Автор: Юрій Брикайло

Мінрегіоном розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Класифікації обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території».

У даний час обмеження щодо використання земельних ділянок визначені додатком 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого ПКМУ від 17.10.2012 року №1051.

Проект постанови спрямований на розширення переліку обмежень, які в даний час вже встановлюються на основі інших нормативно-правових актів або за процедурами подання відповідних заяв заінтересованими особами. Розширення переліку відбувається за рахунок тих обмежень, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території.

✔ Класифікація обмежень передбачається шляхом виділення тих обмежень у використанні земель, що:

• встановлюються виключно комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території;
• можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, у відповідності до параметрів, визначених нормативними документами, в разі якщо вони не встановлені іншою документацією.

📌 Обмеження у використанні земель, що встановлюються виключно комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території:

• території в червоних лініях;
• території в зелених лініях;
• території в блакитних лініях;
• території в жовтих лініях;
• території в лініях регулювання забудови;
• території, до складу яких входять земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

style="display:block"
data-ad-format="fluid"
data-ad-layout-key="-fb+5w+4e-db+86"
data-ad-client="ca-pub-2601889031568289"
data-ad-slot="5406117927">

Крім зазначених підстав для встановлення обмежень у комплексному плані просторового розвитку території територіальної громади, генеральному плані населеного пункту, детальному плані території мають відображатися всі інші обмеження, встановлені згідно чинного законодавства, в тому числі ті, які визначені додатком 6 ПКМУ №1051. в разі, якщо вони занесені до Державного земельного кадастру і відображаються як геопросторові дані з відповідними атрибутами.

✅ Затверджена до набрання чинності Класифікацією містобудівна і землевпорядна документація та встановлені ними обмеження зберігатимуть чинність до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нового комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території.

Передбачається, що відомості про межі обмежень у використанні земель, встановлених у відповідності до цієї постанови, підлягають внесенню до інформаційних систем Державного земельного та містобудівного кадастру. Це дасть змогу спростити доступ державних органів влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб до інформації про наявні обмеження у використанні земель при плануванні своєї діяльності та очікуваних доходів і витрат.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 09.12.2020 року по справі №617/763/16-ц щодо законності надання дозволу на розробку проекту землеустрою двом окремим громадянам щодо однієї і тієї ж ділянки, прийшов до наступних висновків:

✔ Позовна заява мотивована тим, що вона проживає в АДРЕСА_1 , та її житловий будинок з надвірними будівлями розташований на земельній ділянці, площею 0,1356 га, за кадастровим номером 6321655803:00:000:0183 та призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель. У її користуванні перебувала і земельна ділянка, площею 0,26 га, яка розташована напроти її домоволодіння.

✔ 27 жовтня 2009 року позивачці рішенням сесії селищної ради було надано згоду на безоплатну передачу у власність земельної ділянки, площею 0,2600 га для ведення особистого селянського господарства та надано дозвіл на виготовлення технічної документації на зазначену земельну ділянку.

✔ А 26 листопада 2013 року тією ж селищною радою було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення тієї ж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства іншій особі, яка 10 лютого 2014 року отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно — земельну ділянку, а вже 09 вересня 2014 року продала вказану ділянку.

Позивач просила суд: 1) визнати недійсним рішення селищної ради від 26 листопада 2013 року про надання дозволу іншій особі на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства; 2) визнати недійсним рішення селищної ради від 31 січня 2014 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність іншій особі; 3) визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно — земельну ділянку; 4) визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаної ділянки; 5) визнати недійсним свідоцтво про право власності отримане покупцем ділянки; 6) визнати недійсним свідоцтво про право власності земельну ділянку, видане покупцю; 7) витребувати у покупця земельну ділянку та передати її до земель селищної ради.

📌 Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, вважаючи, що посилання позивача на те, що рішенням селищної ради від 26 листопада 2013 року, яким було надано дозвіл іншій особі щодо відведення земельної ділянки, площею 0,4936 га, у тому числі і на земельну ділянку, яка в 2009 році була надана позивачу у власність, є безпідставним, оскільки рішення селищної ради від 27 жовтня 2009 року не є правовстановлюючим документом та не є доказом наявності у позивача права власності на спірну земельну ділянку.

