ)

База оподаткування об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи — платника податку, зменшується:

• для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. метрів;
• для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. метрів;
• для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий звітний період (рік).

❌  Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до:

• об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої Кодексом;
• об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

☝ Деякі сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад не тільки встановили власний розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та змінили (збільшили) граничну площу об’єктів, що звільняється від оподаткування, а також затвердили переліки об’єктів нерухомого майна, які не підлягають оподаткуванню (встановили власні пільги щодо сплати податку).

Об’єкти на тимчасово окупованих територіях

⭕️ Підпунктом 38.6 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ визначено, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС). Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно із статтею 266 ПКУ вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.

Введені в експлуатацію, але не зареєстровані об’єкти

⭕️ Варто зазначити, що, наприклад, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування!

Обов’язок сплати, строки та відповідальність

Податкове (податкові) повідомлення-рішення про сплату суми (сум) податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

📌  Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Обов’язок щодо сплати податку виникає у фізичних осіб протягом 60 календарних днів з моменту вручення відповідного повідомлення.

У випадку, якщо контролюючий орган не надіслав податкове повідомлення-рішення у визначений строк, платники податку звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (підпункт 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Проте, у випадку прострочення сплати узгодженого податкового зобов’язання, передбачена відповідальність: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Чи зросте податок на нерухоме майно ближчим часом (законопроект)?

В листопаді 2020 року з’явився проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення системи місцевого оподаткування)» (порівняльна таблиця), згідно з яким базою оподаткування стане оціночна вартість об’єкта житлової/нежитлової нерухомості.

При цьому розмір податку має не перевишувати 0,2 відсотка (для житлової нерухомості) та 0,3 відсотка (для нежитлової нерухомості).

Законопроект містить також положення згідно яким у випадку, якщо платник податку не погоджується з сумою податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом, такий платник податку має право звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта та обрати суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) шляхом використання Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності або Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок. Проте таке звернення не звільняє платника податку від обов’язку сплатити визначену у податковому повідомленні-рішенні суму податкових зобов’язань з податку. Лише потім платним зможе повернути надмірно сплачену суму, якщо виявиться, що оцінончна вартість буде меншою, за визначену податковим органом.

Також якщо у власності фізичної особи станом на 1 січня звітного (податкового) року перебуває більше 5 об’єктів житлової нерухомості, ставка податку, визначена рішенням органу місцевого самоврядування, для шостого і кожного наступного з об’єктів нерухомості за збільшенням їх оціночної вартості застосовується з коефіцієнтом 3.

Окрім того, законопроектом ліквідовується частина пільг щодо сплати податку на нерухоме майно. Поруч із цим, положення щодо збільшення податку на 25000 грн (для квартир більше 300 кв.м та будинків більше 500 кв.м) запропоновано вилучити з Податкового кодексу.

В будь-якому випадку, навіть якщо вказаний законопроект буде прийнято цього року (до 01.07.2021 року), його положення будуть застосовуватися тільки з 2022 року (а податок за 2022 рік буде сплачуватися в 2023 році). Тому ближчі два роки, очікувати кардинальних змін щодо податку на нерухоме майно, не варто.

Київ та Київська область: ставки та пільги

⭕️  На 2020 рік в м. Києві встановлено ставку податку на нерухомість, відмінну від земельної ділянки, у розмірі 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2019 року. При цьому, на 2019 рік Київська міська рада встановила понижувальний коефіцієнт (0,75), отже в грошовому еквіваленті розмір ставки становить 53,14 грн. за 1 кв.м бази оподаткування (для порівняння — торік сума була 46,95 грн.).

✅ Таким чином, фізична особа, яка з 01.01.2020 року є власником будинку в м. Києві площею 250 кв.м, повинна буде сплатити у 2020 році податок на нерухомість (за 2020 рік) в розмірі 6908,20 грн (а торік — 6103,50 грн.).

📎  Згідно Рішення КМР від 23 червня 2011 року №242/5629 не є, зокрема, об’єктами оподаткування:

1. будівлі дитячих будинків сімейного типу;
2. гуртожитки;
3. житлова нерухомість, непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням Київської міської ради;
4. об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
5. об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
6. об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

⭕️   Зведена інформація про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що встановлені для фізичних осіб на 2020 рік (Київська область), а також реквізити рішень, якими встановлено ставки та пільги!

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2021

05 січня 2021 року Мінрегіон оприлюднив проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки».

✅ Розглянемо основні зміни, які запропоновано:

🎯 Можливість подання документів в електронному вигляді через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), а не тільки в паперовому вигляді через ЦНАП.

