Місяць: Лютий 2021

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 27.02.2019 року по справі №210/3059/17 (2-а/210/148/17) дійшов таких висновків:

⭕️ акт, складений за відсутності Позивача (прим. в даній справі — проектувальника), не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

❗ Держархбудконтроль та нагляд не відновлено, і будь-які перевірки ДАБІ та їх результати є на сьогодні нелегітимними

Суд звертає увагу, що на кожному конкретному об'єкті будівництва можуть знаходитися (виконувати роботи) суб'єкти містобудування, перелічені у п. 1 Порядку проведення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №533. Під час перевірки об'єкта будівництва можуть бути виявлені порушення зі сторони одного або декількох суб'єктів містобудування.

 У п.п. 16 зазначеного Порядку встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком, а у п. 18 Порядку зазначено, що керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта.

З огляду на вище викладене, Суд дійшов висновку, що виявлені посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил фіксуються у відповідних актах, які складаються щодо кожного конкретного суб'єкта містобудування (адже у п. 18 Порядку зазначається, що акт надається керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки).

У п. 17 Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі — припис). Із зазначеної норми вбачається, що протокол та припис складаються на підставі фактичних обставин, встановлених у відповідному акті. Акт, протокол та припис також є підставами для винесення постанови про накладення штрафу на відповідного суб'єкта містобудування.

Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб'єктів містобудування, закріплених у п. 13 Порядку. Зокрема, у пп. 3-5 п. 13 Порядку встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Окрім того, у п. 21 Порядку також зазначено, що якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

Суд погоджується із доводами касаційної скарги щодо того, що акт, складений за відсутності Позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

✔ Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у Постанові від 07.02.2019 року у справі №201/3017/17 (2-а/201/281/2017) щодо підрядника будівництва.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

При проектування та будівництві об’єктів, окрім випадків будівництва на підставі будівельного паспорта, залучаються сертифіковані спеціалісти, зокрема, проектувальники (про інших сертифікованих осіб я не згадую, оскільки далі мова буде йти в саме про інженерів-проектувальників).

Інформація про таких осіб зазначається в дозвільних документах та документах про прийняття в експлуатацію об’єктів; і така інформація є відкритою та загальнодоступною. З одного боку, відкритість цієї інформації дає змогу перевірити чи дійсно вказана особа є спеціалістом, чи має вона відповідний сертифікат та чи є такий сертифікат чинним. А з іншого боку, інформацію про особу та дані її сертифіката можна вільно скопіювати та безпідставно внести, наприклад, в повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

❗️ І таких ситуацій, коли недобросовісні замовники вносять у документи, які подаються до органів ДАБК, дані спеціалістів без їх відома, та відповідно, за відсутності будь-яких правових підстав, дуже багато!

📌 Здавалося б, дані особи використано незаконно, відповідальність за такі дії несе замовник будівництва, проектувальник не укладав ніяких договір із замовником, він не має жодного відношення до конкретного об’єкту будівництва, а тому йому немає підстав турбуватися. Проте на практиці ситуація зовсім інша.

Отже, що відбувається далі?

В переважній
більшості випадків, органи ДАБК реєструють документи, які подає замовник, перевіряючи максимум чи існують зазначені сертифікати та чи є вони чинними. Це пов’язано з тим, що можливість провести повноцінну перевірку виникає, фактично, тільки після реєстрації документів, а отже за відсутності підстав для відмови, орган ДАБК реєструє поданий документ та вносить його до Реєстру будівельної
діяльності.

✔ Як вже зазначено вище, чинне законодавство передбачає можливість здійснення перевірки достовірності даних, які наведено замовником у поданих до ДАБІ документах, і така перевірка може бути проведена або протягом трьох місяців з дня подання документів. Але є також і інші підстави для здійснення планових та позапланових перевірок, і вони можуть бути проведені практично в будь-який момент.

Таким чином,
навіть якщо дозвільний документ було зареєстровано рік чи два тому, а будівництво
досі триває, ДАБІ має право провести перевірку.

⭕ Тут потрібно окремо написати про перевірки: з 18.03.2020 року будь-які перевірки ДАБІ є неможливими та незаконними; разом із цим деякі органи ДАБК з 30.12.2020 року намагаються здійснювати перевірки та притягати до відповідальності суб’єктів містобудування (про незаконність таких дій ДАБІ читайте в попередньому матеріалі).

Як раз в лютому
2021 року багато суб’єктів містобудування отримали направлення
на перевірки, незважаючи на незаконність цих заходів, щодо багатьох було складено протоколи та приписи, і винесено постанови про притягнення до відповідальності, які, фактично, можна оскаржити лише в судовому порядку.