В поданій касаційній скарзі, зокрема, було зазначено, що судом першої інстанції не враховано, що рішенням селищної ради від 26 листопада 2013 року було надано дозвіл іншій особі щодо відведення земельної ділянки, площею 0,4936 га, у тому числі і земельної ділянки, яка в 2009 році була надана у власність позивачу, тобто повторно надано одну і ту ж земельну ділянку іншій особі.

⭕ Верховний Суд скасував постанову апеляційної інстанції, мотивуючи це тим, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, не перевірив доводів позивача, не надав оцінки поведінці органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, з урахуванням обставин цієї справи; не врахував те, що рішенням селищної ради від 27 жовтня 2009 року надано згоду на безоплатну передачу у власність позивачу земельну ділянку у розмірі 0,2600 га для ведення особистого селянського господарства та надано дозвіл на виготовлення технічної документації на зазначену земельну ділянку, а тому дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки надання дозволу територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин на розробку проекту землеустрою двом окремим громадянам щодо однієї і тієї ж земельної ділянки, є таким, що суперечить вимогам землеустрою, та сприяє позбавлення одного з них можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру отримання у власність земельної ділянки.

🔎 Також ВС в свої поставнові зазначив, що у пункті 77 постанови Великої палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) зроблено висновок про те, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає принципам забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю. Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

09 лютого 2021 року набрав чинності Наказ Мінрегіону «Про затвердження Змін до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» №284 від 23.11.2020 року, яким передбачено приведення чинного Порядку у відповідність до вимог законодавства шляхом виключення пунктів 1.5, 1.6 Порядку (на виконання рішення Окружного адміністративного суду  міста Києва від 15 липня 2019 року; справа №640/1857/19).

❌ Згідно з Наказом з 09.02.2021 року виключено терміни «комплексна схема розміщення ТС», «архітектурний тип» та «типові ТС».

❌ Також Наказом скасовано необхідність розроблення єдиного паспорта прив’язки для груп ТС, які визначалися комплексними схемами.

✅ Документом надано визначення терміну «схема розміщення ТС», що зазначений у пункті 2.6 та Додатку 1 до Порядку, а саме:

• передбачено підвищення якості графічних матеріалів паспорта прив’язки шляхом зазначення вимог до суб’єктів господарювання та фахівців, які мають повноваження на ведення діяльності у сфері архітектурної діяльності та які несуть відповідальність за результати своєї роботи;
• передбачено зменшення графічних матеріалів паспорта прив’язки шляхом включення схеми благоустрою до схеми розміщення ТС.

📌 Наказом визначено необхідність зображення холодильного та іншого обладнання, що розміщується поряд з ТС та необхідне для забезпечення санітарних заходів чи дотримання вимог санітарних норм, на схемі розміщення ТС для забезпечення встановлення органам місцевого самоврядування  відповідності намірів розміщення ТС будівельним нормам.

🎯 Документом врегульовано розміщення ТС у межах інших видів торгівельних об’єктів, зокрема відповідно до постанови КМУ від 15 червня 2006 року №833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» (розміщення ТС у межах ринків,інших торговельних об'єктів визначається планувальною документацією їх території або проектною документацією їх споруд).

🛑 Заборона встановлення рекламних конструкцій та МАФів на тротуарах

📌 Відповідно до пункту 5 Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна, адреса об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна не присвоюється тимчасовим спорудам, а також іншим об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Мінрегіоном. Так, проєтом наказу визначено, що замовник,  який має намір встановити ТС, разом із відповідною заявою у довільній формі додає органу місцевого самоврядування реквізити, серед яких вказує, крім іншого, місцерозташування ТС.

✅ Скорочено процедуру оформлення паспорта прив’язки ТС та відповідно встановлено єдиний термін (як за наявності, так і за відсутності органу з питань  містобудування та архітектури у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації) розгляду відповідним органом з питань містобудування та архітектури відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації та будівельним нормам.

✅ Проєктом викладено у новій редакції Додаток 1 до Порядку (Паспорт прив'язки ТС)

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021