🎯 Звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам може створюватися виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності як електронний документ з присвоєнням реєстраційного номера. Тобто паперовий примірник тепер взагалі не буде виготовлятися.

🎯 Рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні створюватиметься виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності як електронний документ з присвоєнням реєстраційного номера та підписується керівником уповноваженого органу з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

❗️ Пропонується суттєво розширити перелік підстав для відмови в переведенні:

• неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку;
• виявлення в поданих документах недостовірних відомостей;
• встановлення відсутності у дачному чи садовому будинку діючої протягом року системи опалення для забезпечення експлуатації будинку та/або її невідповідність державним будівельним нормам, що встановлюють вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування;
• встановлення наявності у дачному чи садовому будинку деформацій, що можуть призвести до втрати несучої здатності конструкцій та руйнування будинку, за оцінкою механічного опору та стійкості несучих конструкцій;
• встановлення невідповідності намірів переведення дачного чи садового будинку в житловий будинок вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

📍 Тут потрібно окремо звернути увагу на відповідність вимогам містобудівної документації: якщо на сьогодні механізм дозволяє переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки; то після змін буде також встановлюватися відповідність вимогам містобудівної документації, що, на мою думку, унеможливить переведення для великої кількіості садових та дачних будинків (до того часу, поки не буде внесено зміни до генеральних планів тощо).

🎯 В заяві на переведення тепер потрібно буде в обов’язковому порядку зазначати реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна. Для тих, в кого право власності було оформлено до 01.01.2013 року, необхідно буде звертатися до державного реєстратора та вносити дані про свій садовий чи дачний будинок до Державного реєстру речових прав.

Порядок переведення садових будинків в житлові не містить жодних вимог до цільового призначення землі

Реєстрація місця проживання (прописка) в садовому будинку

Рішення про переведення є підставою для використання дачних і садових будинків як житло, зокрема для реєстрації місця проживання.

Поруч із цим, навіть без переведення, реєстрація за адресою житла фізичної особи, зокрема, садового будинку, є можливою та повністю узгоджується зі статтями 6, 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2021

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові №814/162/16 від 03.11.2020 року щодо визнання протиправними дій начальника інспекції ДАБК, визнання протиправними та скасування протоколів, приписів та постанов ДАБІ, прийшов до настпуних висновків:

Реконструкція, капітальний vs поточний ремонт

Згідно з положеннями пунктів 3.2, 3.7, 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», будівництво – це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об’єктів будівництва.

Капітальний ремонт – це сукупність робіт на об’єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будинку в цілому або його частини.

Реконструкція – перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об’єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Реконструкція житлових будинків: зміни з 01.12.2019

⭕ Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, у результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому, зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об’єкта будівництва.

🔎 Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 742/1756/17 та від 15 травня 2020 року у справі №813/1885/16.

При цьому, як вірно установлено судами попередніх інстанцій, позивачем виконано ремонтні роботи, які полягали у  монтажі скляних стінок, облаштуванні броньованими панелями приміщення каси, фарбуванні стін, заміні дверей, розміщенні вивісок з назвами та логотипами банку.

⭕ Колегія суддів вважає, що зазначений обсяг ремонтних робіт, який був виконаний позивачем у приміщенні … жодним чином не змінило площу приміщення, його конструкцію та функціональне призначення самого приміщення. Зазначені роботи є дрібними, направлені лише на підтримання експлуатаційних якостей приміщення, без мети зміни конструктивних елементів споруди, та можуть бути кваліфіковані як поточний ремонт. Щодо скляних стінок та броньованих панелей, то як вірно вказано судом першої інстанції вони взагалі є тимчасовими конструкціями, легко розбираються і не відносяться конструктивних елементів приміщення.

Зміна виду діяльності та призначення нежитлових приміщень

⭕ Так само і сама по собі зміна виду діяльності, яку здійснює суб’єкт господарювання, не може вважатися реконструкцією приміщення, оскільки не передбачає його перебудови.

⭕ Відповідно до Технічного паспорту приміщення … за функціональним призначенням є нежитловим приміщенням, а тому може мати будь-яке призначення, оскільки конкретне функціональне призначення не визначено проектною документацією та/або правовстановлюючими документами.

Використання позивачем зазначеного приміщення під банківську установу не суперечить функціональному призначенню нежитлового приміщення.

Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині того, що позивач не проводив реконструкції приміщення, а лише виконував роботи з поточного ремонту, а тому в нього не було обов’язку реєструвати відповідну декларацію у органах державного архітектурно-будівельного контролю з подальшим прийняттям об’єкту в експлуатацію.

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2021