📌 Зараз найважливіше: вказані заходи держархбудконтролю проводяться у зв’язку з необхідністю перевірки достовірності даних, наведених у документах, поданих до ДАБІ. Зважаючи на те, що тільки замовник має відношення до даних, які він вносив у документи, то лише він несе відповідальність за їх достовірність (ні проектувальник, ні будь-який інший суб’єкт містобудування не може нести відповідальності за те, які дані в повідомлення або декларацію внесе (або вніс) замовник будівництва об’єкту).

Але на практиці, органи ДАБК здійснюючи перевірку замовника будівництва, і складаючи за її результатами відповідний Акт, притягають до відповідальності і проектувальників, і підрядників, і інших суб’єктів містобудування, незважаючи на те, що акт, складений за відсутності проектувальника (або підрядника, або іншого суб’єкта), не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на проектувальника.

Тут важливо зауважити, що одного лише факту зазначення даних проектувальника в повідомленні або декларації не достатньо для притягнення до відповідальності; як правило замовники надають органу ДАБК проектну документацію, яка розроблема іншими особами. І вже на основі даних в повідомлення та декларації і копіях проектної документації, орган ДАБК притягає проектувальника до відповідальності.

❗️ В результаті таких незаконних дій як замовника, так і органу ДАБК, проектувальник отримує протокол, припис та постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності (і, відповідно, накладення штрафу в розмірі 204 300 грн).

Фактично, єдиним, що залишається проектувальнику є звернення з позовом до суду. І це в кращому випаду, бо у гіршому, проектувальник дізнається про наявність постанови щодо нього лише після арешту виконавцем рахунків та/або навіть майна.

Повертаючись до питання чому варто самостійно моніторити реєстр ДАБІ, хочу зазначити, що ДАБІ (і це підтверджується офіційним листом ДАБІ України), на запит щодо надання переліку документів у яких вказано дані конкретного спеціаліста (в запиті було вказано ПІБ та серію і номер його сертифіката), повідомила, що не володіє запитуваною інформацією (хоча на мою думку, це не відповідає дійсності).

Таким чином, єдина можливість для проектувальників (та інших суб'єктів містобудування, чиї дані використано незаконно) запобігти безпідставному притягненню до відповідальності, це самостійний моніторинг реєстрів ДАБІ на предмет появи там документів, у яких незаконно зазначено дані того чи іншого спеціаліста. І подальше інформування органів ДАБК, що проектувальник не має відношення до вказаного об'єкта.

🚀 Такий моніторинг досить складно наразі робити через Портал єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, тому я б радив скористатися такими сервісами як URBANDATA та Clarity Project для пошуку та моніторингу.

Після повноцінного запуску ЄДЕССБ усі суб'єкти містобудування матимуть можливість підтверджувати ЄЦП законність використання свої даних замовниками, що унеможливить описані вище ситуації, але на сьогодні цей функціонал ще не запущено.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2021

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань консолідації земель» з метою врегулювати відносини щодо здійснення консолідації земель сільськогосподарського призначення шляхом визначення організаційно-правових засад консолідації таких земель, підстав, способів та порядку проведення консолідації земель, а також пропонується визначити новий вид документації із землеустрою відповідно до якої здійснюватимуться заходи, пов’язані із проведенням консолідації земель.

ℹ️  Вказаний документ повторно направлено на погодження в Державну регуляторну службу (попереднього разу (11.12.20220 року ДРС відмовила у погодженні).

Так, зокрема, запропоновано внести зміни до Земельного кодексу України:

• додати положення про право викупу польових доріг (у разі, якщо особа набуває у власність всі земельні ділянки, як обслуговуються польовою дорогою, вона має право на викуп відповідної частини польової дороги в порядку, визначеному статтею 128 цього Кодексу, за нормативною грошовою оцінкою).
• додати статтю про право особи вимагати обміну суміжної земельної ділянки сільськогосподарського призначення

🎯 Також попронується внести зміни до Закону України Про оренду землі щодо можливості укладення договору суборенди земельної ділянки у масиві земель сільськогосподарського призначення на користь особи, що використовує інші земельні ділянки в такому масиві на будь-якому правовому титулі, без згоди власника земельної ділянки.

🎯 Окрім того, проектом запропоновано виключити положення щодо можливості обміну правами користування лише у випадку наявності «істотної частки» прав користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у межах масиву таких земель.

🎯 Проект акту містить норму стосовно нотаріального посвідчення підписів власників земельних ділянок стосовно яких передбачається зміна меж, обмін та інші способи консолідації земель (з метою встановлення механізмів захисту прав на землю суб’єктів консолідації).

🛑 Поруч із цим, законопроектом запропоновано виключити ст. 3 та ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство», та, відповідно, прибрати із Закону норму, знідно з якою громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021